Реформа містобудування повинна змінити щось на краще. Які нові стандарти і підходи мають бути?
Це складна реформа. Вона йде не перший рік. Низка законопроєктів вже ухвалена, деякі стали законами. Вже створено єдину державну електронну систему в сфері будівництва. Ця реформа подовжує цифровізацію. Зараз з ухваленням закону № 5655, який стосується реформи містобудування, всі процеси в будівельній галузі, та всі учасники будівельного процесу будуть працювати в електронному вигляді. Кожен матиме свій електронний підпис. Все проходитиме в електронному вигляді від початку і до кінця. Завжди можна буде знайти того, хто надав той чи інший документ. В системі працюють проєктувальники, генеральні підрядники, монополісти, які видають технічні умови. Величезною проблемою є підключення до електричних мереж, і ця процедура не є досить прозорою. Через удосконалення процесу цифрової трансформації можна максимально зробити їх відкритими. Сюди підключені нотаріуси, представники правоохоронних органів, технічні інвентаризатори, ті ж самі БТІ, всі вони працюють в електронній системі. І ця реформа якраз у продовження всіх цих процесів.
Додається обов'язок органам місцевого самоврядування постійно моніторити територію, дивитися, виявляти незаконні забудови і швидко реагувати, якщо така незаконна забудова буде виявлена. Ми в законопроєкті чітко виписується, що таке самочинне будівництво: коли немає оформленої земельної ділянки, коли немає дозволу на початок будівельних робіт, коли порушується проєктна документація. Щойно ідентифікується таке незаконне будівництво, органи місцевого самоврядування зобов'язані будуть реагувати жорстко і швидко, їм навіть не потрібно в деяких випадках рішення суду для того, щоб знести той чи інший об'єкт.
В великих містах зараз є багато таких порушень і незаконних будівництв. Для того, щоб не було можливості відвертітися від таких забудов, ми в законі жорстко прописуємо такі обов'язки місцевої влади. І кримінальна відповідальність розповсюджена на всіх учасників процесу, коли відбувається певне порушення. Особливо це стосується культурної спадщини, природно-заповідного фонду. Звісно, що ми очікуємо певний спротив у залі в парламенті. Але нам потрібно відбудовувати країну за новими правилами.
Архітектори не зовсім задоволені цим законопроєктом. Чому?
Це ті, хто працював з бюджетними грошима. Ми прописали таку норму, що якщо держава є замовником проєктних робіт, то архітектор повинен передати у державну власність майнові права на проєктну документацію. Їм це не сподобалося. Коли ти власник такої документації, то в тебе питають дозволу щодо змін, ти можеш робити авторський нагляд. Зараз, наприклад, треба провести реконструкцію садочка, який працює без бомбосховища, і добудувати це бомбосховище. Держава повинна знайти цього архітектора, треба отримати його дозвіл, підписати контракт. Зараз багато хто з них міг виїхати за кордон або піти на війну.
Ця історія була до війни. Архітектори вийшли з протестами, мовляв, не чіпайте наші права і наші гроші. Але при цьому це питання залишається неврегульованим. Сьогодні саме держава є замовником багатьох будівельних та проєктних робіт. Що робити з майновими правами? В цій сфері завжди було багато корупції: вона оцінювалася в 10 мільярдів гривень до війни. У нас є певна монополія в органах місцевого самоврядування стосовно видачі дозволів.
Фото: the-village
