"Коли я вживу почула слова Президента, я одразу зрозуміла, що він трохи помилився з термінологією, через що буде дуже багато постів і публікацій моїх колег. Справді посадити за три роки мільярд саджанців неможливо. Особливо враховуючи невелику кількість працівників регіональних зеленбудів. Навіть штат розширити до таких можливостей неможливо, я вже не кажу про шалену працездатність цих працівників", – розповіла Анастасія Скок.
Екологиня зазначила, що в промові Володимира Зеленського була помилка саме в термінології, оскільки ліси висаджуються не саджанцями в ряд, де потім будуть стрункі ряди дерев: "Ліс висаджується сіянцями, яких може бути 4-6 тисяч на гектар. Якщо рахувати сіянці, то така ціль амбітна, проте її можна виконати".
"Вирубка лісів – це одна з основних проблем наших "зелених" зон, адже вона стосується не тільки карпатських лісів, а й будь-якої "зеленої" зони. Навіть київські парки та сквери підпадають під вирубку. І якщо навіть у містах таке собі дозволяють, уявіть, що робиться в карпатському лісі", – наголосила Скок.
Також вона зауважила, що залишається спірним питання того, чи може президентський проєкт замінити нам ліси: "Практика висаджування лісів з’явилася з точки зору досягнення вуглецевої нейтральності. Зараз прийняті кліматичні плани і, наприклад, Велика Британія робить подібний проєкт: вони до 2050 року хочуть підвищити у три рази свої наявні лісові ресурси за рахунок схожої на нашу висадки. Ця висадка планується лише тоді, коли всі інші кліматичні цілі будуть досягнуті. Тобто будуть модернізовані підприємства та транспорт в сторону електротранспорту. Це складова великого процесу і тому висадка дерев у Британії, якщо вони досягнуть своїх цілей, має сенс".
"Коли ми говоримо про Україну, де ми не маємо чіткого плану, як модернізувати підприємства, енергетику, транспорт, висадка дерев навіть лісовим способом може не мати ефекту, на який розраховує влада. Ліс – це, звісно, фільтр і він виділяє велику кількість кисню, але ліс не може впоратися з тими темпами і масштабами викидів, які продукують наші підприємства", – пояснила екологиня.
Разом з тим, Скок зауважила, що висадка лісів має сенс лише у довгостроковій перспективі: "Якщо ми не припинимо ті темпи незаконної вирубки і вивозу лісу, які зараз є в Карпатах, проєкт "Зелена країна" не матиме великого сенсу".
Насамкінець Анастасія Скок торкнулась й питання інвентаризації "зелених" насаджень, яку погодили провести народні депутати України. В останнє повний облік лісів здійснювали ще в 1996 році, а в Державному агентстві лісових ресурсів пояснюють, що держава протягом тривалого часу не виділяла коштів на проведення такого обліку.
"Я знаю про цю ініціативу, вона тягнеться з червня 2020 року. Поки це тягнеться, наша громадська організація почала впроваджувати проєкт з адаптації американського інструменту інвентаризації дерев в Україні. Ми вже провели пілотний проєкт і проінвентаризували дерева в екопарку "Совські ставки" та "Осокорки". Цей інструмент дозволяє не тільки вирахувати середній показник дерева як, наприклад, його обхват, ширину крони, вік. Також він дозволяє вирахувати вартість дерев та послуг, які це дерево надає. Дерево очищує повітря, утримує вологу в грунті, стримує грунт від зсувів, поглинає вуглекислий газ і надає кисень. Якщо заглибитися в послуги, які дерево надає, можна знайти цілий перелік", –розповіла експертка.
Тому, як зауважила Анастасія Скок, інвентаризація "зелених" зон в Україні потрібна, проте слід міняти підходи держави до цього процесу: "Зараз держава хоче пришвидшити темпи інвентаризації, але що вони хочуть пришвидшувати, якщо зараз вона відбувається в excel-таблиці. Уявіть, що ви маєте ділянку, де мільйон дерев і щоб знайти конкретне дерево, треба прошерстити excel-таблицю. Якщо ми такими excel-таблицями покриємо навіть всі "зелені" зони України, в цьому не буде сенсу".
Фото: pixabay
