Як українцям подати скаргу до ЄСПЛ щодо зруйнованого війною житла ― пояснює адвокат

Як українцям подати скаргу до ЄСПЛ щодо зруйнованого війною житла ― пояснює адвокат

Які існують інструменти, щоб подати скаргу до ЄСПЛ стосовно зруйнованого під час воєнних дій будинку? Як довго триватиме розгляд та який вердикт можна почути? Адвокат Сергій Заєць вже спрямував до ЄСПЛ позов від імені своїх клієнтів ― родини з Ірпеня, чий будинок було суттєво пошкоджено російськими окупантами. І розповів слухачам Українського радіо про цей досвід.

0:00 0:00
10
1x

Хто і яким чином може подавати такі скарги?

"Хочу сказати, що вже подано певну кількість скарг. Декілька подав я, інші подають колеги. Ця ситуація насправді має певне поширення, тобто люди звертаються до Європейського суду. Я не обмежував би це лише пошкодженим майном, зруйнованим житлом і говорив би про ширший контекст. Люди, в яких зруйноване житло, постраждали в аспекті свого приватного життя. Тобто зруйновано їхнє звичне життя, вони не можуть повернутися до нього, і це та проблема, яку також варто піднімати перед Європейським судом. Це і порушення права на повагу приватного життя, свободи пересування, вибору місця проживання, коли люди недобровільно залишили те місце, де вони постійно проживали, і не можуть до нього повернутися. Відповідно, я б радив задавати одразу більш широкий контекст".

Які зараз взаємини між Росією та ЄСПЛ?

"Питання в тому, що Росію виключили з Ради Європи саме через вторгнення до України. Але РФ залишається стороною Європейської конвенції про захист прав людини до 16 вересня цього року і несе відповідальність за всі порушення, які стануться до цього моменту. Зверну увагу, що РФ і раніше заявляла про те, що вона не буде виконувати рішення Європейського суду. Проте ми зараз живемо в такому світі, коли навряд чи РФ проіснує досить довго за межами Ради Європи. Найбільш очікуваний варіант розвитку подій такий, що Росія буде зобов’язана спочатку провести реформи, забезпечити відповідність свого законодавства вимогам Ради Європи, відшкодувати збитки в рамках винесених ЄСПЛ рішень, а вже потім можна буде говорити про її повернення до складу РЄ.

Для людей важливо знати, що скористатися і подати позови зможуть лише ті, хто звернувся до Європейського суду зараз. Тобто, якщо говорити про стратегічний підхід, ми не знаємо, як воно буде далі, але ті, хто зараз скористається можливістю звернутися до суду, матимуть право на відшкодування з боку РФ".

До суду можна звернутися самостійно чи лише через адвоката?

"На цьому етапі заявники можуть звернутися до ЄСПЛ самостійно. Формуляр скарги доступний на сайті, ця частина має українізований інтерфейс. Але питання в тому, що скарга повинна відповідати певним формальним критеріям, яких важко дотриматися людям без спеціальної підготовки. Це стосується і заповнення формуляра, де треба бути уважним і розуміти значення кожного елемента, і питань доказів та аргументації. Тут стає складніше, бо Європейський суд розглядає скарги, які подані з дотриманням терміну звернення, який становить 4 місяці. На моє переконання, зараз не існує ефективних засобів правового захисту щодо дій РФ, тому аргументацію треба наводити з урахуванням цього моменту. І велика складність з доказами. В усіх дуже різні ситуації, всі мають різні докази. Перелік можна означити дуже приблизний, треба дивитися на кожну конкретну ситуацію та обирати якесь оптимальне рішення між дотриманням терміну на звернення до суду і тим, наскільки підготовлена скарга".

Які можуть бути докази?

"Якщо ми говоримо про фото, відео ― це може бути доказами, але вони слабкі. Більш сильними доказами все ж таки є докази, складені органами влади. Це може бути витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, акти про пожежу тощо. Треба надавати належне підтвердження прав власності на пошкоджене майно, надавати докази, що людина мала стійкі зв’язки з відповідним місцем, де вона проживала. Це робота, яку треба зробити правильно. І найважливіше ― скарга не має залишатися сиротою. В тому сенсі, що коли якісь докази на момент подання скарги не можна було зібрати, то їх треба продовжити збирати і повідомити про це суд, щоб він міг їх долучити до матеріалів справи. Важливо знати, що суд зараз не надсилає в Україну повідомлень про реєстрацію скарги. Скарга буде зареєстрована, звісно, але надалі потрібно її відстежувати. Заявник має попереджати суд про будь-які зміни обставин, зміну адреси, контактних даних, а в людини, у якої зруйноване житло, може не існувати зараз ані постійної поштової адреси, ані постійних телефонів. І дуже важливо, щоб люди, подавши скаргу навіть самостійно, продовжували контролювати процес. Якщо подати скаргу, яку не буде доведено до розгляду по суті, то це просто збільшує навантаження на суд і стає перешкодою для розгляду інших скарг, які більш-менш нормально підготовлені. Тобто ― краще звернутися до адвоката".

Чи є можливість безоплатних послуг адвоката?

"Як правило, за такими скаргами всі адвокати зараз працюють безоплатно. Існує досить багато проєктів, які надають правову допомогу людям. Наприклад, Українська Гельсінська спілка з прав людини, коаліція "П’ята ранку", окремі адвокати також.

Якщо ми говоримо про житло, зруйноване раніше, з 2014 року, то там вже пропущені всі строки на звернення до суду. Нагадаю, це 4 місяці або від дати руйнування, або від дати вичерпання ефективних засобів, як це називається юридичною мовою".

Нагадаємо, Кабінет міністрів спростив порядок подання інформаційного повідомлення про зруйноване чи пошкоджене майно внаслідок збройної агресії РФ через застосунок "Дія" для тих українців, які втратили своє майно починаючи від 2014 року.

Чи будуть шанси отримати компенсацію за зруйноване житло з 2014 року шляхом нового механізму в додатку "Дія"?

"Не варто плутати юридичні механізми з політичними. Коли ми говоримо про рішення нашої влади, то, гадаю, воно пов’язане перш за все з бажанням здійснити калькуляцію збитків, встановити, яку кількість об’єктів було зруйновано, спробувати визначити вартість. Це може бути пов’язано і з ідеєю якоїсь компенсації за рахунок бюджетних коштів, а також із пред’явленням відповідних вимог до РФ щодо репарацій".

Фото: Укрінформ