Які зобов’язання має виконати Україна на шляху до отримання статусу кандидата на вступ до ЄС? Пояснює Марія Голуб

Які зобов’язання має виконати Україна на шляху до отримання статусу кандидата на вступ до ЄС? Пояснює Марія Голуб

Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Наскільки довгим буде список "домашньої роботи", яку має виконати Україна, перш ніж розпочнуться офіційні переговори? Про це в ефірі Українського радіо розповіла експертка з двосторонніх відносин між Україною та ЄС, представниця Міжнародного центру української перемоги Марія Голуб.

0:00 0:00
10
1x

Про рекомендацію Єврокомісії

Величезний запит українського суспільства був почутий, і Європейська комісія оприлюднила свій довгоочікуваний висновок з чіткими рекомендаціями про надання Україні і європейської перспективи, і статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу з переліком конкретних вимог, які Україна має виконати до кінця 2022 року з щільним моніторингом з боку ЄС. Тобто насправді це те, що готувалось протягом останніх місяців. Це не стало для нас великою несподіванкою, але це є величезними успіхом і сильним політичним сигналом. 

Про заяву Олафа Шольца та Еммануеля Макрона щодо негайного надання Україні такого статусу

Я думаю, що до останнього сумнівались і президент Франції Еммануель Макрон, і канцлер Німеччини Олаф Шольц. Буквально напередодні візиту лідерів був опублікований аналітичний документ, який готувала українська сторона. Цей документ викликав жваву дискусію серед країн-членів ЄС. Відповідно до нього нам мали б запропонувати щось на зразок "європейської перспективи". Наскільки я розумію, після розмови з президентом України Володимиром Зеленським, а також внаслідок двосторонніх зустрічей, які відбулися між цими лідерами та українською стороною, було чітко зрозуміло, що для України прийнятним є виключно "статус кандидата". Тобто ми не будемо вести переговори про щось інше, ніж це формулювання.

Про надання статусу кандидата Україні як прецедент в діяльності європейських інституцій

Цей статус надали країні, яка багато років поспіль рухається у правильному напрямку до ключових реформ: як горизонтальних, так і секторальних. Є дискусія, що нам надають статус кандидата на вступ до Європейського Союзу виключно через війну та через високий рівень солідарності та симпатії з українською стороною від європейських суспільств. Але ми дуже багато зробили, зокрема в контексті реформ та наближення нашого законодавства до європейської системи, щоб навіть на технічному рівні повноцінно вести переговори. Я думаю, що саме це стало солідним аргументом на користь України. 

Крім того, якщо подивитись на той проміжок часу, за який українська сторона заповнила опитувальник, необхідний для того, щоб Європейська комісія потім надала висновок, і взагалі з якою оперативністю був розглянутий європейською стороною наш документ, то можна говорити про той факт, що коли потрібно, коли на це є політична воля, то навіть європейська бюрократія працює дуже швидко.

Про зобов’язання, які має виконати Україна

Для європейської сторони завжди важливо, яким чином вони фіксують у своїх документах ці зобов'язання. Відтак, там дуже чітко зазначено, що Україна має отримати статус кандидата на вступ з виконанням конкретних 8 кроків, які будуть моніторитися європейською стороною. Зокрема, йдеться про реформування системи правоохоронних органів. 

Також передбачено чимало роботи щодо антикорупційної реформи. Потрібно, щоб запрацював закон про деолігархізацію. Зазначається, що необхідно запровадити найновіше європейське законодавство стосовно прав інтелектуальної власності, зокрема в питаннях аудіовізуальних матеріалів. Водночас багато треба буде зробити, щоб реформувати фінансову систему, аби ми відповідали вимогам ФАТФ (ФАТФ — Міжнародна група з протидії відмиванню грошей — ред.). Окремо і дуже чітко прописана вимога про призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. Насправді для того, щоб призначити керівника САП, потрібна політична воля і одна година засідань. Тому я думаю, що з боку суспільства буде досить значний тиск, і політичні еліти будуть змушені виконувати вже конкретно прописані та взяті на себе зобов'язання. До того ж, йдеться про необхідність добору суддів Конституційного Суду на засадах доброчесності. Те ж саме стосується Вищої ради правосуддя. 

Водночас у нас є країна-партнер, яка дуже сильно відслідковує питання національних меншин в Україні. Відповідно окремим пунктом зазначається, що Україна має впорядкувати своє законодавство відповідно до найкращих практик і стандартів ЄС, а також враховувати рекомендації Венеціанської комісії стосовно дотримання прав меншин. Це все потрібно буде зробити в доволі стислі терміни.

Фото: Getty Images