Олександр Корнієнко. Фото: sluga-narodu.com
"Я голосував за правку, яка відкриває реєстр. Але…"
Наразі порядок денний, пов'язаний з євроінтеграцією, відзначив Олександр Корнієнко. "Вчора (5 вересня — ред.) досить бурхливо та довго обговорювали закон про декларування, ми його ухвалили. На жаль, ми прийняли його з закритими деклараціями. Я голосував за правку, яка відкриває реєстр. Але таких колег, як я, виявилось тільки 199 разом зі мною, і ми не змогли це рішення ухвалити. Тому тепер є питання, як далі цей закон буде сприйматися. Дійсно, є антикорупційні органи й активісти, які кажуть, що бажано було б відкрити реєстр. Про це кажуть і наші партнери, зокрема G7 та представники Євросоюзу", — розповів перший заступник голови Верховної Ради.
Закон про так званих ПЕП
Також є ще один закон із цього пакету, який найближчим часом буде обговорюватися парламентом, додає Олександр Корнієнко. "Це закон про так званих ПЕП — Політично означених персон. Це, з одного боку, нішева історія, тому що це стосується невеликої кількості людей в країні. Це топкерівники, міністри, депутати, депутати місцевих рад, керівники партії. Але з іншого боку, також це є вимога наших партнерів, тому що це законодавство, яке працює в усій Європі. Й воно скрізь працює однаково, і там діє принцип, що якщо ти бодай раз у житті був на державній посаді, ти далі в тому чи іншому варіанті підпадаєш під посилений фінансовий моніторинг, бо ти міг скористатися своєю посадою для незаконного збагачення, відмивання коштів. Це стосується і близьких цієї особи. Декларування існує вже не перший рік. І всі розуміють, що дружина — це невід'ємна частина життя публічної особи. Діти й батьки теж мають підпадати під монітори. Ми розуміємо, які схеми корупціонери часто використовують, зокрема в Україні", – сказав перший заступник голови Верховної Ради.
"Ми достатньо непогано просунулись щодо виконання семи євроінтеграційних рекомендацій"
Ці всі речі дуже важливі для відкриття перемовин із ЄС, відзначає Олександр Корнієнко. І додає: ми фактично в плані виконання семи євроінтеграційних рекомендацій "достатньо непогано просунулись вже". "Дві обіцянки зараховані, ще дві на етапі 95%. Але те, що стосується боротьби з корупцією та відмиванням коштів, — це завжди наших європейських партнерів турбує та продовжує турбувати. Ми чули досить симптоматичну заяву президента дуже дружньої до нас Литви. І коли вже такі близькі друзі, які з нами і в горі, і в радості, і всі свої гроші розділили з нами, кажуть — "хлопці, вам треба щось вирішувати із цією корупцією, бо не буде можливості допомагати", то ми маємо тут концентруватися і всі ці рішення активно ухвалювати", — запевнив перший заступник голови Верховної Ради в ексклюзивному коментарі Українському Радіо.
Що сказав президент Литви?
Корупція в Україні значно впливає на західних партнерів при ухваленні рішень про постачання зброї Києву, стверджував в ефірі LRT президент Литви Гітанас Науседа. Він зазначив, що це дуже важлива причина, оскільки держави, які надають підтримку Україні, є демократичними, то вони повинні враховувати настрої свого суспільства і думку виборців. "Уявіть, що виборці в тій чи іншій державі бачать, що в країні, на яку спрямована допомога, відбуваються дуже помітні корупційні скандали. Це величезний удар по репутації цієї держави", — сказав Науседа. Така його заява пролунала після того, як президент України Володимир Зеленський запропонував кандидатуру Рустема Умєрова на посаду міністра оборони України замість Олексія Резнікова. LRT зазначає: хоча Зеленський у своїй заяві не згадував про корупцію, останнім часом у Міністерстві оборони України розпочалися розслідування про зловживання та хабарництво під час закупівлі зброї. При цьому Гітанас Науседа не вважає, що цей факт спричинив затримку постачання Україні американських винищувачів F-16. "Іноді справи пов'язані ще й з тим, що одна справа ухвалити рішення, інша справа — реалізувати його", — зауважив лідер Литви.
Сім євроінтеграційних рекомендацій
28 лютого 2022 року президент України, прем’єр та спікер Верховної ради підписали заявку на членство України у Європейському Союзі. 17 червня Єврокомісія її погодила та дала сім рекомендацій — що треба виконати Україні, щоб стати членом ЄС. Рекомендації наступні:
- Реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
- Реформа Конституційного Суду.
- Антикорупція — призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
- Боротьба з відмиванням коштів.
- Антиолігархічна реформа.
- Ухвалення закону про медіа.
- Завершення реформи законодавства щодо нацменшин.
