Хто ж реально керуватиме надалі Міністерством внутрішніх справ
"Зараз дуже важко сказати конкретно, яка особа, але кидається в очі, що скоріш за все керування поступово перейде до Офісу президента. Хто буде ця людина – Татаров, Єрмак або хтось ще – зараз не можемо сказати. Але я далекий від думки, що Денис Монастирський – дуже самостійна фігура, яка поступово усі важелі влади до рук прибере і почне якусь нову реформу. Не для того його туди призначали. Монастирській – дуже фахова людина, але він ніколи не працював самостійно, і всі рішення, які він приймав, це були рішення в чиїхось інтересах або як частина команди. Тому було б дуже дивно, якщо б він почав відразу ставати самостійною фігурою. І це було б не в інтересах Офісу президента, який думаю зараз дуже радіє, що він позбавився такої політичної противаги, як Аваков з його міністерством", – прокоментував Денис Кобзін.
На думку Кобзіна, "Офіс президента почав потроху готуватись до наступних виборів президента і прибирати всі центри прийняття рішень та силові центри, які можуть завадити їм виграти наступні президентські вибори. А поліція та МВС – це є найважливіший ресурс для виборів в країні. Бо якщо його не мати, як наприклад не мав Порошенко під час минулих виборів, то ти дуже обмежений у ресурсах. Тому зараз Офіс президента отримав величезний ресурс, якого з часів Януковича не було. Всі силові органи підпорядковані йому напряму або через людей, які афільовано з ним дуже близько. І як він буде цим розпоряджатися – це дуже велике питання. Ми знаходимося у дуже невизначеному стані, і куди все це піде – важко передбачити, але є загроза того, що ми почнемо потихеньку скачуватися від демократії до якогось помірного, а може і не помірного, диктату з боку президента".
Про розділення Міністерства внутрішніх справ
Давид Арахамія сказав, що одним із головних завдань, які стоять перед Монастирським, є розділення МВС.
"Можливо, Арахамія мав на увазі повернення Нацгвардії президенту. Можливо, відділення Прикордонної служби і Державної служби з надзвичайних ситуацій. Фактично це повернення до такої моделі МВС, якою вона була до 2014-го року. Я виступав проти такої занадто централізованої системи МВС. Та модель, яку ми отримали за часів Авакова, надавала дуже-дуже багато важелів одній людині, якою був міністр внутрішніх справ. Якщо міністр був призначений з Офісу президента і підпорядковувався йому, то цей важіль належав президенту. Якщо він не призначений з Офісу і є самостійною фігурою, яким був Аваков, і може бути хтось інший, то це дуже високий ризик, що ця людина з такими ресурсами може протиставляти себе президенту, як це робив свого часу Аваков, коли він був у конфлікті з Порошенком. Тому я думаю, що зваживши на це, Офіс президента взяв курс на те, щоб розділити міністерство і повернутись до моделі, яка була раніше", – зазначив експерт.
Чи можна очікувати нових результатів у справі Шеремета
"Я бачив перший виступ Монастирського, де він щось розповідав про напрямки реформування і справи. І я не побачив там якогось бажання до якихось революцій, бо ті напрямки реформування, про які він сказав, – це показові псевдореформи, якими МВС звітує вже багато років. Стосовно справи Шеремета він сказав, що рішення будуть прийматися після рішення суду. Тобто ми бачимо, що найближчим часом по справі Шеремета ніяких рішень не буде, бо боюся, що вирок суду ми будемо чекати ще роки", – додав Кобзін.
Про реформування поліції
У Дениса Кобзіна немає очікувань, що за нового міністра перезапуститься реформа поліції.
"Я вважаю, що є ризик того, що патрульна поліція, ця одна десята від складу Нацполіції, відкотиться назад, бо вже існують побоювання у патрульних поліцейських, що буде прийнято рішення про підпорядкування патрульної поліції, і вона перетвориться на звичайну патрульну постову, яка була до 2014 року, хоч зараз вона незалежна від головних управлінь Національної поліції по регіонах. Тобто я оцінюю цей ризик як більш ймовірний, ніж якась революція, бо для революції немає ніяких складових: ані якогось бачення, ані якоїсь команди. Посада міністра для Монастирського не є бажаною, він не йде туди зі стратегією та з командою, він не має підтримки донорів та суспільства. Тобто ніяких складових для старту запуску реформи немає. Тому якщо вона стартоне – це буде дуже велике здивування. Для нас найголовніше зараз – не втратити все, що є і сьогодні відбулося", – прокоментував Кобзін.
"Для того, щоб поліція була з народом, потрібно змінити діяльність поліції. Вона повинна не давати показник, який йде кудись наверх, а потім у прокуратуру. Вона повинна працювати не для цих показників, а оцінюватись за тим, як її бачить громада, і робити те, що хоче громада. Це теж буде децентралізація, але не така децентралізація, коли ми розрізаємо міністерство. Потрібно, щоб сама поліція була розподілена на якусь центральну поліцію, а також місцеву поліцію, яка працює для громади. По-друге, треба створити систему незалежного оцінювання та розслідування скарг на дії поліції. Можливо, переглянути взагалі склад поліції, бо поліції забагато в нас в країні. І ця кількість не працює на людей. Тому треба поступово зменшувати кількість поліцейських, але підвищувати їх забезпеченість та ефективність", – додав він.
Фото: Денис Монастирський, УНІАН
