65% українських підприємців зазнали протягом року тиску силовиків — Длігач

65% українських підприємців зазнали протягом року тиску силовиків — Длігач

65% українських підприємців зазнали протягом року тиску силовиків. Це зазначив Українському Радіо співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач. За його даними, переважна частина бізнесу постраждала від дій податкової, 11% ― від поліції, багато від прокуратури, митниці, інших держінституцій. "З Офісу президента нам говорили: "дайте конкретні ситуації та прізвища", зауважує Длігач. Але ж бізнес вагається називати прізвища тих, хто вимагає хабарі, бо йому треба працювати. Він має велику відповідальність перед своїми працівниками. Тому ідея була ― зменшити тиск, каже економіст. І додає: наші суди мають нарешті стати точкою справедливості. Зараз відбувається блокування податкових накладних, але в судах 95% справ вирішуються на користь підприємців.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото dn.gov.ua

 

"У нас є декілька держав"

—   Хто тисне на бізнес найбільше?

Уявіть собі показник ― 65% підприємців за останній рік отримали тиск у той чи інший спосіб від різних державних інституцій. Це дві третини бізнесу. Переважна частина бізнесу 56% постраждала від дій податкової, 11% ― від дій поліції, багато від прокуратури, митниці, інших державних інституцій. З Офісу президента нам говорили: "дайте конкретні ситуації та прізвища". Але ж бізнес вагається називати прізвища тих, хто вимагає хабарі, бо бізнесу треба продовжувати працювати. Він має велику відповідальність перед своїми працівниками. Тому ідея була ― зменшити тиск, зробити так, щоб ця ситуація об’єктивізувалася і стало зрозуміло, хто ж винен. Для цього було два рішення. Одне ― запропонував сам президент: давайте замість трьох десятків державних інституцій, які мають можливість фізично перевіряти бізнес, залишимо лише одну інституцію. А друга пропозиція ― давайте розберемо конкретні приклади на базі створеної координаційної платформи.

 — Які є рушії тиску на бізнес?

Важливий момент ― на початку широкомасштабної агресії багато підприємців сплатили податки наперед. Це вже свідчить про те, наскільки відповідальний у нас бізнес. І другий момент ― 90% підприємців допомагають армії чи реалізують гуманітарні проєкти. Це і є відповідь. Чому бізнес оптимізує сплату податків? Тому що не бачить ефективності держави. Ми сплачуємо податки, а потім докуповуємо нашим героям турнікети, броніки, автівки. Держава неспроможна вирішувати велику частину проблем. А підприємці швидші, гнучкіші, багато хто так і каже: я оптимізую податки саме задля того, аби краще допомагати там, де я можу допомогти, бо я зроблю це ефективніше за державу.

Ще один момент. У нас є декілька держав. Є держава ліберальна, прогресивна, в Кабміні працює кілька міністерств, які повністю на боці розвитку, дослухаються до бізнесу та громадянського суспільства, спільно діють. Це Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації, до прикладу. А є глибинна держава силовиків, яка корумпована та ніяк не змінилася, вона має своє представлення у Кабміні, Верховній Раді та Офісі президента. Ця силова держава продовжує тиск на бізнес, вичавлює гроші, корумпує бізнес, змушує його давати хабарі, не дає можливості розвиватися. І є третя держава, яка намагається балансувати між двома першими, в одних питаннях вона наче прогресивна, а в інших ― змушена вдаватися до підтримки тих-таки силовиків. Глибинна корумпована держава спричиняє цей тиск на бізнес, вона робить усе, щоб через блокування податкових накладних, необґрунтовані перевірки, просто через шантаж корумпувати бізнес, не давати можливості розвиватися. Саме проти цієї держави ми й намагаємось боротися. І координаційна платформа зроблена для того, щоб в Офісі президента почали бачити, де конкретно є проблема і хто винен у ситуації. Хоча я вважаю, що ми маємо змінювати питання системно, але як проміжний варіант і спосіб розібратися у чинних ситуаціях ― координаційна платформа є позитивною. Хотілося б, щоби сам бізнес був готовий не приховувати прізвища чи схеми, а чесно показувати і демонструвати, де ж власне починається корупція.

— Офіс президента прагне, з одного боку, залагодити ці проблеми, а з другого ― в ньому є представництво цієї глибинної корумпованої держави. Чи немає тут суперечності?

Звісно, є. Але це традиційна українська суперечність, у нас таке відбувається завжди. Чи може ця корумпована держава реформувати саме себе? Ні. Вже багато спроб було зроблено у реформі Державної податкової служби, приміром. Але виявляється, що сама по собі держава, яка перетасовує своїх представників між різними посадами, не досягає успіху. Наша можливість ― усе це повністю  змінити, усунути силовиків від економіки та бізнесу, повністю перезавантажити і податкову, і митницю. Не перетасувати обличчя чи змінити якісь норми, а повністю змінити суть цих інституцій, які мають бути наглядовими, аналітичними, а не з можливостями шантажу і тиску.

Андрій Длігач. Фото ФБ-сторінка Андрія Длігача

"БЕБ — абсолютно неефективне"

— Бюро економічної безпеки (БЕБ) було створено кілька років тому, воно займалося суто економічними темами, аби силовики не втручалися в бізнес. Наскільки ефективний цей орган?

Він абсолютно неефективний і не впорався з поставленими завданнями. Саме тому, що його очолили силовики, а не фінансисти, економісти чи юристи, ключовим завданням котрих була б аналітика, пошук наших економічних дірок. Інструментарій залишився той самий ― перевірочний. Він спричиняє тиск, а отже, БЕБ стало не просто неефективним, а негативним відносно самого бізнесу. Замість того, щоб хтось консолідував би в економічно-аналітичний спосіб стан підприємців, бізнес отримав ще один силовий орган, який має можливості чинити моральний вплив.

"Маємо зробити суд точкою справедливості у державі"

Сьогодні є вже вся сукупність реформ, які необхідно провести. На останній нашій зустрічі в Офісі президента ми повідомили, з чим маємо справу і де в нас народжується корупція. Корупція народжується не в бізнесі. Вона народжується через те, що у нас встановлено такі правила гри, які роблять ведення бізнесу неефективним. Нам потрібно почати зі зміни економічних відносин, і ключовими реформами має стати реформа податкової системи, де є найбільша корупція на поточний момент, реформа митної системи, реформа, пов’язана з дерегуляцією, адже й досі маємо радянські регуляції, які дають можливість різним державним органам щось вимагати від бізнесу. Має продовжитися приватизація, яка трохи розморожена, там ідуть позитивні зміни. Але державні підприємства це один із осередків корупції в країні ― на закупівлях, на комерційній діяльності держпідприємств, до речі, більшість із них є збитковими. До того ж має бути дієвий Антимонопольний комітет. Згадані реформи необхідні для того, щоб у нас з’явилися справжні економічні свободи і почалося економічне зростання. До всього цього маємо додати реформу системи справедливості ― судову реформу. Наші суди мають нарешті стати цією точкою справедливості. Зараз відбувається блокування податкових накладних, але в судах 95% справ вирішуються на користь підприємців. Бо блокування накладних зроблено штучно – щоб вимагати з бізнесу хабарі. Ми можемо зробити суд точкою справедливості в державі, й цього треба прагнути.