Подушку фінансової безпеки на 2-3 місяці варто тримати у гривні ― Крамаренко

Подушку фінансової безпеки на 2-3 місяці варто тримати у гривні ― Крамаренко

Якщо Нацбанк України сприятиме зменшенню інфляції (за умови, що ставки по депозитах виявляться більші за неї), то це буде значно цікавіше, ніж просто великий розмір ставки. Таким чином фінансовий аналітик, головний редактор журналу "Dengi.ua" Олександр Крамаренко прокоментував Українському Радіо те, що НБУ знизив облікову ставку з 20% до 16%. При цьому Крамаренко відповів на запитання: чи вигідно зараз громадянам України робити заощадження у гривні? "Якщо людина хоче мати якусь подушку фінансової безпеки на 2-3 місяці, то варто тримати її у гривні. З огляду на розмір золотовалютних резервів НБУ та плани наших партнерів допомагати Україні фінансово, не бачу якихось серйозних ризиків для курсу", ― констатує експерт. Але додає: війна триває та може внести свої коригування у такі висновки.

0:00 0:00
10
1x

 

Національний банк України. Фото: commons.wikimedia.org

 

 Як облікова ставка пов’язана з інфляцією?

Це доволі складний механізм. Зараз Нацбанк перебуває у непересічній ситуації, коли, з одного боку, він намагається впливати на фінансовий ринок, підтримувати і збільшувати інтерес до вкладень у гривні. Йдеться про гривневі депозити та вкладання у державні цінні папери. Для цього потрібно, щоб інфляція була достатньо помірною. А з іншого боку, багато речей перебувають за межами можливостей Нацбанку, наприклад, проблеми, які у нас виникають з логістикою через морські порти, проблеми з енергозабезпеченням узимку, загрози ударів по енергетичній інфраструктурі. Усе це сильно впливає і на інфляцію. Приміром, будь-яка компанія ще торік змушена була купувати генератори, закуповувати пальне, щоб гарантувати безперервне енергозабезпечення у разі відключення електроенергії.

Важливо розраховувати не просто облікову ставку і ставки по вкладах, а співвідносити це із темпом інфляції. Бо якщо інфляція минулого року становила близько 26%, то навіть ставка 25% означала, що вона менша за інфляцію, і ставка по депозитах 20% не приносила користі вкладнику. Зараз, коли ставка 13-14%, а інфляція менша 10%, то це вкладникові цікаво. Тобто потрібно дивитись не просто на ставки, а порівнювати їх із темпами інфляції. Тоді все стає зрозумілим. Отже, якщо Нацбанк сприятиме зменшенню інфляції (за умови, що ставки по депозитах виявляться більші, ніж інфляція), то це буде значно цікавіше, ніж просто великий розмір ставки.

Чи відреагують банки зниженням ставок по депозитах?

За класикою, це мало б сприяти зниженню відсоткових ставок. Але Нацбанк одночасно запроваджує й інші інструменти, про які не дуже знають.

По-перше, він активно стимулює банки конкурувати за вклади фізичних осіб. Звісно, банки це роблять за рахунок відсоткових ставок. Там є певні співвідношення, коли Національний банк дає доступ до 3-місячних депозитних сертифікатів. Щоб мати можливість їх купувати і вигідно вкладати в них тимчасово вільні кошти, банки мають залучати більше вкладів населення. Банки це розуміють і за це змагаються.

По-друге, Нацбанк достатньо обережно поставився до реальної ціни грошей, тобто ставок по цих депозитних сертифікатах, куди комерційні банки можуть вкладати свої кошти на невеличкі терміни. Ці ставки в принципі не змінилися.

Щодо сертифікатів на одну добу ― це такі супергарячі гроші, які банк має кудись закинути, щоб отримати дохід ― як була ставка 16%, так і лишилася. Така ж ситуація щодо згаданих вище 3-місячних депозитних сертифікатів. Крім того, Нацбанк спонукає комерційні банки вкладати кошти на термін більше, ніж 3 місяці. Тобто Національний банк дуже гучно й однозначно каже комерційним банкам: "Хлопці, залучайте кошти населення на терміни більше, ніж 3 місяці, й тоді я вам допомагатиму вирішувати ваші тимчасові проблеми і сприятиму тому, щоб ви залишалися прибутковими".

Олександр Крамаренко. Фото: ФБ-сторінка

Чи вигідно зараз громадянам України робити заощадження у гривні?

Принаймні на помірковані терміни 3-6 місяців ― так. Причому не варто стрибати з валюти у валюту. Якщо ви розумієте, що ці кошти вам знадобляться у горизонті кількох місяців, то тримати їх у валюті не буде надто доброю ідеєю. Зазвичай фінансисти кажуть, що варто накопичувати кошти в тих валютах, у яких ви плануєте витрачати ці кошти. Тобто якщо людина хоче мати якусь подушку фінансової безпеки на 2-3 місяці, то варто тримати її у гривні, тут взагалі нема питань. З огляду на розмір золотовалютних резервів Національного банку та плани наших партнерів допомагати Україні фінансово, не бачу якихось серйозних ризиків для курсу. Звісно, ми перебуваємо у стані війни і може бути певна невизначеність. Але якщо дивитися об’єктивно на ситуацію із запасами валюти, намірами наших партнерів та політикою, яку здійснює уряд і Національний банк, то серйозних курсових ризиків я не вбачаю.

Чи справді варто тримати свої заощадження у трьох валютах ― гривня, долар та євро, по третині кожної?

Це питання до конкретних обставин конкретної людини ― у якій валюті вона хоче планувати свої витрати і як це здійснювати. Звісно, як загальна базова рекомендація це має право на життя, але кожна людина має свої обставини, і на них треба зважати.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"