Першоджерелом інформації про скасування постанови є офіційний сайт Адміністративного окружного суду м. Києва, пресслужба Кабінету міністрів, і внесення рішення його до Єдиного державного реєстру судових рішень, говорить правник Микола Марченко. "На зазначених інтернет-ресурсах ця інформація вже є станом на 19-ту годину 29.01.2021, і кожен може зайти на ці ресурси й особисто перевірити".
Першим, хто написав про це був адвокат Дмитро Ільченко.
Щойно Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив наш позов та скасував Постанову КМУ про так званий "новий...
Опубликовано Дмитрием Ильченко Четверг, 28 января 2021 г.
"Дмитро Ільченко це – адвокат, який представляє інтереси ряду об’єднань, які не є відомими й не фігурували в жодних гучних справах. Нам відомо, що існує мати учениці 7-го класу з м. Херсон, яка згадується в рішенні Адміністративного окружного суду м. Києва та деяких ЗМІ. Самі повідомлення пана Ільченка я не читав. Однак, під час аналізу його діяльності, майже жодні справи, які захищав він у судах, не мали позитивного результату", – розповідає юрист Марченко.
Пресслужба Кабінету Міністрів заявила, що будуть подавати апеляційну скаргу. Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць в етері Радіо Культура зазначила: "Ми вважаємо таке судове рішення незаконним та будемо його оскаржувати у встановлених законом порядку та строк".
Це означає, що в разу подачі апеляції рішення суду першої інстанції — Адміністративного окружного суду м. Києва – не набирає законної сили до винесення рішення судом апеляційної інстанції, говорить правник Микола Марченко: "Тому, по цьому рішенню ми ще маємо термін розгляду ще близько місяця, але вже в окружному апеляційному суді Києва. В такому випадку є достатньо високий шанс у представників Мін'юсту та Кабінету міністрів виграти апеляційне провадження."
Кандидат юридичних наук пояснює, чому. Адже в пості адвоката-позивача Дмитра Ільченка говориться, що "підставою позову було те, що Уряд не має права змінювати правопис, оскільки подібне просто не є його компетенцією"
"За своїм конституційним статусом, Кабінет Міністрів є центральним органом виконавчої влади. І, відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів" може затверджувати цілий ряд питань, у тому числі питання, які належать до гуманітарної політики країни, суперечить цьому твердженню Микола Марченко". Тому, зазначає він, затвердження правопису повністю відповідає Конституції України й Закону України "Про Кабінет Міністрів". "Крім того, усі аналогічні норми завжди затверджувалися Кабміном і аналогічна є практика в Німеччині, Франції, Польщі, Чехії, фактичній більшості європейських країн".
До того ж нагадує він, Міжнародний Валютний Фонд вимагав від України в Меморандумі 2019-го року ліквідувати окружний адміністративний суд та створити новий адміністративний суд за прозорою процедурою. "Навіть є законопроєкт, до якого і я причетний, про ліквідацію окружного адміністративного суду м. Києва. Ця тематика існує в юридичному дискурсі вже два роки", – каже він.
"Можемо передбачити, що якомусь учню не сподобається існування гравітації" – мовознавиця
Мовознавиця Лариса Масенко пояснює, що готують зміни до правопису авторитетні фахівці-мовознавці, все це розробляють і затверджують в Академії Наук. "Кабінет Міністрів просто затверджує правопис. Він завжди затверджує правопис. Оскільки, це – державна справа і попередні правописи були затверджені Кабміном. Це абсолютний "фейк".
Ситуація з цим судовим рішенням, вважає Лариса Масенко, є абсурдною. І ось чому: "Можемо передбачити, що якомусь учню не сподобається існування гравітації, чи те твердження, що Земля кругла, а не пласка. І подадуть позов до суду. І мене засмучує інформація, як ЗМІ вже висвітлюють цю подію. Це "з мухи зроблено слона". І ЗМІ пишуть, що скасовано "новий правопис", це – не новий правопис, це зміни, які було впроваджено у 2019 році, ці зміни незначні".
Також мовознавиця вбачає в розгляді "московський слід": "І це я можу довести навіть тим, що наводить Ільченко. Ім’я Марта, так само звуть мою онуку, досить поширено в Україні, а ім’я Марфа – поширено саме в Росії. І церква Московського патріархату пропагує саме Марфу".
Що стосується слів "Атени" чи "Афіни", "катедра" чи "кафедра", то це запозичення з грецької, там так читається звук між "ф" та "т", пояснює вона. "І те, що пан Ільченко захищає українську мову від спотворення, це – абсолютна брехня, ніяких діалектизмів зміни до правопису не вводили". Науковиця вважає, що це схоже на радянські пропагандистські гасла, що "українська мова цвіте і квітне", а насправді – її знищували, принижували її функціонування, втручались у структури.
Мовознавиця прокоментувала ще одну тезу адвоката-позовника Дмитра Ільченка щодо мовної комісії. Наводимо її дослівно: "Також під час розгляду з'ясувалося, що "мовна комісія" мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом".
"Правописні проблеми, – зазначає Лариса Масенко, – завжди викликають великі дискусії, не тільки в суспільстві, а й серед мовознавців. Шевельов казав, що зачепити мовне, правописне питання, це – відкрити скриньку Пандори, бо у кожного своя думка. Звичайно, люди звикають, і зміни викликають спротив".
Тому, це – проблема не тільки українська, а і світового рівня, каже вона. Наприклад, в Німеччині вносили деякі зміни до правопису і це дуже довго обговорювали, близько 9-ти років, поки не внесли зміни. Інший приклад – в англійській мові правопис сильно відбігає від вимови, і неодноразово підіймали це питання але, поки що лишають без змін.
Що ж до українського правопису, то мовознавиця розповідає як він почав змінюватися з часів здобуття Україною незалежності: "У нас постала проблема звести правопис, який було впроваджено під час терору в 1933 році й так він існував весь радянський період. Але він заперечував багато норм попереднього правопису 1928 року. Його називають або "Харківським" або "Скрипниківським", бо на той час очолював комісію міністр освіти Микола Скрипник, але він не встиг поширитися. Так, в 1933 році скасували літеру "ґ", про що писав Антоненко-Давидович у 50-60-х роках, але ж його називали "націоналістом".
"Існує думка в суспільстві, що ми намагались запровадити "діаспорний" правопис", – продовжує науковиця, – "Нічого подібного. В діаспорі просто зберігали норму правопису від 1928 року, який вже вважали радянсько-більшовицьким, який усунув багато різних форм української мови, як, наприклад – родовий відмінок третьої відміни – такі слова як "радости", "сучасности", "незалежности" та інші. Постало одним з перших питань повернути цю норму. Я тільки одне скажу, що кращим проєктом внесення змін є проєкт під керівництвом Василя Німчука, у якого багато праць з правопису, з історії нашого правопису.1999-го року авторитетні мовознавці якраз і розробили проєкт, у якому звели правопис: повернули норми правопису 1928 року, причому давали час в кілька років, що будуть паралельні норми правопису, щоб не одразу змінювати. Але, цей проєкт був "завалений" на розгляді в Академії Наук".
Але, якщо вже правописна комісія внесла деякі зміни, при цьому ввівши дуже багато паралельних форм: "Ввели паралельно — Афіни й Атени, і ще низка слів, ввели "радости", "сучасности" паралельно з попереднім, що вважаю неправильним, бо велика різноманітність варіантів розбиває норму. Ці зміни є чинними, і цього правопису вже мають дотримуватись", – каже мовознавиця.
Фото: УНН
