Україна почала жити в екологічний борг: що це означає? Пояснює експерт

Україна почала жити в екологічний борг: що це означає? Пояснює експерт

Україна вичерпала запас природних ресурсів на цей рік і живе в екологічний борг. Про це на своїй сторінці у facebook написав голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. Детальніше про те, що таке екологічний борг та як понаднормове використання природних ресурсів впливає на життя людей Українське радіо розпитало високопосадовця в ефірі програми "Вдосвіта".

"День екологічного боргу – це день, коли кількість використаних людством ресурсів починає перевищувати той обсяг, який планета може відновити протягом року. Цей день, починаючи з 1970 року, вираховується науково-дослідною організацією "Global Footprint Network". Вони розраховують день екологічного боргу на основі двох показників: біоємності, тобто кількості ресурсів, які продукуються протягом року, та екологічного сліду людства, тобто скільки ми споживаємо ресурсів за рік", – розповів Андрій Мальований.

Він пояснив, що в 2021 році цього показника планета досягла 29 липня: "Разом з тим, організація розраховує показник в розрізі країн і Україна в цьому році пізніше, ніж минулого, досягла дня екологічного боргу -– 8 серпня". 

"Ідеальний показник – це використовувати не більше ресурсів, ніж планета може відновити. Тому, аби досягти цієї нейтральності екологічного боргу, планета й людство мають щороку відстрочувати цей день на 5 днів", – зазначив експерт. 

Принагідно, він наголосив, що за останніх кілька років в Україні можна спостерігається позитивний тренд, який є наслідком поступового переходу на сталі практики та екологічність: "Найвище керівництво держави звернуло увагу на екологію: в цьому році був виданий указ президента, який затвердив рішення РНБО. Він містить цілий перелік виключно екологічних заходів, які органи влади мають найближчим часом здійснити. Також в цьому році визначено цілі до 2030 року в лісовому господарстві, енергетиці. Йдеться про стимуляцію переходу на альтернативні відновлювальні джерела енергетики, питання розвитку електротранспорту та інші".

Мальований висловив свою думку, що досягнення балансу між екологічністю та економічним розвитком для всіх країн є дуже амбітною ціллю і Україні вона також під силу:

"В першу чергу, це стосується екомодернізації, енергоефективності великий промислових підприємств, поступового переходу від використання викопного палива та вугілля під час генерації електроенергії. В усіх галузях економіки має бути комплексний підхід для того, щоб економічна складова не постраждала й робочі місця та бізнес працював. В той же час планета зберегла себе для нащадків в тому вигляді, в якому вона є".

Наостанок експерт розповів, що великі підприємства в Україні, які здійснюють шкідливі викиди як в атмосферу, так і у водні ресурси, сплачують так званий "екологічний податок" до державного та місцевих бюджетів: "Це захищена стаття в тому плані, куди ці кошти можна витрачати. Йдеться про заходи по відновленню зелених насаджень, захист атмосферного повітря, водних ресурсів, наукові роботи в сфері екології. Ці кошти мають йти виключно на відновлення екології". 

"Але в цій сфері в нас також є цілий ряд проблем, пов'язаних як з контролем надходження цього податку, так і його пропорцією. Зараз в експертному середовищі активно дискутують щодо пропорцій цього податку, тобто скільки має надходити до державного бюджету, а скільки – до місцевих бюджетів. На мою думку, до місцевих бюджетів має надходити якомога більше коштів з цього податку, адже громади на місцях краще знають, де потрібно використати ці кошти", – резюмував Андрій Мальований.

Фото: pixabay