Немає жодних ознак, що підтримка України зменшиться — посол Данії

Немає жодних ознак, що підтримка України зменшиться — посол Данії

Україна може розраховувати і на військову, і на цивільну підтримку з боку Данії. У цьому запевнив в ексклюзивному інтерв'ю Українському Радіо посол Данії в Україні Олє Егберг Міккельсен. За його словами, в політичному контексті немає жодних ознак, що підтримка України зменшиться. 80 відсотків данської допомоги – це зброя, військове обладнання. Данія є однією з держав, що нададуть Україні винищувачі F-16. Є також значна цивільна допомога, констатував дипломат. Водночас Данія активно сприяє боротьбі України з корупцією – однією з ключових умов можливості вступу до Євросоюзу. Данія виступає виконавчим партнером Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, співфінансує цю програму і втілює на практичному рівні від імені ЄС.

0:00 0:00
10
1x

Олє Егберг Міккельсен у студії Українського Радіо

"Я хочу передати вітання від всіх данців, які душею вболівають за Україну"

— Чим можна пояснити таку потужну підтримку України з боку Данії?

Данія непохитно підтримувала Україну ще до початку повномасштабного вторгнення. Попри те, що наш парламент складається з різних партій – лівих, правих, центристських – їх усіх об’єднує одна тема. Це – підтримка України. Ця підтримка йде не лише від уряду Данії, але й від громадянського суспільства, від звичайних данців. Хочу принагідно згадати одну історію. Цього літа я був у відпустці в маленькому данському містечку сільського типу. Ми з дружиною зайшли до крамниці, де продавалися нитки, бо вона дуже любить в’язати. І посередині цього магазину я побачив величезний із в’язаними шкарпетками. На кошику був напис: "Ми в’яжемо шкарпетки для українських військових. Це – шкарпетки для Перемоги!" Я запитав у продавчинь, хто їм підказав цю ідею, а вони відповіли, що їм ніхто не підказував, вони самі захотіли допомогти українським солдатам, і це для них дуже важливо. Тому я хочу передати вітання від всіх данців, які душею вболівають за Україну. 

А якщо подивитися в історію, то там можна знайти коріння оцієї потужної підтримки. Я належу до того покоління, яке росло і розвивалося в часи Холодної війни. Тоді, до 1989-90 року Данія була, так би мовити, фронтовою країною. Лише 40 кілометрів відділяло Данію від тодішньої Східної Німеччини. І кожен данець тоді розумів: якщо конфлікт переросте в гарячу фазу, то Данія буде однією із цілей. Зараз такою фронтовою країною є Україна. Саме ви стоїте на кордоні демократії і свободи для всієї Європи. І якщо запитати данців, чому вони підтримують Україну, вони відповідають "тому що українці борються за нашу свободу".

"В політичному контексті немає жодних ознак, що підтримка України зменшиться"

— Наприкінці 2023 року ми маємо досить невизначену ситуацію: колізія в американському політикумі, турбулентність з визначенням термінів та обсягів допомоги. Основні погляди українців спрямовані в бік Європи, насамперед, країн Скандинавії, які постійно живуть проблемами України. Напередодні ваша сусідка Фінляндія збільшила військовий бюджет на 100 мільйонів євро. Нас продовжують підтримувати шведи, ісландці, норвежці. Данія була однією з перших держав, яка започаткувала навчання українських пілотів на F-16. Як триватиме допомога надалі?

Україна може розраховувати на данську підтримку, як військову, так і цивільну. В політичному контексті немає жодних ознак, що підтримка України зменшиться. 80 відсотків данської допомоги Україні – це військова допомога, зброя, військове обладнання. Вам потрібна перемога, а новітнє озброєння – це її передумова. Є також значна цивільна допомога. 

Олє Егберг Міккельсен у студії Українського Радіо

Напевно, ви чули про те, що Данія взяла шефство над Миколаєвом та областю. Це рішення було ухвалене в березні 2022 року, коли Володимир Зеленський звернувся до парламенту Данії і попросив взяти шефство над цим містом і областю. В парламенті Данії було багато запитань щодо того, як надавати допомогу. Адже Миколаїв тоді піддавався щоденним обстрілам, і ситуація була вкрай важкою. Наша прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен приїхала до Києва через місяць після звернення Володимира Зеленського і сказала: "Данія готова взяти шефство над Миколаєвом і областю. Ми не знаємо точно, як це зробити, але ми придумаємо". Загальний наш підхід в тому, що не можна очікувати миру, потрібно починати відновлення вже зараз. Лунають іноді такі думки, мовляв, потрібно спочатку дочекатися перемоги, а потім скласти великий план відбудови. Ми на ці тези відповідаємо – ні! Ми вже давно працюємо в Миколаєві, займаємося відбудовою інфраструктури. Ми також допомагаємо бізнесу, підприємствам Миколаєва і області відродитися і відновити роботу. Адже місцеві жителі не хочуть просто допомоги, вони хочуть продовжувати працювати і заробляти власні кошти. А це – величезний нерозкритий потенціал для дансько-українських економічних зв’язків. 

Енергетика та енергоефективність – це сильні сторони данської економіки, ми володіємо новітніми технологіями, які дозволяють використовувати відновлювальні джерела енергетики. Ми раді поділитися своїми досягненнями з Україною. І не обов’язково чекати настання миру, щоб вже починати працювати. На Миколаївщині в травні цього року була відкрити потужна вітрова електростанція, яку побудувала компанія ДТЕК. А вітрові турбіни для неї надала Данія. Це наш амбітний проєкт. І вже зовсім скоро почнеться будівництво другої фази цієї вітрової електростанції, яка будується за новітніми технологіями. 

Також можу навести приклад співпраці в галузі сільського господарства. Нещодавно данський міністр сільського господарства відвідав Україну, де зустрівся зі своїм українським колегою. Існує вже ціла спільнота данських фермерів на Західній Україні, які діляться технологіями та сучасними підходами до господарювання.

Ухвалення рішень в ЄС і позиція Угорщини

— Чи можна, враховуючи шантаж із боку Угорщини щодо виділення військової допомоги і спираючись на ваш дипломатичний та життєвий досвід, говорити про те, що в ЄС назріває зміна голосування: ухвалюватися рішення будуть не консенсусом, а більшістю голосів?

Я вважаю, що в короткотерміновій перспективі цих змін чекати не варто. Тому що процедури і принципи прийняття рішень прописані в Угоді. Але є голоси, які кажуть, що Європейський Союз буде розростатися, тому буде потрібен перегляд політики і нових процедур. Але це стосується майбутнього. Макроекономічна підтримка України – це надзвичайно важлива справа, тому що, якщо її не буде, і вчителі не будуть отримувати зарплату, і поліція, і пенсії не будуть виплачуватися. І Данія наполегливо працює над тим, щоб підтримка була і надалі. 

— Як живуть у Данії українці, які втекли від розв'язаної Росією війни?

Це переважно жінки та діти. Вони в Данії добре себе почуваються, адаптуються, активно шукають роботу. Багато хто вже повернувся в Україну, їх нині в Данії значно менше, ніж навесні 2022 року. Приблизно 30-40 тисяч. У Данії працює горда і працьовита українська громада, яка жила там ще до початку повномасштабного вторгнення. 

Євроінтеграційні перспективи України

— Як ви оцінюєте наші євроінтеграційні зусилля, враховуючи, що на початку грудня має розпочатися переговорний процес між Україною та ЄС щодо наших подальших вступних реалій?

Коли я згадую свій термін роботи в Україні, то найбільш значущий момент для мене – це подача Україною заявки на вступ до ЄС. Я пам’ятаю ті дні, коли в новинах говорили про те, а як же це взагалі можна уявити. Адже ворог стояв буквально на порозі країни. Це було на другий день повномасштабного вторгнення. Як людина, як данець я був щасливий, що в цьому хаосі і розпачі Україна дивилася в бік Європи. Я в ці дні говорив по телефону з колегами, які були в Києві і заповнювали заявку. Адже, коли подається заявка, потрібно заповнити дуже багато документів. В рекордний термін вони підготували і подали заявку. Хоча скептики говорили тоді, що країна в стані війни, і Європа не зможе прийняти країну з такою величезною територією.  Але в червні на засіданні Ради Європи заявка була прийнята. В рекордні терміни з лютого по червень 2022 року це рішення було ухвалене.

Ми бачимо величезну різницю між тим, як в 1990 роки відбулося значне розширення Європейського Союзу і нинішнім часом, з його зовсім іншою динамікою. Звісно, прийняття до ЄС відбувається по заслугах. І діють ті самі Копенгагенські критерії, ухвалені в нашій столиці в 1993 році. За ними оцінюється готовність країни до вступу в ЄС. Я переконаний, що Україна буде такою ж працьовитою, наполегливою і бойовою, як на полі бою, коли розпочнуться переговори щодо вступу в ЄС. Буде багато складнощів, багато викликів і багато битв, які ще належить виграти. Один з таких викликів – це корупція, адже з нею неможливо вступити до ЄС. Це чітко прописано в тих же Копенгагенських критеріях. Потрібно мати сильні інституції, які не дозволять корупції розвиватися. Данія є союзником України в цій боротьбі. Данія виступає виконавчим партнером Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, співфінансує цю програму і втілює на практичному рівні від імені ЄС. Коли я зустрічаюся з очільниками антикорупційних органів, до впровадження яких в Україні ми також долучилися, вони завжди кажуть нам: "Дайте нам надію". Прогрес у цьому питанні є, але є й багато роботи попереду. Але я абсолютно переконаний, що Україна виграє і цю битву також.