Погода в Бразилії, коронавірус, закриті кордони: що впливає на ціни на продовольство

Погода в Бразилії, коронавірус, закриті кордони: що впливає на ціни на продовольство

Як йдеться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації Обʼєднаних Націй (ФАО), у квітні було зафіксовано чергове зростання світових цін на продовольство. Збільшення триває вже одинадцятий місяць. Найзначніше виросли ціни на цукор, а ціни на зернові почали відновлюватися. Економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак прокоментував, чому зростають ціни у світі і скільки ще триватиме зростання.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Про що свідчить підвищення  індексу продовольчих цін 

У квітні середнє значення індексу продовольчих цін ФАО в квітні на 1,7% вище в порівнянні з березневим показником і на 30,8% вище в порівнянні з рівнем відповідного періоду минулого року. 

"Загальносвітовий індекс це досить умовні цифри. Звичайно, для кожної людини це означає щось інше. Це важливо розуміти, тому що мешканці землі платять в середньому на третину більше за продукти харчування, ніж у той самий час рік тому. Стосовно різних країн, то ситуація різна. В кожній країні є свої нюанси. Крім того, хтось не помітив цього зростання, а для значної частини небагатого населення або ж бідних країн це дуже велика проблема.

Тобто харчі коштують більше, і якщо ти хочеш їх придбати, ти мусиш платити більше. Звичайно, не всі можуть собі це дозволити. Як правило, відбувається заміна більш дешевими компонентами. Якщо людина не може, наприклад, купити м’ясо, то купує більше картоплі, хліба чи інших виробів, які коштують дешевше.

Зараз є два фактори, які найбільше впливають на ціни продовольства. Перший — зміна клімату. Щороку людство втрачає все більше продуктів харчування від різних неочікуваних приморозків, потепління, посухи або повені.  Другий чинник, який зараз впливає — це коронавірус. Пандемія змушує країни і людей робити запаси. І зараз збільшуються запаси по багатьох видах продуктів. Відповідно не потребує збільшення обсягів виробництва для того, щоб перекрити ці запаси. Відповідно зараз також відбувається певна деглобалізація. Якщо раніше країни відкривали кордони і спрощували торгівлю, то зараз дуже багато країн вводить різні обмеження. Наприклад, Росія вводить різні мита на експорт продуктів харчування з метою, як вони вважають забезпечити продовольчу безпеку власної країни. Так само вчиняють й інші країни".

Про ціну на цукор 

Значення індексу цін на цукор за місяць у порівнянні з минулим місяцем збільшилася на 3,9%. Це майже на 60% вище, ніж в квітні 2020 року.

"Ціни на цукор у світі залежать в основному від однієї країни — Бразилії. Там сировина для цукру — це цукрова тростина. Взагалі у світі частка цукру з цукрового буряка мізерна. Основна кількість виробляється з цукрової тростини, а основна частина тростини йде не на виробництво цукру, а використовується для виробництва біоетанолу, який у свою чергу використовується в автомобілях. У Бразилії це вже понад 50 років. Крім того, погода в Бразилії зараз така, що є дуже великі побоювання стосовно значного зниження виробництва цукру. Також зростали світові ціни на бензин і нафту, відповідно, є пряма залежність між цінами на цукор і на паливо". 

Про ціну на олію 

Значення індексу цін на рослинні олії в квітні піднялося на 1,8%. Було зафіксовано зростання цін на соєву і ріпакову олії, а ціни на соняшникову олію дещо знизилися.

"Фактор палива для автомобілів впливає на ціну олії. Зокрема ріпакова олія та інші часто використовуються для виробництва біодизелю. Другий фактор, який впливає на ціну — це погодний. Крім того, в оліях основним джерелом є пальмова олія. Вона є найдешевшою і найдоступнішою, а також її вихід з одного гектара найбільший. Відповідно ціни на всі інші види олій зросли через зростання ціни на пальмову олію, де спостерігається уповільнення зростання виробництва. Тобто воно зростає, але не так, як очікувалося, і це штовхає ціни вгору". 

Що може стабілізувати ціни 

Середнє значення індексу цін на мʼясо збільшилося на 1,7%, на зернові та на молочну продукцію — на 1,2%. 

"Окрім фундаментальних чинників, є ще чинники фінансові. І це великий обсяг готівки, який на сьогоднішній день у світі друкується, аби перекрити втрати від коронавірусу. Відповідно світова інфляція на сьогодні зростає досить швидко, і вона досить відчутна. Цей чинник також впливає на ціни. Індекс цін дійсно може зростати і надалі. Але його передбачити досить важко, тому що можуть змінитися погодні умови. Наприклад, в Україні погодні умови для отримання врожаю наших основних експортних культур є не настільки поганими, а досить гарними. І зростання світових цін на продовольство — це для України позитив з точки зору можливості зростання експортної виручки. Крім того, ми не знаємо, як зміняться ціни на нафту. І це теж важливий фактор у формуванні цін на продовольство. Також ми поки що не можемо точно прогнозувати розвиток подій з коронавірусом. Але якщо ситуація з коронавірусом почне покращуватися, як дехто того очікує в другій половині цього року, то, можливо, послабиться і тиск на підвищення цін на продовольство".

Про появу рослинної риби 

"На ринку вже є і м’ясо без м’яса, і тунець без тунця. Є ще така тенденція, як використання комах у продуктах харчування. Очевидно, що людство повинно використовувати всі можливості, які дозволяють зменшити негативний вплив людини на екологію, довкілля, природу і клімат, а з іншого боку — пам’ятати про те, що кількість людей зростає, а кількість придатних для виробництва продуктів харчування стрімко зменшується. Якимось чином потрібно годувати ці мільярди людей, тому пошук подібних рішень вітається і є позитивним з точки зору виживання людства".

Про розвиток українського агросектору 

Прогнозують, що український агросектор може підняти українську економіку, проте за це буде розплачуватися внутрішній споживач через зростання цін на внутрішньому ринку.

"Чому б ціни мали зростати, якщо Україна є виробником продуктів харчування і великим експортером? Відповідно у нас по тих позиціях, які ми експортуємо і яких надлишок, ціни досить конкурентні і нижчими, ніж в інших країнах. По тих категоріях продуктів, які ми вимушені імпортувати, як-то екзотичні фрукти, риба, ми маємо ціни вищі, ніж в тих країнах, де вони виробляються. Це абсолютно нормальна практика. Говорити про те, що агробізнес витягне економіку, звичайно, можна. Але насправді такі сектори з високою доданою вартістю, як ІТ та сфера послуг, повинні розвиватися швидше. Звичайно, український агробізнес розвивається і розвивався незалежно від криз, але хотілося б побачити подібний розвиток і в інших секторах. Тоді б і агробізнес розвивався швидше, якби в Україні був кращий інвестиційний клімат". 

Фото: pexels.com