Підтоплені Олешки внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС, Херсонщина, 6 червня 2023 року. Фото: Фейсбук-спільнота міста Олешки
Сума збитків від підриву окупантами Каховської ГЕС перевищила 146 мільярдів гривень або 4 мільярди доларів на той момент
― Розпочнімо із наслідків російської агресії. Ви влітку написали про те, які були збитки – йшлося, що вони ростуть шаленими темпами, і за рік ці суми збільшилися вп’ятеро. Як змінилися цифри на кінець цього року?
На жаль, цифри збільшуються щодня. Є показники, по яких викиди, збитки довкіллю збільшилися в 2-3 рази, є, на жаль, показники, де й у п’ять та більше разів. На сьогодні завдяки потужній роботі Держекоінспекції вже обраховано і зафіксовано понад 3100 випадків збитків довкілля або екологічних злочинів. Загальна сума відповідно до тих методик, які сьогодні використовуються, вже перевищує 2,2 трильйона гривень. Цифри вражають й ми сьогодні комунікуємо їх із нашими міжнародними партнерами, організаціями – урядовими та неурядовими. Всі розуміють, що це не остаточна цифра, всі нам допомагають отримати ті зміни, які ми можемо внести в ці методики. Ми прагнемо додати туди збитки та втрати екосистемних послуг. Йдеться про те, що ми могли б отримати від живої природи, якби її не знищили окупанти. Ця сума може збільшитися в десятки разів. Зараз над цим працюємо, тому що окупантам треба виставити дійсно достойний рахунок.
Найбільшим випадком екоциду з перших днів повномасштабного вторгнення був підрив Каховської ГЕС. На момент, коли рашисти вчинили цей акт тероризму, збитки від підриву ГЕС та знищення живої природи сягнули 10% від загальної суми збитків на той момент. Ми вважаємо це окремим кейсом, виділяємо його в окремий трек і, відповідно, робота там ведеться окремо. Сума збитків від підриву Каховської ГЕС перевищила 146 мільярдів гривень або 4 мільярди доларів на той момент. Розуміємо, що втратили 14 кубічних кілометрів води – вона просто зійшла за кілька днів, відповідно затопивши величезні території. 50% лісу, який був затоплений, за оцінками фахівців, загине. У воду потрапила велика кількість забруднюючих речовин: і змиті пестициди, агрохімікати, велика кількість сміття, відходи руйнації. Також потрапляння такого великого обсягу прісної води у Чорне море точно має відповідний вплив. Після деокупації цієї території нам треба буде спільно з міжнародними організаціями, які готові до цього і вже висловили свою готовність, провести дослідження Чорного моря та впливу на нього. Адже крім великої кількості забруднюючих речовин, ми ще маємо зафіксовані випадки смерті дельфінів. Це викликало неабияку реакцію міжнародних партнерів.
На сьогоднішній день ми маємо відповідне навантаження на водні ресурси – близько 750 гідротехнічних об’єктів, які були на малих річках та інших об’єктах, зруйновані і їх треба буде відновлювати. Я кажу зараз й про невеличкі мостові переїзди, і гідротехнічні споруди, які затримували воду для того, щоб був відповідний обсяг води. Також ми маємо колосальний вплив на наші об’єкти природно-заповідного фонду, на наші "перлини", які є частинкою української природи, основою життя. На сьогодні в нас окуповані 10 національних природних парків, 8 заповідників, 2 біосферні заповідники. Але в цілому скажу, що війна зачепила 17 рамсарських об’єктів площею понад 600 тисяч гектарів, 160 територій смарагдової мережі. Загалом це майже 3 млн гектарів.
.jpg)
Руслан Стрілець. Фото: krembotsad.in.ua
"Те, що ми робимо, робиться вперше в історії людства"
― Ви вже трохи сказали за міжнародних партнерів, які долучені до фіксації злочинів. Можете розповісти, про яких саме міжнародних партнерів йдеться? І хто саме з української сторони фіксує вчинені Росією злочини?
Сьогодні йде злагоджена робота всіх органів влади, але єдиний орган в державі, який має право фіксувати збитки довкіллю – Державна екологічна інспекція. Що стосується міжнародних партнерів, то один із найяскравіших прикладів, коли відбувся теракт на Каховській ГЕС – я звернувся до голови організації ЮНЕП (Програма ООН з довкілля – ред.). Вони відправили до України 20 експертів з майже 20 країн світу, які протягом кількох місяців проводили відповідні роботи з дослідження збитків. В результаті ми отримали звіт, який насправді не охоплює всі жахи, яких ми зазнали внаслідок підриву, але в ньому цінне те, що це була перша спроба застосувати обрахунок втрат екосистемних послуг. Ми маємо невеличку суму – всього 15 млн доларів – щодо втрат екосистемних послуг, але для мене це важливо в першу чергу тому, що це перший приклад і ми вже зможемо такі формули, принципи застосовувати в подальшому, збільшуючи суму збитків, які ми рахуємо. Найголовніше також, що наші міжнародні партнери розуміють, що ці методики вже переходять на новий рівень.
У жовтні ми провели велику конференцію спільно з Офісом Генерального прокурора. В результаті ми поспілкувалися з нашими друзями-партнерами. До нас приїхала велика кількість міністрів довкілля з інших європейських країн і ми презентували проєкт так званої "довкіллєвої декларації". Ця декларація говорить про те, що ці країни, які доєднаються до неї, погоджуються з тим, що нині світові дійсно треба об’єднатися в структуру, яка в подальшому буде збирати і весь досвід, і буде вести реєстр збитків, завданих довкіллю внаслідок війни. Робота на полях цієї умовної організації повинна стати основою для того, щоб ні в кого більше не було сумнівів, що це саме рашисти, що це збитки довкіллю, що вони пораховані правильно. Ми створюємо відповідний прецедент. Те, що ми робимо, ми робимо вперше в історії людства, і я впевнений, що це треба дотискати та мати суттєву основу для такої роботи. Ми сьогодні маємо безпрецедентну підтримку Німеччини. Крім того, що вони нас підтримують у проведенні реформ, вони нас підтримують і по пункту 8 "Формули миру" Президента України. Попередньо вони погодилися з тим, що така декларація дійсно є вкрай важливою і створення такої організації, доєднання до цієї декларації може бути на полях подальших заходів, які будуть організовані в Німеччині у 2024 році.
