"Ми не хочемо, щоб НАТО відкупилося збільшенням допомоги" — Ганна Гопко

"Ми не хочемо, щоб НАТО відкупилося збільшенням допомоги" — Ганна Гопко

Треба продовжувати тиск на Вашингтон і Берлін щодо прийняття України до НАТО. Про це заявила в ефірі Українського Радіо ексголова комітету Верховної Ради восьмого скликання в закордонних справах Ганна Гопко, коментуючи заяву міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, що зараз нібито не найкращий час ухвалювати рішення стосовно членства України в альянсі. "Ми не хочемо, щоб НАТО відкупилося збільшенням допомоги чи системою, як допомагати нашим пораненим. Усе це важливо, але єдиною безпековою гарантією для нас є членство України в альянсі", – наголосила Ганна Гопко. Їй це нагадує отримання Україною статусу кандидата в ЄС, коли всі теж до останнього казали, що нічого не відомо, пропонували гібридні формати. "Але за два місяці ми змогли переконати Європейський Союз", – зазначила Ганна Гопко.

 

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото Міноборони України

 "Ми хотіли б, щоб нам чітко сказали"

Усі держави-члени НАТО згодні, що Україна має стати членом альянсу. Про це заявив днями генсек НАТО Єнс Столтенберг після візиту в Україну. На думку Ганни Гопко, "тут хочеться бути стриманим оптимістом, знаючи реальну ситуацію і спілкуючись із різними партнерами України. Тому треба продовжувати тиснути на Вашингтон і Берлін, щоб вони підняли рівень амбіцій всередині Альянсу. Всі додаткові комплексні пакети військової допомоги, які посилять нашу обороноздатність, важливі. Але ми хотіли б, щоб нам чітко сказали, що "ми відкриваємо політичний діалог щодо вашого членства після перемоги у війні. У нас вже є дорожня карта й часові рамки, як це буде відбуватися". Ми не хочемо, щоб НАТО відкупилося збільшенням допомоги чи системою, як допомагати нашим пораненим. Усе це важливо, але ми розуміємо, що єдиною безпековою гарантією для нас є членство України в НАТО. НАТО це також вигідно, адже такого досвіду, як Україна, не має жоден член альянсу. Зі вступом України оборонний потенціал НАТО зміцниться, бо ми маємо найбільш мотивовану, загартовану в реальних бойових діях армію на континенті. Й ми зможемо побудувати оновлену міцну систему безпеки та захищати демократію, всі принципи, на яких альянс заснований". 

"Щоб НАТО не просто казало, що двері відчинені…"

У Столтенберга закінчується каденція в НАТО, нагадує Ганна Гопко. І генсек альянсу дійсно хоче, як особистість (і ми бачили його коментарі після Бучі) мобілізувати всі сили, переговорити, вважає вона. "Тому, думаю, зараз треба тиснути на німецьку історичну відповідальність за Бухарест 2008 року, коли і німці, і французи зробили так, щоб ми із Грузією застрягли з наданням нам Плану дій щодо членства у НАТО. (Заступник міністра закордонних справ Польщі Пьотр Вавжик зазначив сьогодні 23 квітня, що якби Берлін свого часу не блокував вступ України до НАТО, нинішньої великої війни, розв'язаної Росією, не було б. Про це інформує PAP – ред.) Тому зараз добре, що цей візит є, але буде ще декілька заходів до Вільнюського саміту НАТО 11-12 липня, і це наш спосіб дотискати те, що нам потрібно. Адже рішення ухвалюються консенсусно  є ті, що за, і ті, що проти  але ми не кажемо, аби нам дали членство. Ми говоримо про політичний діалог, щоб НАТО не просто казало, що двері відчинені. Це нас уже не влаштовує. Особливо ми це побачили на прикладі Фінляндії та Швеції, як швидко вони можуть всі процеси влаштувати. Тому я дуже сподіваюся, що в нас ще є час. Мені це нагадує кампанію отримання статусу кандидата в ЄС, коли всі теж до останнього казали, що нічого не відомо, пропонували гібридні формати. Але за два місяці ми змогли переконати Європейський Союз.

Під час візиту 20 квітня 2023 року до Києва генсек НАТО Єнс Столтенберг зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським. Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України

А як має бути висловлено на саміті НАТО запрошення України до альянсу?

"НАТО починає політичний діалог щодо членства України в альянсі", відповідає експертка. Це означає, що ми не просимо зараз про ПДЧ говоримо, але буде політичний діалог. Після перемоги Україна матиме дорожню карту з часовими рамками, як все має бути. Саме так відбулося з Фінляндією, навела приклад Ганна Гопко.

На фото: Ганна Гопко, ФБ-сторінка