Перший переможець телешоу "Голос країни" співак Іван Ганзера, в якого є серйозні порушення зору, під час війни активно допомагає пораненим бійцям. Співак зокрема долучився до акції "Подаруй іменну футболку воякові з ампутацією", дає концерти у львівському реабілітаційному центрі. Як пояснив Іван Ганзера: "це була щира розмова про подальше життя тих, хто звик до сприйняття себе тільки сильним". Співак ділиться з пораненими військовослужбовцями своїм особистим досвідом. Як саме – він розповів в ефірі Українського радіо.

"Можливо, для багатьох них життя лише почнеться"

"Я намагаюся більше до хлопців поїхати в госпіталь або реабілітаційний центр. Ми нещодавно там в були: хлопці, які там лежать, на жаль, нещодавно втратили кінцівки й чекають на протезування. Ми намагалися з ними про це трішки говорити і мені в цьому плані навіть простіше, ніж артистам, які повністю здорові. Я розповідав про своє дитинство, історії про те, що не все так страшно", — пригадав Ганзера. Співак додав, що чітко уявляв, чому саме він їде в госпіталь до бійців та що має сказати хлопцям. "Я приїхав туди разом зі своєю красунею-дружиною та своєю маленькою донечкою Софійкою. Донька ходила серед хлопців, дарувала їм квіти, дитячі малюнки, які ми із собою привезли. Таким чином я намагався показати їм, що навіть коли щось недобре, коли я погано бачу, життя триває. Можливо, для багатьох них воно лише почнеться. Зараз їм буде важко, але з часом прийде переоцінка всього попереднього життя, цінностей. Можливо, хтось з них знайде себе в чомусь іншому, в чому буде набагато успішнішим, ніж був до того", — зазначив Іван Ганзера. 

"Обери одну справу, яку ти будеш робити краще за всіх"

Співак пригадав слова своєї мами, які казала йому, коли він був дитиною: "У дитинстві хочеться бути на рівні зі всіма і я намагався. Батьки мене привчали до того, що я звичайний хлопець. В мене є особливості, я не такий, як всі, але все ж таки я маю бути на рівні з іншими. Тому я ходив у звичайну школу та, з одного боку, вдячний всім своїм одноліткам за те, що вони по-різному до мене ставилися, проте в мене в житті бували моменти, коли я забував, що я погано бачу. Коли вони стріляли з лука і я також брав його в руки, але не міг вцілити, то вдома себе звинувачував в тому, що в мене не виходить. І тоді моя мама підійшла і сказала: "Бачиш, як у житті, синку, буває. Зараз ти вже починаєш замислюватися, як тобі жити далі. І я дам тоді одну пораду: всі ті діти, які поруч з тобою, можуть робити багато справ одночасно. А тобі пораджу обрати в житті якусь одну справу, яку ти будеш робити краще за усіх”. І я про це завжди кажу й хлопцям". Якщо Господь так зробив, значить він знає, навіщо він це робить", — додав Ганзера. Головне — виправдати його сподівання.   

"Коли закінчиться війна, багато хто потребуватиме розмови і допомоги"

"Зараз я почав відчувати в цьому свою певну місію. Ми не знаємо, коли війна закінчиться, але знаємо точно, що коли вона закінчиться, буде дуже багато людей, які потребуватимуть такої розмови та допомоги. Тому я всім кажу, що готовий приходити і спілкуватися з такими хлопцями та дівчатами", — зазначив артист. Він додав, що зустрічаючись з пораненими військовими не розраховує на розуміння одразу, адже такі розмови дуже тяжкі: "Я знаю, що можуть бути різні ситуації і я можу не достукатися, можу знайти не ті слова чи заспівати не ту пісню, можу неправильно пожартувати. Адже я не спеціаліст, психолог. Я все роблю, як відчуваю, проте було дуже багато хлопців, які після розмов під’їжджали до мене на візках, ми обіймалися і вони казали, що запам’ятають сьогоднішній день на все життя. Що я став для них прикладом, що не треба здаватися і що все ще попереду".

Фото: Фейсбук-сторінка Ольги Каменчук