Чому назріла необхідність календарної реформи?
На думку отця Тараса Жеплінського, є кілька чинників: "Ми помітили, що вже протягом тривалого часу приходить грудень — і починаються календарні дискусії. Щойно минало Різдво, всі дискусії вщухали. Блаженніший Святослав неодноразово наголошував, що ми відкриті, але має бути воля людей. Враховуючи досвід календарних воєн у діаспорі, церква хотіла по-материнськи виважено підійти до цього рішення і вичікувала момент, коли люди будуть готові. Навіть на листопадовій сесії Синоду тривала дуже активна дискусія про те, чи варто вже тепер проводити календарну реформу. Але єпископи побачили, що відбулися дуже великі зміни у настроях та готовності людей. Були проведені відповідні опитування в єпархіях по всій України, і це рішення було підтримане великою кількістю вірних та майже одностайно монашеством. А ще — воєнні обставили, які не дуже сприяють проведенню реформ, та водночас пришвидшують багато процесів".
Про відмінність між двома календарями
"Йдеться про новий стиль календаря, за яким ми живемо в нашому цивільному житті як держава. І про старий стиль, який до цього часу зберігали українські церкви. Це юліанський календар, запроваджений близько двох тисяч років тому Юлієм Цезарем. Свого часу він став дуже важливим досягненням людства, коли було встановлено астрономічний спосіб рахування днів, місячний календар. Тобто календар — це спосіб обрахунку, йдеться про астрономію. Тут немає якихось богословських підходів. Юліанський календар свого часу допомагав краще і правильніше рахувати. Згодом виявилося, що він є не надто точним, і в XVI столітті папа Григорій запропонував новий календар, який сьогодні називається григоріанським. Новий стиль був точнішим, він на 10 днів випереджував юліанський, що відставав. Згодом, кожні сто років, ця різниця збільшувалась, і сьогодні маємо 13 днів різниці між святами. Якщо б ми далі так жили, то у 2100 році різниця між календарями становила б уже 14 днів. Тобто Різдво наставало б 25 грудня і 8 січня, а не 7-го. Тож церква вирішила синхронізувати і святкувати нерухомі свята, що мають визначену дату, за новим стилем".
Чому на григоріанський календар не перейшли одразу всі церкви?
"Про те, як ієрархи тлумачили небажання церков переходити, розкажуть історики. Важливо подивитися на географію всієї церкви. Більшість християн живуть за новим стилем. За старим стилем залишалися жити кілька церков, зокрема російська, грузинська, сербська, українська. Тобто церква загалом вже давно зробила рух на користь нового календаря. Якщо ви відкриєте молитовники, то побачите дату святкування Різдва 25 грудня. 7 січня зазначено у наших практичних пристосованих календарях, які є григоріанськими, але туди адаптовано літургійні свята, через похибку юліанського календаря. Однак таких календарів ви ніде у світі вже не знайдете. Отже перехід — це розумний крок, який вирішує похибку. І ми святкуємо Різдво літургійно 25 грудня — саме тоді, коли маємо Різдво в державі".
Чи були прецеденти в нашій історії здійснити перехід на новий календар?
"Такі спроби були і в минулих століттях. А найсвіжіша спроба — перша половина ХХ століття. У 1916 році владика Григорій Хомишин, який очолював Станіславську єпархію, здійснив спробу переходу на григоріанський календар. Але реформу не вдалося зреалізувати".
Як змінюються дати іменин?
"Від дня ваших іменин треба відрахувати 13 днів назад — і буде той день. Вірянам порадимо звикати до нової дати, нічого складного тут немає. Блаженніший Святослав закликав не боятися змін, які можуть допомогти нам стати кращими. Це є рух вперед, це зміна, яка вирішує похибку юліанського календаря. Ми просто поставимо всі літургійні свята на своє місце".
Про свято Покрови і День захисника України
"Покрову матимемо тепер 1 жовтня. Щодо Дня захисника, це свято встановлене державними органами влади. Якщо в указі воно прив’язане саме до 14 жовтня як свята Покрови, то для того щоб синхронізувати державне і релігійне свято, яке за новим стилем буде 1 жовтня, треба мабуть видати додатковий указ. Але це питання до органів державної влади. Я думаю, буде відповідне рішення — День захисника на свято Покрови".
Як переходитиме на новий стиль Православна церква України
"Певні рішення у ПЦУ були ухвалені. Ми бачимо, що шляхи УГКЦ та ПЦУ з упровадження календарної реформи — відрізняються. Але важливо, що ми прямуємо до однієї мети. Сподіваємося, що цього року Різдво будемо святкувати усі разом 25 грудня, а також разом освячуватимемо воду в Дніпрі 6 січня на Богоявлення за новим стилем. Станом на зараз бачимо, що ПЦУ спершу дозволила окремим парафіям приймати рішення про перехід на новий стиль щодо нерухомих свят, однак рішення всецерковного ухвалено ще не було. Хоча є добрий анонс на травень, коли має зібратися Архієрейський собор для обговорення календарної реформи. Можливо, буде рішення. УГКЦ має інший спосіб впровадження — протилежний. Спершу вирішив Синод — і вся церква переходить на новий стиль. Однак, можливо, є парафії чи поодинокі громади, які ще не готові. Для таких відведено перехідний період до 2025 року, коли єпископ може дати парафії дозвіл жити ще за старим стилем. Але дуже важливо, що встановлено дедлайн. З вересня 2025 року вся УГКЦ в Україні житиме за новим стилем".
Як будуть діяти парафії за межами України?
"УГКЦ має свої структури по всьому світу. Ми себе позиціонуємо як глобальну церкву, але материнською церквою є українська територія. Люди, які емігрували з України, повезли з собою церкву, і там розвивалися церковні структури. Наприклад, коли наші емігранти засновували парафії в Аргентині, то були парафії, що одразу жили за новим стилем. Переважна більшість парафій спершу жили за старим стилем, однак згодом намагалися синхронізуватися і переходили на григоріанський календар. Однак були люди, які вбачали загрозу, асиміляцію, вони хотіли зберігати відносини з церквою в Україні та своїми рідними, які святкували Різдво 7 січня. На цьому ґрунті ставалися так звані календарні війни, парафії ділилися. Однак переважна більшість наших парафій за кордоном перейшли на новий календар. Останній приклад — Італія, 2021 рік, близько 170 наших парафій перейшли на григоріанський календар. Наша церква у Польщі донедавна жила за старим стилем, однак торік єпископи розпочали проваджувати календарну реформу і навіть відвели собі час до 2028 року. Але щойно Синод в Україні ухвалив календарну реформу, наші три єпископи в Польщі видали декрет, яким УГКЦ в Польщі з 1 вересня 2023 також переходить на новий стиль. Такі ж рішення ухвалили наші парафії у Казахстані та Центральній Азії. У Великій Британії та Австралії наша церква живе поки що за старим стилем. Однак сьогодні обличчя українського емігранта складене обличчям сучасного біженця війни. Це молоді люди, які виїхали. Тому, можливо, якісь календарні зміни буде впроваджено і в цих країнах".
Фото: УГКЦ
