Незабаром старт реформи, але не були ухвалені всі підзаконні акти. Зараз уряд все ухвалив?
Майже все, що потрібно, щоб запустити реформу. Я був на нараді, яку проводив прем'єр-міністр, де проговорилися всі підзаконні регулювання, акти, нормативку, яку потрібно ще прийняти, де є проблеми, де немає проблем.
Земельна реформа буде відбуватися поетапно. Тобто, на першому етапі з 1-го липня землі сільгосппризначення зможуть купувати лише фізичні особи - громадяни України. І перші три роки можна буде купити не більше 100 гектарів в одні руки. Потім з 2024-го року юридичним особам дозволять купувати, але до 10 тис. гектарів. Поясніть, будь ласка, з точки зору ринку землі. Ці норми конкурують?
Всім дозволять: не лише юридичним, а й фізичним особам дозволять купувати до 10 тисяч гектарів. Тільки українським. Це, по суті, тестовий етап. По 100 гектарів, коли тільки фізичні особи зможуть купувати-продавати. І там є, ті у кого більше, хто якимось чином буде отримувати більше, в тих буде конфіскація або примусово вони мають продати це.
В ефірі Українського радіо голова ВР в 90-х роках Олександр Мороз говорив про те, що не можна нині проводити земельну реформу.
Олександр Мороз, голова ВР в 1994-98 рр.:
Це загрожує Україні втратою державності. Хто володіє землею, той володіє державою. Тут немає альтернатив. Все загалом зрозуміло для кожного. А ще треба мати на увазі, що світова тенденція – викуп державою земель. Це є і в Америці, і в Англії, і в інших країнах. І дурницю, яку ми чули не один раз, що, є лише 6 країн, де заборонено продаж землі, це брехня. Я навіть про Китай говорити не буду, той же Ізраїль. Вихід – державна власність, яка в передається в оренду землекористувачам. Тоді вирішуються всі питання. Проєкти закону з цього приводу я із Цушком (Василь Цушко - український політик, у різні роки був міністро МВС, міністром економіки та головою АМК - ред.) надав у Верховну Раду ще 6 років тому. Використання прав оренди як предмету застави для банків – теж передані закони. Це нікого не цікавить, але втратиться держава.
Тимофій Милованов, радник голову Офісу президента
Тут є кілька фактичних помилок, стосовно того, що є тенденція про викуп землі. Тенденції такої немає, є закони, коли держава може за потреби забирати землю. Коли я працював у Пенсільванському університеті, там будували highway (автомагістраль-ред.) федерального значення. І будівництво проходило через землю, що була у приватній власності. І земельне агентство приходило до власника, але вони відмовлялися. Тоді яке має право дорожнє агентство? Вони платять 40 тисяч – ціну, яку запропонували власнику, і далі власники в судах оскаржують ціну. І, якщо суди визнають, що ціна вище, компенсують. І це справедливо.
А стосовно оренди, так у нас оренда є сьогодні. І це те, що дозволило агрохолдингам сконцентрувати великі обсяги. А про те, що можна було вирішити питання обігу землі через те, щоб давати в оренду землю під заставу, тут пан Мороз трошки лукавить. Бо це б вимагало зміни не одного закону, а всієї банківської системи. І це було б інше законодавство. Він говорить про те, що держава має мати кінцевий контроль, і це сьогодні є.
Ви казали, що є потенційні ризики для ринку землі і треба перед відкриттям, щоб власники перевірили інформацію в реєстрах, чи зареєстрована та чи інша ділянка…
Це все зроблено. На нараді в прем’єра запитували як практично нотаріуси будуть перевіряти наявність землі, обмеження. І у відповідь показували як воно працює в тестовому режимі. Знаєте, про що люди не говорять. Про те що справедливість для ринку землі полягає в тому, що ми б мали однакові умови. Наприклад, у мене батько з Полтавської області помер. Я би хотів, наприклад, повернутися туди і придбати 50 гектарів і придбати сад. Для мене доступність кредитування має бути така ж сама як і для агрохолдингів, тому що агрохолдинги там не будуть вирощувати сад, а зерно. Я хотів би, щоб там, де був мій батько, був сад. Ці рівні умови створюються через Програму 5-7-9%, де аграрії мають близько 50% всього обсягу кредитів. І зараз там є реєстр фермерів, і треба доробити Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві (мається на увазі Законопроєкт “Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві”, який Верховна Рада схвалила за основу у лютому 2021-го року - ред.). Треба прийняти законопроект № 3205 (Проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві).
Поясніть ще з приводу занепокоєння, що нашу землю можуть купувати іноземці? Прописано, що треба вирішувати на референдумі.
Поки що не планується. Але ж є Закон про референдум, і в рамках його, можна ініціювати це питання. А стосовно іноземців, у нас є такі українці, що їх треба теж боятися, що вони з землею роблять.
Конституційний суд зараз розглядає подання депутатів щодо неконституційності реформи. Якщо суд визнає її неконституційною, що буде тоді?
Я не думаю, що таке трапиться. Може трапитися, якщо там буде якась корупція в цьому суді, а там є певний політичний вплив, тому якщо буде прийнято, це буде знову конституційна криза, що відштовхне нас назад на певний період. Знов-таки, я би тоді або Конституцію міняв, або перезавантажував би суд. Конституційний суд має визначити, в яких аспектах земельна реформа не відповідає тлумаченню Конституції, і що потрібно змінити. Але об’єктивно: нам потрібно рухатися вперед. Ми такі бідні як країна, тому що ми боїмося змін.
