Микола Аммосов
Микола Аммосов

Автор радіоблогу "Золотий фонд Українського радіо".

Народився 1950 року. Заслужений діяч мистецтв, член Спілки Журналістів України. Закінчив Школу імені  Миколи Лисенка та Київську консерваторію імені Петра Чайковського.

На Українському радіо з 1973 року.

Спочатку працював у редакції "Молода гвардія", з 1974 – у музичній редакції. З 1979 по 1982 – заввідділом музичної редакції телебачення. 

З 1982 року повернувся до роботи на Українскому Радіо.

Автор і ведучий першої на Українському радіо авторської (за визначенням Олександра Бутка) програми – "25 хвилин джазової музики" (існувала з 1975 по 1989 рр).

1988 року - у складі "команди" (Олег Горський, Вероніка Маковій, Олександр Васильєв, Олександра Венедиктова, Емма Бабчук) був розробником перших "прямоефірних" програм на Українському радіо та "Промені".

Автор творчої концепції та творчий керівник оновленого каналу "Промінь" протягом 1992- 2001 років.

Продюсер і керівник перших власних аудіо-видань радіо: "Звуковий "Кобзар" Тараса Шевченка", "Лебеді материнства. Живий голос Василя Симоненка", "Класика української літератури. Живі голоси", "Драматичні твори Лесі Українки", "Український фортепіанний авангард", "Слуханка для української малечі".

Керівник художнього фонду Українського радіо протягом 2003-2018 років.

Передачі з архіву Українського радіо

До проблем судочинства: східна казка "Суд казі". Габріель Нелідов, запис 1956 року

Едвард Гріг. Соната №2 для скрипки і фортепіано, 3 ч. Фріц Крейслер, Сергій Рахманінов – 1930-ті

Йоганнес Брамс. Симфонія №3, частина 3 (Poco allegro). Симфонічний оркестр, диригент Євген Мравінський, 1965 рік

Луїджі Боккеріні з колекції Олексія Розумовського. Тріо-соната №5 g-moll

"Розрив площин" Віталія Годзяцького. Юрій Глущенко (фортепіано), 1994 рік

Cергій Прокоф’єв. Соната для двох скрипок. Фінал. Виконавці: Олег Криса, Чіє Савада – скрипки, 2019 рік

"Спи, моя радість, засни" - знаменита колискова, яку Вольфганг Амадей Моцарт не писав…Камерний ансамбль "Каданс", 1990 рік

Василь Стефаник – "Моє слово". Олександр Гай, 1971 рік

Алессандро Скарлатті. Симфонія №4 - e-moll

Паганіні-Ліст-Бузоні – "Кампанелла". Грає Феруччо Бузоні, запис 20-х рр. ХХ століття