Ексгумацію жертв Волинської трагедії зробимо після війни — експосол Ян Пєкло

Ексгумацію жертв Волинської трагедії зробимо після війни — експосол Ян Пєкло

11 листопада Польща відзначатиме свій День Незалежності. Проаналізувати історичну роль України у виборюванні польської незалежності та нинішню допомогу Польщі у здобутті перемоги України над Росією, а також сучасні польсько-українські відносини журналістка Світлана Мялик запросила польського публіциста, Посла Польщі в Україні у 2016-2019 роках Яна Пєкла. В ексклюзивному інтерв’ю для Українського Радіо Ян Пєкло наголосив: "Нам потрібна сильна армія і сильна Україна. Нам потрібен сусід, який буде з нами співпрацювати, і нам треба думати про спільну економіку та подальшу співпрацю. Вільна і безпечна Україна — для Польщі пріоритет. І так буде".

0:00 0:00
10
1x

 

Посол Польщі в Україні у 2016-2019 роках Ян Пєкло. Фото: polskieradio.pl

 

— Польща повернулась на карти Європи після того, як її територія 123 роки перебувала під владою Австрії, Пруссії та Росії. Чому саме 11 листопада Польща святкує свій День Незалежності?

Ця дата умовно символічна. Сформованого уряду ще не було (11 листопада 1918 року завершилась Перша світова війна — ред.), приїхав Юзеф Пілсудський і почав формувати перший польський уряд. І думка у нього була ширша: щоб не лише Польща, а й Україна була вільною. Пілсудський був сильним геополітиком і стратегом, він розумів, що без забезпечення кордону, без вільної України новій Польській державі буде важко. Тож було укладено альянс між маршалком Пілсудським й отаманом Петлюрою, спільно з українською армією вони тоді відбили Київ із рук росіян. У Росії тривала внутрішня громадянська війна, і поляки з українцями скористалися можливістю зайняти Київ. Постав перший український уряд, який прагнув об’єднання західної, центральної та східної України. Але у 1920 році відбувся наступ червоної армії радянської Росії на Київ та Польщу. Юзеф Пілсудський був переконаний, що Польща та Україна повинні бути в альянсі та спільно воювати з більшовиками. Радянська армія хотіла взяти Варшаву, і українці дуже допомогли польській армії. Полковник Марко Безручко боронив Замостя і так зв’язав більшовицькі сили, що Пілсудському було легше боронити Варшаву. На жаль, тоді був тиск з боку польських націоналістів, і в 1921 році підписали угоду про завершення війни з Росією, але Україна не стала незалежною. Українська армія була інтернована на територію Польщі, і Пілсудський особисто перепросив інтернованих українців: "Я вас, панове, перепрошаю. Все не так мало бути".

— Наскільки зараз може бути міцним союз Польщі та України? Які є плюси та мінуси і що, можливо, заважає цьому міцному союзу?

Це важливо і потрібно. Нам треба співпрацювати. З польського боку йде допомога для української армії, яка боронить країну від москалів. Ми пам’ятаємо про співпрацю у рамках Східного партнерства, але Україна не мала можливості членства у Європейського Союзі. На сьогодні така можливість є, ми дуже задоволені цим, і Польща також є прихильницею того, щоб Україна ввійшла до НАТО. Це позиція польського уряду та більшості поляків. Нам потрібна сильна Україна, потрібен сусід, який буде з нами співпрацювати, маємо думати про спільну економіку.

— Перед парламентськими виборами у Польщі українсько-польські відносини на рівні влади трошки погіршились, насамперед, через зернове питання, яке дуже важливе для України. Водночас уряд Польщі хотів захистити своїх фермерів. Це призвело до певних політичних емоцій. Як, на ваш погляд, наші країни мають будувати свої відносини зараз, коли триває війна Росії проти України, коли Україна бореться за свою незалежність, а Польща допомагає Україні вибороти цю незалежність?

Треба сказати, що на кордоні працює логістичний хаб, і через кордон іде зброя та гуманітарна допомога. Це є стандарт, так треба. Польський уряд спільно із союзниками створив можливості, щоб допомога для України могла йти. І це бездискусійне питання, жодних перерв не може бути. Це справа не лише Польщі, а й західних союзників, американців та британців. Нам треба чітко сказати, що вільна і безпечна Україна є для нас пріоритет, і так буде. Скажу відверто, що новий польський уряд також буде боронити інтереси польських фермерів, і це нормально. Це не лише проблема Польщі, а й Румунії та Словаччини, адже фермерське лобі в ЄС дуже сильне. Коли розпочнуться переговори з Україною (про вступ до ЄС — ред.), це не відкриє просто так доступ до європейського ринку на сто відсотків. Так не було з Польщею, коли вона вступала до ЄС, та з іншими країнами. Треба приготуватися до того, що потрібно буде думати, які ці питання вирішити. Можна забезпечити транзит українського зерна, що ми і робимо, через територію Польщі до портів Щецина і Гданська. Є ще пропозиція з боку литовців, щоб до таких портів було включено і Клайпеду. Нам усе це треба спільно зробити, а не сваритися. На жаль, дискусії припали на час виборів у Польщі, можна сказати, що це була маленька пастка.

— Як результати парламентських виборів у Польщі вплинуть на безпекові та економічні питання?

Питання безпеки є найважливішим сьогодні. Польща розбудовує армію, купує зброю у Південної Кореї та США, адже разом із країнами Балтії вона є східним флангом НАТО. Думаю, все буде йти своїм ритмом, і новий уряд не зійде з цього шляху. Нам потрібна сильна армія та сильна Україна.

— Які питання, зокрема історичні, нам треба вирішити, щоб Україна та Польща залишалися добрими друзями і партнерами?

Не треба воювати щодо історичних питань, а варто просто створити спільну комісію. Така комісія працювала, коли я був послом у Києві. Це була співпраця між Інститутом національної пам’яті України та польським урядом. Нам просто автоматом треба це відновити і працювати далі. Але під час війни це буде не по порядку для України. Порядок зараз такий, що треба допомогти Україні здобути перемогу. З питанням ексгумації загиблих поляків під час Волинської трагедії треба почекати. Після війни у вас відбудуться президентські та парламентські вибори, і нам треба буде все це укладати, можливо, з новою владою. Для українців зараз найважливіше робити ексгумацію тих, котрі загинули в Бучі, Ірпені та на інших окупованих територіях, це є пріоритет. Нам треба це розуміти, і Польща може допомогти в ексгумації та ідентифікації, ми маємо відповідних спеціалістів. Сьогодні для нас найголовніше, щоб Путін програв.

— Що б ви побажали своєму колезі — новопризначеному послу Польщі в Україні Ярославу Гузи?

Я його знаю особисто, і він, і я були в антикомуністичній опозиції. Думаю, що для нього буде пріоритетом збудувати персональні контакти з політиками України з усіх партій, а також сконцентруватися на таких справах, як реконструкція України після війни, польсько-українська співпраця між урядами та економічне співробітництво між бізнесами. Ярослав Гузи — експерт і мудра людина, він розуміє, що таке Росія.

Насамкінець експосол Ян Пєкло зазначив: "Моя мрія, щоб я міг взяти машину і переїхати кордон без прикордонного контролю до приятелів у Львові, або поїхати до Києва. Щоб Україна була частиною Європейської унії та частиною НАТО".

Останні новини
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
"Трамп Україну не покине" — Андрій Футей
"Трамп Україну не покине" — Андрій Футей
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"