У кого залишилося право на відстрочку від мобілізації ― роз’яснює юристка

У кого залишилося право на відстрочку від мобілізації ― роз’яснює юристка

Відтепер право на відстрочку від мобілізації надаватиметься не просто особам, які є рідними осіб з інвалідністю (тобто мають батьків із 1, 2 групами інвалідності або дружину, яка має інвалідність, незалежно від групи). Після внесених змін відстрочка надаватиметься таким особам лише, якщо їхні рідні ― люди з інвалідністю ― не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних утримувати рідних відповідно до закону. Це констатувала Українському Радіо керівниця аналітичного центру громадської організації "Юридична сотня" Марія Звягінцева. Вона докладно прокоментувала внесені 28 червня цього року ухваленим Верховної Радою законом зміни до статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема, Марія Звягінцева зазначила, відповідно до закону, утримувати своїх непрацездатних батьків зобов’язані повнолітні працездатні діти. Якщо, наприклад, у батька з інвалідністю 2-ї групи є кілька синів, то кожен із них мав право на відстрочку. Зараз цей момент ліквідовано. "Однак ми не можемо спрогнозувати, як саме буде застосовуватися ця правка на практиці, оскільки один із синів може проживати в іншому населеному пункті, тобто бути там офіційно зареєстрованим і давно там проживати. Як це буде на практиці зреалізовано ― треба буде дивитися на зміни підзаконних актів і на роз’яснення Міноборони", ― зауважила юристка.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото: видання БУГ

 

Поправка щодо осіб, які підлягають мобілізації, викликала найбільші дискусії у колі фахівців-правників. Що конкретно запропонували виправити цього разу і що стало каменем спотикання?

― Відтепер право на відстрочку надаватиметься не просто особам, які є рідними осіб з інвалідністю, тобто мають батьків 1-ї та 2-ї групи інвалідності або дружину, яка має інвалідність, незалежно від групи. Раніше норма звучала так, що сам факт наявності таких рідних уже давав право на відстрочку. Зараз, після внесення змін, така відстрочка надаватиметься лише у випадку, якщо люди з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Зміна покликана ліквідувати поширену схему, коли на одну людину з інвалідністю записують для догляду десять осіб, які не мобілізувалися. Наскільки була поширена практика таких схем? Чи можуть виникнути інші схеми?

― Важко спрогнозувати. Ця правка не поширюється на пункт, який говорив про догляд. Йдеться про догляд, опіку недієздатних ― якщо інші особи не можуть надавати такий догляд людині з інвалідністю, яка потребує постійного догляду, або якщо військовозобов’язаний є опікуном недієздатної особи за рішенням суду, то він продовжує мати право на відстрочку. Щодо людей з інвалідністю та їх родинних взаємин, то якщо, наприклад, у батька з інвалідністю 2-ї групи є кілька синів, то кожен із них мав право на відстрочку. Зараз цей момент ліквідовано. Однак ми не можемо спрогнозувати, як саме буде застосовуватися ця правка на практиці, оскільки хтось із синів може вже проходити військову службу або один із синів може проживати в іншому населеному пункті, тобто бути там офіційно зареєстрованим і давно там проживати, відповідно до сімейних чи робочих потреб. Як це буде на практиці зреалізовано у контексті відстрочки ― треба буде дивитися на зміни підзаконних актів і на роз’яснення Міноборони.

Марія Звягінцева. Фото: Укрінформ

Наскільки близькими мають бути родичі з інвалідністю, аби військовозобов’язаний міг претендувати на відстрочку від мобілізації?

― Якщо ми говоримо конкретно про цю підставу, до якої вносилися зміни, це саме батьки особи, які мають 1-шу чи 2-гу групу інвалідності, або це другий із подружжя незалежно від групи. Тут усе визначено. Якщо говорити про інші підстави, які надають право на відстрочку (догляд за особами, які потребують постійного догляду і не мають інших осіб, які могли б цей догляд здійснювати, або визнання опікуном за рішенням суду), тут коло родинних відносин у принципі не визначено. Тобто можуть бути ситуації, коли формально є близький родич, але він не хоче опікуватися людиною з інвалідністю, натомість це робить інший родич, не такий близький, як брат, син чи батько.

Тут важливо знати, що догляд або опіка над особою закріплюється. Тобто є підтверджувальні документи, які треба подавати до ТЦК. З приводу того, що хтось не хоче опікуватись чи надавати допомогу, тут треба буде конкретніше дивитися на ситуації, які виникають. Наприклад, людина може бути непрацездатна і за віком або станом здоров’я не може надавати таку допомогу іншій людині, або вона далеко проживає чи виїхала за кордон (на законних підставах). Відповідно до закону, повнолітні працездатні діти зобов’язані утримувати своїх непрацездатних батьків. Якщо такі діти виїхали за кордон або проживають в іншому населеному пункті, не порушивши ніяких норм законодавства, то важко спрогнозувати, як це буде діяти.

Може бути ситуація, коли людина з інвалідністю уклала договір довічного утримання. Діти виїхали. Але яким чином реалізувати право на відстрочку для особи, яка доглядає? Адже діти, які зобов’язані утримувати людину за законом, є. Тобто сам факт їх наявності може стати каменем спотикання. Отже, є велика потреба мати підзаконну деталізацію нововведеної норми або хоча б відповідні роз’яснення.

Якщо людину призвали, але раптом обставини у її сім’ї змінилися, наприклад, хтось із родичів отримав інвалідність. Чи буде військовий звільнений достроково?

― Перелік підстав для звільнення достроково навіть під час дії воєнного стану виписано в законі. Залежно від того, йдеться про мобілізованого військового чи контрактника, передбачено чіткий перелік таких випадків. Це може бути звільнення у зв’язку з необхідністю постійного догляду за рідними, у зв’язку з необхідністю опіки над особою чи постійного догляду за особою з інвалідністю 1-ї групи. Але тут варто звернути увагу на певну суперечність нормативно-правових актів. У статті 26 Закону про військовий обов’язок та військову службу, яка регламентує саме звільнення зі служби, а не відстрочку, підставою для дострокового звільнення зазначено наявність дружини або чоловіка з числа осіб з інвалідністю або одного з батьків чи батьків дружини або чоловіка з числа осіб з інвалідністю 1-ї або 2-ї групи. Тобто станом на зараз сам факт наявності таких родичів продовжує бути підставою для звільнення. Але не є підставою для відстрочки від служби, оскільки було внесено згадані вище зміни.

Якщо ми говоримо про документи, то звісно, треба підтвердити документально той факт, що людина набуває право на звільнення. Потрібно надати документ, який підтверджує, що родич має інвалідність ― висновок комісії, відповідне посвідчення особи з інвалідністю; а також документи, які підтверджують родинний зв’язок ― це може бути свідоцтво про укладення шлюбу, свідоцтво про народження дитини, документ про зміну прізвища тощо.

Останні новини
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
"Трамп Україну не покине" — Андрій Футей
"Трамп Україну не покине" — Андрій Футей
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"