Кому були потрібні Біловезькі угоди?
Коли подія відбувається, треба завжди питати: кому це вигідно? Так Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації Володимир Крижанівський пропонує розглянути та проаналізувати події 29-річної давнини. "Чи були це вигідно Україні? — ні. Тому що 24 серпня Верховна Рада проголосила Акт Незалежності України. Коли лідери Росії, України та Білорусі Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич зібралися у резиденції Віскулі, Україну як незалежну державу визнали Польща, Канада, Угорщина, Латвія, Литва, Аргентина, Болівія, Болгарія, Росія, Хорватія, Куба".
Передувало визнанню не лише проголошення незалежності, а й референдум, який України провела 1 грудня 1991. "Чи можна було обійтися без референдуму? Так", — каже Крижанівський. Він пояснює, чому Україна вирішила провести волевиявлення, щоб були виконані норми Союзного закону про вихід з СРСР. "А саме: що має бути проведений референдум, і всі без виключення регіони, враховуючи автономію Крим, проголосували щонайменше 50% за таке рішення. І всі проголосували. Навіть у Криму було 54%".
Також офіційне припинення існування СРСР не було потрібно світу, вважає пан Посол. "Країнам ядерного статусу — США, Великобританії, Франції — потрібно було єдине: щоб незалежна держава Україна і, бажано, незалежна держава Білорусь заявили про свій без’ядерний статус. До 21 грудня нас не визнали ні Штати, ні Великобританія, ні Франція. До Алма-Атинської декларації, де Україна заявила про без’ядерний статус".
Володимир Крижанівський вважає, що, насамперед Біловезькі угоди були потрібні Борису Єльцину. "Це тепер стало зрозуміло. На це відкрили наші очі агресивна позиція останнього президента, анексія Криму та окупація частини Донбасу. Ми побачили, на чому базуються заяви нашої "сестри". Для нас стало зрозуміло, що ж тоді відбулося. Єльцину треба було мати документ про те, що перестав існувати Радянський Союз. Для того, щоб піти до Горбачова в Кремль і запитати: "Михаил Сергеевич, чего вы тут делаете?"
Фото: Володомир Крижанівський, Grinchenko-inform
Про СНД: "Тепер кидатися "в обійми" до "сестри" ні в кого бажання немає"
Пан Посол говорить, якби можна було знати майбутнє, Україні не треба було підписувати нічого, але на той момент треба було заспокоїти людей, які б почали хвилюватися: "Ми проголосували, але, чекайте, у мене сестра у Новосибірську. Вона може спокійно приїхати? Чи будуть кордони, візи? Треба якось вам домовитися". Росіянам було важливо потім якось прив’язати нас, і ми пішли на цю співдружність (СНД) тільки заради того, щоб заспокоїти людей".
Спершу, згадує Крижанівський, російська сторона запропонувала назву "Союз демократических государств". "Я сказав: а коли вступить Узбекистан, це теж демократична держава? А академік Голубець, який був також депутатом ВР, сказав: "Якщо ми прийдемо зі словом "союз" до Верховної Ради, нас піддадуть остракізму. Слово "союз" бути не може". І виникла цікава думка, здається від Козирєва, зробити так як називається британська Commonwealth, тобто, "співдружність". Я запропонував слово "незалежних". Таким чином, воно стало СНД".
Фото: референдум в Україні 1991-го року, Укрінформ
Крижанівський згадує, що у тодішнього керівництва України не було досвіду державності. "Ми на всьому набивали "гулі". Зараз ми "набиваємо" їх, коли хочемо ці "гулі", але добре розуміємо, що до чого. І кидатися "в обійми" "сестри" зараз ні у кого немає бажання".
Нагадаємо, Україна з 2014 року взяла курс на вихід з СНД і перестала платити внески. З того часу держава поступово виходить з угод, які підписала у рамках співдружності.
Зазначимо, що з 24 до 31 травня 2020 року КМІС провів опитування "Чи шкодують українці про розпад СРСР?" Половина опитаних (50%) не шкодують про розпад СРСР, але при цьому кожен третій (33,5%) шкодує. Якщо на Заході України переважна більшість населення не шкодують (69% проти 15%), то в Центрі України співвідношення – 51% до 32%. На Півдні, Сході і Донбасі переважають ті, хто шкодує про розпад СРСР: 41,5-49% залежно від регіону проти 35-39% тих, хто не шкодує.
Фото: РИА НОВОСТИ
