Закрите небо: які наслідки матиме примусова посадка літака в Мінську

Закрите небо: які наслідки матиме примусова посадка літака в Мінську

та роботу білоруських авіакомпаній, зокрема державної "Белавіа". Відповідне рішення лідери країн-членів ЄС ухвалили у понеділок ввечері на засіданні Європейської ради. Також ЄС вимагає негайно звільнити журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу. У свою чергу президент України Володимир Зеленський доручив уряду опрацювати рішення щодо припинення прямого авіасполучення між Україною та Білоруссю. В.о. міністра транспорту та зв‘язку України в 2009-2010 роках Василь Шевченко в ефірі Українського радіо прокоментував, які міжнародні наслідки матиме примусова посадка літака в Білорусі і які санкції можуть чекати на країну.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:
    • Володимир Лукін

Чи правомірною є посадка літака у Мінську 

Дана подія почала розглядатися, зокрема і світовими засобами масової інформації, як транспортна подія, але потім включилось міжнародне право, яке передбачає якраз відносини в авіаційній галузі. Тобто відповідальність за можливий теракт несе зокрема й Греція, яка відправляла літак, бо є сумніви щодо того, що вони добросовісно провели перевірку на вибухові речовини. Крім того, літак авіакомпанії вперше у історії стикнувся з такого типу захопленням, коли дозвіл на проліт був наданий, а потім втрутилися інструменти міжнародного права. Літак знаходився в зоні дії якраз білоруського координаційного центру, і тому літак, будучи за 80 км до кордону, згідно вимог міжнародного права, подав повідомлення 7700, на яке посилається білоруська влада. Проте, він координувався диспетчером, і диспетчер примусив його все-таки здійснити посадку в Мінську, для чого було забезпечено розворот. Відповідно другим аргументом, який став стовідсотковою ідентифікацією того, що це був примус, є використання літака-перехоплювача винищувача Збройних сил Білорусі.

Як наслідок, світова спільнота почала вже зовсім по-іншому реагувати і трактувати це як викрадення літака державною стороною або державою. Я так розумію, що ситуація далі буде розвиватися наступним чином: білоруська влада буде наполягати на тому, щоб це все-таки була транспортна подія. Абсурд цієї ситуації в тому, що згідно з міжнародним правом розслідування повинна мати країна, де це відбулося. Якщо трактувати так, то Білорусь буде писати такі результати розслідування, як це робив Іран, коли збив український літак двома військовими ракетами.

Ця ситуація буде розглядатись 27 травня Міжнародною організацією авіації. Є вже рішення Євросоюзу і заяви Сполучених Штатів з цього приводу. На мою думку, ситуація буде розвиватися в такій політичній площині і буде трактуватися міжнародною спільнотою як міжнародний тероризм. Хоча я думаю, що ця ситуація буде довго ще не слуху, тому що будуть з'являтися все нові й нові обставини. 

Крім того, це стосується безпосередньо сполучення двох європейських країн. Те що авіаційний простір Білорусі використовується за міжнародною угодою абсолютно не означає, що вони можуть робити, що хочуть. Тобто вони дають право на проліт, отримують за це кошти, і це є міжнародна угода. Я не знаю, наскільки помста журналісту, який висвітлював події у зрозумілому Заходу ракурсі, нашкодила, що Білорусь втратить зараз і доходи від прольотів над країною, і доходи авіакомпаній, і фактично будуть знаходитись у чорному списку як авіакомпанії, так і країна, над якою безпечно літати.

В якому юридичному статусі перебували пасажири на борту літака і чи можна говорити про фактичне викрадення людей 

Якби це була терористична атака чи реальна подія, то в даному випадку пілоти повинні були діяти наступним чином. По-перше, вони повинні були знаходитись в тому ешелоні максимально близько і максимально продовжувати політ, де вони знаходилися, і здійснити посадку в першому ж аеропорту. Якщо літак захоплений терористами чи там визначена вибухівка, то дії можуть бути такими, як здійснювала влада Білорусі, але при цьому вони не можуть мати іншу мету. У даному випадку подія має гібридний характер, тому що міжнародне право використовується неначе для реагування, але цілі зовсім інші. 

Згідно з заявою генерального директора Ryanair, не тільки два пасажири зійшли в аеропорту Мінська, а ще 5-6 людей. Вони підозрюють, що це були працівники КДБ, які залишилися в Білорусії. Це тільки факти, які підтверджують порушення міжнародного законодавства. І міжнародні зобов'язання, які були взяти Білорусією у цьому випадку, фактично не виконуються. Зрозуміло, що ситуація, яка відбулася, здивувала пасажирів. Я не можу зараз сказати, чи у правому полі діяла силові органи Білорусі, але якщо вони розпочали дії не у відповідності до міжнародного зобов'язання, то ясно, що далі мова не може йти про законність затримання чи незаконність. Тому що всі ці дії трактуються як незаконні. І це ми бачимо у повідомленнях багатьох країн, зокрема і Сполучених Штатів, президент яких сказав, що ця подія є повним нівелюванням міжнародного права. І всі ці наслідки стосовно Білорусі  будуть мати як наслідки правові, так і економічні, а також конкретні обмеження щодо конкретних осіб.

Наскільки санкції ускладнять транспортне сполучення у цьому регіоні 

Міжнародне право коригується, виходячи з подій, які відбулися. Це відбувалося і за результатами авіакатастрофи над Донбасом, коли проросійські бойовики збили літак, і після того, як був збитий український літак в небі Ірану, і це буде обов'язково коригуватися і після цих подій в Білорусі. Наприклад, країни від самого початку прийняли рішення облітати. Реально це не зовсім так, бо авіакомпанії після таких подій отримали можливість самостійно коригувати маршрути за перших загроз безпеці. Крім того, були введене таке поняття, як додаткове кодування про терористичну загрозу, а також була введена відповідальність, яка передбачала б можливість більше вільних дій як і самих авіакомпаній, так і членів екіпажу у таких критичних ситуаціях. 

Економічні втрати вже розпочалися. Авіакомпанії будуть мати втрати на коригування курсу, тобто маршрут дещо здорожчає. Це буде відображатись і на ціновій політиці. Але у транспорті завжди домінує питання безпеки. І пасажири, які будуть купувати квитки, будуть навіть уточнювати, чи це буде проліт над Білоруссю, тому що така загроза не залишається без відповіді.

Фото: REUTERS

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич