Автор та ведучий проекту «Ліки від амнезії. 30 історій про українську незалежність»
Народився 1 квітня 1971 року у Тбілісі, Грузія
Журналіст, публіцист, історик. Головний редактор Інтернет-видання «Історична правда».
З 1980 року живе в Україні. Українську мову вивчив у школі.
Навчався на історичному факультеті Миколаївського державного педагогічного інституту, який закінчив у 1994 році, здобувши фах учителя історії та правознавства. Ще зі студентських років брав активну участь в громадських рухах, долучився до Революції на граніті. З початку дев’яностих працював кореспондентом, редактором, оглядачем у газетах і на телебаченні. Усе подальше професійне життя пов’язав зі ЗМІ: працював у газетах «Україна молода», «Київські відомості», головним редактором журналу «Фокус». Активно співпрацював з телеканалами «1+1», «Новий», «Перший Національний», «Інтер», «ТВі», «Еспресо».
У вересні 2010 року заснував суспільно-історичне, науково-популярне Інтернет видання «Історична правда. Автор і упорядник книг: «Зродились ми великої години…» ОУН і УПА. Бібліотека «Історичної правди», «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», яку через суд намагався заборонити Віктор Медведчук, «Країна жіночого роду»
До його наукових інтересів належать: передвиборна агітація, історія самвидаву, дисидентського руху та політичного екстремізму, нові медіа. Захоплюється колекціонуванням самвидаву, газет і передвиборних матеріалів.
Володар Премії ім.О.Кривенка «За поступ у журналістиці», національної премії «Телетріумф» за роботу над тележурналом «Історична правда», Премії імені Георгія Гонгадзе.
Заслужений журналіст України
Одружений. Виховує доньку та двох синів.
Ліки від амнезії. 30 історій про українську Незалежність.
Державність України. Конституція України, як і сама Україна, змінювалася не раз. Про найцікавіших людей і події, що творили основний закон, ця розповідь
Євромайдан. Протистояння. У січні-лютому центр столиці України перетворився на поле бою. Тоді жорстоке протистояння мітингарів із силовиками досягло апогею. Як довелося зупинити насилля і що стоїть за перемогою Євромайдану?
Євромайдан. Початок. На відміну від попередніх акцій протесту, Євромайдан наприкінці 2013 року переріс у силове протистояння з правоохоронцями. З чого все починалося? Пригадаємо ці буремні події!
Молоді дисиденти. Свого часу ці відчайдухи оголосили СРСР свою власну війну. Чим закінчилася ця битва? Які втрати на них чекали? Чи відали вони, у що вплуталися? Ця оповідь про долі шістдесятників, які не залишають байдужими
Українська гельсінська група. Цей неймовірний чоловік спершу був, за власним зізнанням, сталіністом, але потім прозрів і став одним з найвизначніших оборонців української свободи і прав людини. Як письменнику Миколі Руденку довелося кинути виклик радянській системі?
Ірина Калинець. Філологиня, вчителька української мови, літературна критикиня, жінка із запальним характером і відчуттям справедливості.. Розповідь про Ірину Калинець, яскраву представницю антикомуністичного руху спротиву у Радянському Союзі
90-ті. Згадаємо захоплюючі 90-ті – приватизацію та ситуацію з флагманами, як тоді казали, народного господарства. Це був вражаючий час початку незалежності, який змусив економіку України пройти повне "перезавантаження"
Останні самураї УПА. Вважається, що останній бій українських повстанців відбувся у квітні 1960-го на Тернопільщині. Однак, насправді окремі упівці не здалися ворогові аж до проголошення незалежності України. І їхні долі неймовірно цікаві!
Перше травня. Одні називають його святом весни, інші – Днем праці, або ж Днем солідарності трудящих, а в СРСР жартома називали "днем дачника". Чому в Україні 1 травня досі асоціюється з радянським минулим? Пригадаємо, чому й коли у світі почали відзначати цей день
Обрана ідентичність. Бути українцем! Чотири неймовірні історії про дивовижних людей: Пилипа Орлика, Василя Вишиваного, Миколу Хвильового, Андрея Шептицького. Всі четверо були українцями з вибору, а не з народження
