"Щоб мати ресурс жити". Психотерапевт — чи доречно святкувати під час війни?

"Щоб мати ресурс жити". Психотерапевт — чи доречно святкувати під час війни?

Зараз українцям, звісно, не до масових гулянь, бо триває війна. Однак радість дуже потрібна навіть у таки часи. У цьому переконував в ефірі Українського Радіо психотерапевт Сергій Простун. Так, війна — не той період, коли свята можуть бути такими, як у мирний час. Але людині важливо себе підтримувати, щоб мати ресурс жити, вважає психотерапевт. "Я думаю, що тут свята доречні", — стверджує він. І додає: при цьому святкувати варто тихіше — з повагою до людей навколо.

0:00 0:00
10
1x

 Фото: Український кризовий медіа-центр

"Нам необхідні радісні переживання"

"Для більшості це може здаватися недоречним, бо триває війна", — констатує Сергій Простун. Але, додає він, життя не зупинилося. "На лінії фронту справді важко і не до свят. Але й там бійці під час перерв жартують і один одного підбадьорюють таким чином. Тобто для нас радість дуже потрібна в житті. Навіть у такі часи. Це потужний фактор підтримки. Ми всі дуже залежимо від обміну речовин, який відбувається в нашому мозку — це нейромедіатори, які регулюють наш настрій, наші почуття і взагалі нас до чогось спонукають. Тому радісні переживання нам конче необхідні. Вони надають нам бадьорості й забарвленості гарними емоціями, щоб щось творити. А творити нам є що, навіть під час війни", — стверджує психотерапевт.

"Свято залишається святом, але без гучних гулянь"

Так, війна — це не той період, коли свята можуть бути такими, як у мирний час. Але вони необхідні, наполягає Сергій Простун. Адже людям потрібні позитивні емоції. Але святкувати ми можемо по-іншому. Звісно, в цій ситуації нам не до масових, гучних гулянь, але свято залишається святом. "Я думаю, що тут ці свята доречні. Ми навіть налаштовані на них попередньо, бо мені здається, що сезонні зміни в порах року прив'язані до свят. Ми так змалку налаштовані разом зі своїми батьками й знаємо, що за цими святами потім буде справжня весна, літо, і почнуться певні літні справи. І на них треба налаштуватись. Тому свято має ще й сенс орієнтації у житті", — заважує психотерапевт.

"Якщо ми посміхаємося, навіть коли в нас немає гарного настрою"…

Є навіть вправи для людей, котрі перебувають у стані, коли спочатку поринають у сум, а потім у депресію. І щоб їх вивести звідти, терапевтами робляться відповідні вправи, каже Сергій Простун. Це вправи зворотного емоційного зв’язку. "Спочатку ми звикли, що в нас народжується гарний настрій, і ми тоді починаємо посміхатися. Але вже давно помітили, що якщо ми посміхаємоя, навіть коли в нас немає гарного настрою, настрій потроху починає підійматися. Так реагує наше тіло. Для того, щоб самого себе підтримати, для того, щоб мати ресурс жити, нам треба посміхатися", — вважає психотерапевт.


Фото: пресслужба Міністерства освіти і науки України

Що робити, якщо відчуваєш від свят роздратування?

Люди завжди могли переживати сильні емоційні стани, і один з них — депресивний, розповідає Сергій Простун. Тоді дуже великий дефіцит позитивних емоцій, фактично дефіцит позитивних нейромедіаторів в мозку, і він інколи навіть потребує медикаментозного втручання і підтримки організму, щоб через це пройти і вийти на рівний стан, а потім повернутися до нормального життя. Тому до цього треба бути уважним. "Якщо вас дратує все, що відбувається навколо, дратують свята, настрою немає, з'являється злість на людей, що вони святкують, то, мабуть, це є тими дзвіночками, що треба звернутися до спеціалістів і розібратися, в чому тут справа. Крім того, сюди під'єднуються проблеми зі сном, а також можуть бути психосоматичні болі в тілі, яких раніше не траплялося. Інколи людина навіть звертається до лікарів і каже, що в неї болить, а вони не знаходять причини цьому. І це теж для нас ознака що наш мозок нам підказує, що треба втручання", — стверджує фахівець.

Що саме дає радість під час війни?  

Радість сама по собі дозволяє нам розслабитися, відчути, що ми насправді люди, що ми стоїмо на цій землі, що нібито ми ще існуємо, переконує Сергій Простун. "Коли навколо важкі події, то найчастіше ми поринаємо в стрес. Тут працюють такі гормони, як кортизол, які регулюють наші стресові стани та дозволяють нам мобілізуватися. Але ця внутрішня мобілізація поглинає дуже багато ресурсів, які не є нескінченними. Тож для поповнення наших ресурсів потрібні моменти, коли ми можемо розслабитися, коли ми можемо відпочити, коли навіть тіло наше може розслабитися та отримати поповнення своїх сил. Свята спрямовані на те, щоб ми могли, може, навіть гуртом, могли зайнятися цими добрими справами й підтримкою себе", — запевняє психотерапевт.

Де межа між бажанням радості та повагою до людей навколо?

Мабуть, немає чітких правил, але вони підсвідомо у нас усіх сформовані, каже фахівець. "Ми повинні брати до уваги, що навколо нас відбувається. У мирний час ми могли якусь гучність собі дозволити, а нещодавно ми заборонили феєрверки та салюти, щоб не лякати людей. От приблизно на такому рівні ми й повинні сприймати те, що поруч з нами є люди, яким не до цього, не до свята. І тоді ми якось тихіше маємо святкувати", — резюмував Сергій Простун.