Мультипредметний тест — 2023: особливості, нововведення, умови складання. Розповідають освітяни

Мультипредметний тест — 2023: особливості, нововведення, умови складання. Розповідають освітяни

Цьогоріч здобувачі повної загальної середньої освіти не проходитимуть державну підсумкову атестацію. Проте, для вступу в заклади вищої освіти на бакалаврат чи магістратуру  абітурієнтам потрібно буде скласти національний мультипредметний тест. Вже вдруге це відбуватиметься в умовах повномасштабної війни, яку Росія розв'язала проти України. Про особливості цьогорічного тестування, безпекові умови проведення, можливості здачі тестів за кордоном в ефірі Радіо Культура говоримо з учасниками програми — директоркою УЦОЯО Тетяною Вакуленко; генеральним директором директорату фахової передвищої, вищої освіти МОНу Олегом Шаровим, директоркою Українського освітнього хабу в Софії (Болгарія) Тетяною Саввовою; директоркою української школи, що створена за ініціативи Фундації "Незламна Україна" та за підтримки МОНу у Вроцлаві (Польща) Іриною Чаурою.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Dreamstime

Які нововведення чекають цього року на вступників? Назвіть, будь ласка, три топ нововведення?

Тетяна Вакуленко: Топ нововведення — це третій предмет на вибір. Минулого року третім предметом для всіх вступників була історія України. Цьогоріч можна обирати з таких предметів: іноземні мови, історія України, фізика, хімія, біологія. Наступне нововведення — це тривалість тесту. Минулого року тестування тривало 2 години, цього року маємо три години. І третє нововведення — це певні оновлення в програмному комплексі, які підвищать безпеку тестувань з точки зору академічної доброчесності, унеможливлять списування тощо.

Скільки учасників станом на сьогодні вже зареєструвалися?

Тетяна Вакуленко: 287 тисяч 729 учасників.

Як змінилася ця кількість порівняно з минулим роком?

Тетяна Вакуленко: Минулого року ми мали 214 тисяч, а цьогоріч майже 290 тисяч.

Чи можна ще зареєструватися?

Тетяна Вакуленко: Нині вже основний період реєстрації завершився, однак, якщо вступники з поважних причин не могли зареєструватися, для них з 5 червня знову буде відкрита реєстрація. Також зможуть зареєструватися ті, кому було відмовлено в реєстрації. Наприклад, вони не подали паспорт, свідоцтво про повну загальну середню освіту або інший документ.

Які причини, через які вступники не змогли зареєструватися, вважаються поважними?

Тетяна Вакуленко: Це може бути, наприклад, хвороба або перебування на тимчасово окупованій території.

Коли складатимуться іспити?

Тетяна Вакуленко: Основна сесія триватиме з 5 до 23 червня. В ній зможуть взяти участь ті, хто зареєструвався для проходження тесту в основну сесію. Також буде додаткова сесія оцінювання з 11 по 24 липня. В цій сесії зможуть взяти участь ті вступники, які з поважних причин не пройшли тестування в межах основної сесії. Причиною може бути, наприклад, довготривала повітряна тривога, технічні проблеми в пункті проходження тестів або погане самопочуття. А також ті, хто реєструвався в додатковий період реєстрації, це, насамперед, вступники з тимчасово окупованих територій.

Чому цьогоріч скасували державну підсумкову атестацію?

Тетяна Вакуленко: Вона скасовується вже не вперше. З початку коронавірусної пандемії згідно з Законом державна підсумкова атестація була  скасована. Вона, безумовно, важлива, але її складно проводити через ці причини — спочатку через пандемію, а зараз через війну.

Вже другий рік поспіль майбутні абітурієнти і сьогоднішні випускники складають національний мультипредметний тест в умовах війни. На скільки важко давалися рішення про впровадження реформ?

Тетяна Вакуленко: Минулого року це було дуже непросто: було критично мало часу на організацію оцінювань. Жодна країна не запроваджувала комп'ютерне оцінювання за три місяці. Водночас, ця робота врятувала нас, як організацію, як установу. І щоб не з'їхати з глузду, потрібно тяжко і багато працювати. Тож, організація національного мультипредметного тесту повністю забирала весь час, і робочий, і вільний. Тож думати про те страшне, що відбувалося навколо, просто не було часу.

Чи вагалися ви, коли кількість предметів зрештою звели до трьох?

Тетяна Вакуленко: Цьогоріч — не до трьох, бо можна обирати предмет за вибором. А минулого року це справді було дуже складне рішення. Але це було тоді найоптимальніше рішення. Ми уможливили реалізацію вступної кампанії такими способами,  які змогли за короткий період вкласти в програмну систему.

Минулого року багато писали про те, що в деяких пунктах тестування недобросовісно складали тести. Цитую "Українську правду" від 12 серпня 2022 року: "У соцмережах батьки учнів почали звертати увагу на те, що запитання з тестувань різних сесій повторюються. А на кінець основної сесії в інтернеті були доступні всі відповіді". Що відбулося тоді?

Тетяна Вакуленко: Минулого року ми також використовували тести минулих років. І, очевидно, ті вступники, які дуже добре готувалися, впізнавали певну частину запитань, і у них складалося враження, що ці запитання були і в тестових формах. Насправді, в кожній тестовій формі була частина таких запитань, які повторювалися в наступних тестових формах. Ми звичайно перевірили, на скільки це вплинуло на результати. Ми отримали однозначну відповідь, що на результати вступників це не вплинуло. Але очевидну перевагу отримали ті абітурієнти, які дуже сумлінно і довго готувалися до проходження тестів, ознайомилися з тестами попередніх років і розв'язали ті завдання. Важливо те, що самі тестові форми були доволі короткими та нескладними, це був вимушений крок, і це було зроблено свідомо. Цього року такий підхід ми застосовувати не будемо.

В частині екзаменаційних аудиторій минулого року абітурієнти могли користуватися телефонами і подекуди інтернетом. Чому це відбувалося?

Тетяна Вакуленко: В кожній аудиторії минулого року у нас працював один інструктор. Це було, зокрема, пов'язано із необхідністю економії бюджетних коштів, відтак, не було повного кошторису. Очевидно, що інколи один інструктор міг не побачити "вправного" списувальника. Також на початку проведення НМТ наше програмне забезпечення не було досконалим. Воно не уможливлювало відкривання інших браузерних вікон і навіть завантаження тестових форм. Цього року такого не буде. Також в кожній аудиторії працюватиме по два інструктора. Хочу звернутися до вступників. Вправні списувачі, звісно ж, можуть знайти якусь лазівку. Але, по-перше, ми залишаємо за собою право використовувати металошукачі  і це означає, що, якщо ми знайдемо мобільний телефон, ви не знаєте продовжити тестування і не отримаєте ніякого результату для вступу. По-друге, якщо ви бачите, що хтось намагається скористатися мобільним телефоном, обов'язково повідомте про це інструктора, тому що ця людина забирає ваші бали.

Щоб отримати позитивну оцінку з кожного із трьох предметів, потрібно набрати не менше десяти відсотків первинних тестових балів за кожний предмет. Чи завжди була ця кількість — 10 відсотків?

Олег Шаров: Цього року цей показник занижений, але минулого року він був ще більш занижений. Зазвичай впродовж багатьох років цей показник визначався через експертну процедуру спеціальними науковими методами. Такий підхід був дуже зручний, і його можна було використовувати, коли тестування було паперовим. В умовах електронного тестування, коли результат потрібно повідомити учасникам досить швидко, такий підхід використати неможливо. Тому минулого року було ухвалено рішення, що, приміром, якщо вступник дав правильну відповідь на всі питання, то він має отримати 100 балів. І це означає, що він має позитивний результат тестування. В цьому році вимоги більші: вимагається дати не менше 10 відсотків правильних відповідей. Це — той самий мінімум, кажуть "санітарний" мінімум, нижче якого падати вже не можна. Гадаю, що цей показник надалі має перспективи до зростання.

Чи змінюється рівень складності тестів?

Олег Шаров: Рівень складності тестів не обов'язково змінюється. Він щороку, якщо і змінюється та коливається, то дуже-дуже небагато. Для того, щоб отримати оцінку знань вступника, потрібні не складні тести, а різні.

Коли історія України знову стане обов'язковим предметом ДПА, мультипредметного тесту або ЗНО?

Олег Шаров: Історія України була обов'язковим предметом лише один раз — у 2022 році. Тому казати про те, що це багаторічна традиція — несправедливо. Народні депутати України зараз розглядають законопроект, який передбачає перехід з 2024 року на ДПА з 4 обов'язкових предметів, зокрема, і з історії України.

Які шпаргалки ви вилучаєте під час тестування?

Тетяна Вакуленко: Ми вилучаємо всі шпаргалки, тож я не раджу вступникам гратися з різними способами. Бо це — гол у ваші ж ворота. Шпаргалки в будь-якому разі хтось помітить, і апеляційна комісія УЦОЯО щороку бачить страждання, сльози, але відмовляє учасникам в продовженні вступної кампанії.

Скільки дітей складали  тестування за кордоном минулого року і цьоріч?

Тетяна Вакуленко: Приблизно 24 000 складали тестування минулого року, цього року маємо вже понад 26 000. І минулого року, і цьогоріч така можливість є в 32 країнах, але перелік країн дещо змінився. Наприклад, в переліку з'явився Азербайджан, а знялась з переліку Греція.

Чи комунікуєте ви з батьками учнів, які знаходяться за кордоном? Які запити вони мають?

Тетяна Вакуленко: Ми дуже багато спілкуємося і з учнями, і з батьками в Україні, за кордоном та на тимчасово окупованих територіях. За кордон складною є логістика, адже ми не можемо відкривати тимчасові екзаменаційні центри в кожному маленькому містечку. Також актуальне питання обмеженої кількості місць за кордоном. Вступники, які реєструються пізніше, подекуди не отримають можливості проходити тест.

З нами на зв'язку Польща, місто Вроцлав, де створена українська школа за ініціативи Фундації "Незламна Україна".  Які особливості підготовки до національного мультипредметного тесту 2023 року? Чи складно готуватися учням, поєднуючи навчання у польських школах?

Ірина Чаура: Дякуючи титанічній праці Фундації "Незламна Україна", ми маємо в Польщі 3 повноцінні школи, які не лише навчають дітей з 1 по 11 клас, а й надають допомогу випускникам з підготовки до мультипредметного тесту з основних предметів. З листопада в наших школах діють курси, на яких навчаються 1000 дітей з 12 міст в Польщі. Курси проходять офлайн щосуботи з 10 до 17 години. Ми також забезпечуємо учнів безкоштовними підручниками і харчуванням.

З якими труднощами стикаються ваші учні?

Ірина Чаура: Насамперед, це те, що через війну діти втратили багато знань. Їм важко самостійно заповнити деякі прогалини. Тому їм на допомогу приходять вчителі. Друга проблема — це перевантаженість наших дітей і освітою, і стресом. Понад 40 відсотків учнів продовжують вчитися в українських школах онлайн. Але, коли вони чують сигнали повітряної тривоги, чи вимикається світло — це для них також виклик, стрес і психологічна напруга. Інші діти, їх понад 30 відсотків, поєднують навчання в українських школах онлайн і в польських офлайн. Їм дуже важко, оскільки це подвійне навантаження. Тому наша мета — допомогти таким учня. Деколи діти приходять на курси, щоб просто поспілкуватися з однолітками, бо не всі знайшли собі друзів за кордоном, і їм емоційно дуже складно. І ще одна проблема — це мала кількість місць для здачі тесту. Адже саме в Польщі знаходиться найбільше українців.

Тетяна Вакуленко: На сьогодні в Польщі вже зареєстровано 7000 вступників, і для них є місця. Вільні місця є на час проведення додаткової сесії. В конкретних містах місць може справді не вистачати. Але якщо говорити загалом про Польщу, місць ще достатньо. Труднощі є в усіх вступників: за кордоном — це 2-3 години то тимчасового екзаменаційного центру, в Україні — це повітряні тривоги, відключення електроенергії тощо.

Як українські учні складатимуть національний мультипредметний тест в Болгарії? З нами на зв'язку місто Софія.

Тетяна Саввова: Ми ще з лютого допомагаємо  українським учням пройти тестування на базі нашого освітнього хабу.  Зараз ми готуємо 4 аудиторії по 16 комп'ютерів, а протягом року українські вчителі допомагали нашим учням  підготуватися до здачі тесту. Ми започаткували ще один проект — це школа вихідного дня, де безкоштовно залучаємо дітей і офлайн, і онлайн до нас на заняття.

Скільки учасників вже зареєструвалися для здачі тесту у вашій школі?

Тетяна Саввова: В нашому пункті в Софії це 243 учня. Графік складання ще уточнюється.

В різні дні чи в один день учні складатимуть тест в Україні?

Тетяна Вакуленко: Це буде багато різних днів, щодня по дві зміни. З міркувань безпеки ми просимо учасників не повідомляти нікого, де і коли саме ви приходите складати тест. Під час повітряної тривоги тестування призупиняється, всі переходять в укриття. Якщо тривога буде нетривалою (до 1,5 години) після її скасування тестування буде продовжене. Якщо повітряна тривога буде тривалою, учасникам буде запропоновано подати заявки для участі в додатковій сесії.

Ми не проводимо тестування на тимчасово окупованих територіях та прифронтових територіях, де дуже небезпечно. Вступники мають виїхати на безпечні території.

Останні новини
Відсутність "незворотних наслідків" для КНДР за балістику РФ могло дати "зелене світло" для  Ірану – Катков
Відсутність "незворотних наслідків" для КНДР за балістику РФ могло дати "зелене світло" для Ірану – Катков
Писати – це не так страшно, як взяти скальпель до рук і піти, не навчаючись, різати людей – Ірена Карпа
Писати – це не так страшно, як взяти скальпель до рук і піти, не навчаючись, різати людей – Ірена Карпа
Пісні війни: 24 треки до другої річниці
Пісні війни: 24 треки до другої річниці
Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України
Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449
Новини по темі
Якби не Майдан, ми б не мали вже України ― Ігор Пошивайло
"Воно не застаріє ніколи": Ірена Таранюк та Антон Марчинський про радіо
Іспити з чотирьох предметів, а не з трьох. Вакуленко про НМТ-2024
В Україні зневага до жінок значною мірою залишається суспільною нормою — Дмитрієва
"Хочуть більше культури": що ми знаємо про дозвілля українців під час війни?