"Де є фінансові потоки з Росії, там буде її агентура" — полковник СБУ у відставці

"Де є фінансові потоки з Росії, там буде її агентура" — полковник СБУ у відставці

Нещодавно було опубліковане спільне розслідування кількох світових видань, яке тривало майже рік. Було встановлено особу законспірованої російської шпигунки Ольги Колобової, яка роками видавала себе за дизайнерку і власницю ювелірних прикрас, насправді такою не бувши, водночас шпигуючи на користь Росії. Жила в різних країнах Європи. Зокрема в Неаполі, де розташована одна з баз НАТО. Налагоджувала тісні стосунки і контакти з військовими. Робила "медові пастки" для працівників, у яких витягувала потрібну їй інформацію. Як ще працює російська агентура в Європі? Як спецслужби європейських країн намагаються вирішити цю проблему? Про це слухачам Українського радіо розповів полковник СБУ у відставці Михайло Притула.

0:00 0:00
10
1x

Які методи російської агентури за кордоном

"Методи роботи всіх спецслужб у всі часи і на всіх територіях однакові. Секретом є лише хто, коли, де і проти кого їх застосовує. Ось вам історія: Японія перед Другою світової війною. З'являється досить талановитий журналіст Ріхард Зорге, який починає всім безкорисно допомагати: послам, звичайним людям, працівникам державних структур у наданні відомої інформації широкого профілю. І одночасно збирає для радянської розвідки інформацію щодо того, чи буде нападати Японія на Радянський Союз. І передає це до Москви. 

Або ще така історія: після Другої світової війни у підрозділі розвідки Великої Британії, яка була націлена на Радянський Союз, агент писав плани у своєму відділі, аби завадити злагодженій роботі колег і цим самим відволікати від важливих завдань розвідку Великої Британії. Такі принципи діють і зараз".

Як можна вирахувати шпигунів

"Вирахувати насправді їх достатньо просто. Такі люди починають цікавитися речами і справами, які не входять у їхні посадові обов'язки. Або входять у закрите військове товариство або оточення біля військових об'єктів. Начебто для того, аби там щось продати. На прикладі цієї історії з дизайнеркою-шпигункою, якщо б контррозвідка порівняла її ніби-то оригінальні прикраси з товарами на аліекспрес, то можна було б зрозуміти, що це не її роботи. Такі справи можна було б перевірити одразу. 

Підпадає одразу під підозру людина, яка начебто нічого не робить, але при цьому має шалені гроші. Виникає питання про джерело її доходів. На які гроші вона організовує банкети і як вона ці гроші заробляє. 

Також була розкрита свого часу агентура, в якій отримували однакові паспорти з однаковими серіями шпигуни. Це був великий провал і величезна некомпетентність ГРУ, яка одразу не звернула своєї уваги на такі речі. 

У 2015 році в Нідерландах проходив референдум щодо надання Україні можливості вступу в ЄС. На той час там була велика виставка ювелірної індустрії з обробки коштовного каміння. Перед цим, десь приблизно в той же час, в Росії проводиться відкритий аукціон, на який не допускають нікого стороннього. Там продають коштовності за смішною ціною. Треба просто взяти і співставити час, події, людей, які можуть мати спільні інтереси і там, в європейській країні і тут, в Росії. Хто був зацікавленим у купівлі цих діамантів? Це проста операція з підкупу чиновників. І приблизно так відбувається усюди, де є фінансові потоки з Росії. Там може бути російська агентура".

Як сталося, що Росія змогла створити таку потужну і розгалужену агентуру

"В Європі дуже сильні механізми захисту демократії. Цими механізмами російська розвідка успішно користується під виглядом захисту свободи слова для легалізації своєї агентури. Це їхня робота. Такі речі вирахувати можна, якщо розуміти, які типи агентури можуть діяти в Європі. 

Агентура впливу: це ті люди, які знаходяться біля центрів впливу на ухвалення рішень. Або ті, хто безпосередньо ухвалюють їх. Це можуть бути політики, лідери партій і навіть президенти. Це так звана агентура високого рівня. Росія найбільше зацікавлена в агентурі впливу у Великій Британії, США, Німеччині та Франції. 

Агентура інформаторів: це люди, які збирають інформацію і передають її в центр. Вони діють згідно своїх посадових обов'язків та інструкцій. Їм дозволяється навіть більш радикально вчиняти на території тієї країни, де вони перебувають, ніж радикалам, які в цій країні живуть. Це так звані супер-патріоти, вони отримують доступ до інформаційних потоків, які цікавлять Росію. Такі люди використовуються для збору інформації щодо інших людей: вони вивчають об'єкт, їхній смак, зацікавлення. А потім приходить чарівна пані, яка чомусь палить саме ті цигарки, які любить той чи інший політик, захоплюється саме тим хобі, яке цікавить політика. Потім цей чоловік поступово здає всю потрібну їй інформацію. 

Ще є агентура, так звані бойовики, які під виглядом туристів, звичайних громадян, біженців в певний момент починають діяти в інтересах Росії. Такої агентури зараз в Європі може бути дуже багато. Вони вже є в Польщі, Чехії, Німеччині. Це розпорошення величезної кількості таких агентів всією територією країни. Наприклад у Польщі в кафе то тут, то там сидять росіяни, які нахабно і виклично співають своїх російських пісень із прапором і свастикою. Як вони там опинилися, що вони роблять і чого чекають? Саме цими методами широко користується російська розвідка. Росіяни завжди тиснуть масою. Тому контррозвідка часто стає перевантаженою, бо не встигає охоплювати велику кількість людей-шпигунів. Серед тієї кількості людей, які "втікали" від російського режиму, можуть бути ті, хто чекатиме моменту і команди з "центру," коли буде офіційно розв'язано агресію проти країн Балтії або Польщі. Це достатньо серйозна загроза. Росія таких агентів заслала доволі багато і давно, і вони діяли там вже десятки років. Європа була не готовою до того, що Росія буде проводити таку агресивну війну". 

Що роблять зі шпигунами?

"Такі шпигуни повинні бути взятими під контроль контррозвідкою даної країни. Такі випадки повинні бути задокументованими для кримінального судочинства".  

Фото: slovoidilo.ua