"COVID-19 сформував для нас велику проблему в боротьбі з ВІЛ-інфекцією, яка має два аспекти. Перший аспект – клінічний, адже COVID-19 є інфекцією, яка вражає верстви населення, які перебувають в зоні ризику. А ВІЛ-інфіковані відносяться саме до таких уразливих груп населення, які мають високі шанси виникнення ускладнень. Хоча, скажу одразу, що та людина, яка отримує лікування від ВІЛ-інфекції і лікується ефективно, нічим не відрізняється від людини без ВІЛ-інфекції щодо ризику інфікування та розвитку ускладнень від COVID-19. Йдеться про людей похилого віку, з хронічними захворюваннями, які будуть формувати групу ризику. Люди ж, які не знаходяться на лікуванні, є ВІЛ-інфікованими, але не знають про це, або з якихось причин не приймають антиретровірусні препарати, мають знижений імунітет і будуть формувати дуже вразливу до коронавірусу групу", – розповіла Марина Корнілова.
Також, за словами експертки, є й соціальний аспект проблеми, з яким волонтери зіткнулись під час першого локдауну навесні: "ВІЛ-інфекція є хронічним захворюванням, яке потребує регулярного лікування. Людина повинна щодня отримувати препарати, які неможливо отримати в найближчій аптеці. Це підзвітні препарати, за якими треба приїжджати в центр СНІДу. Комусь вони видаються на місяць, комусь - на три".
"В березні-квітні, коли були транспортні обмеження, люди зіткнулись з труднощами отримання цих препаратів. Не було можливості доїхати до Центру СНІДу, адже в різних містах вони знаходяться не в центрі міста. А в когось може не бути грошей на таксі. Плюс людина також має регулярно здавати аналізи. Тому ті люди, які навіть потрапляли в Центр СНІДу, зіштовхувалися з проблемою великої кількості відвідувачів. А скупчення людей сприяє передачі COVID-19", – розповіла старша менеджерка проєкту з розвитку потенціалу та епідеміологічного нагляду МБФ "Альянс громадського здоров'я".
Як зауважила Корнілова, 13-ти % пацієнтів, які були на лікуванні, довелось перервати лікування через те, що вони не могли отримати препарати: "ВІЛ/СНІД – інфекційне захворювання, яке має однакові ризики з іншими інфекційними недугами. Якщо переривати лікування, є велика ймовірність розвитку резистентних форм, коли людині доведеться міняти схему лікування. Вона буде більш дорога, тобто державі доведеться платити більше. Плюс вона може не підійти й імовірним є виникнення побічних ефектів. По-друге, переривання лікування ВІЛ-інфекції загрожує тим, що вірусні частини почнуть себе продукувати, і людина стає інфекційно небезпечною для оточуючих. Якщо говорити про людину, яка знаходиться на лікуванні і регулярно приймає препарати, її вірусне навантаження знижене до мінімального рівня і вона епідеміологічно безпечна для своїх близьких, для свого статевого партнера. А коли людина не отримує лікування, то все повертається".
"За офіційними даними, в Україні 250 тисяч людей живе з ВІЛ-інфекцією, з яких третина не знає, що вони інфіковані. Цю третину ще треба знайти, протестувати і відправити на лікування. За останні три роки темп приросту нових хворих складав біля 16 тисяч осіб. Станом на листопад цього року вже виявлено 13300 людей з ВІЛ-інфекцією. До кінця року буде десь 15 тисяч нових випадків й кількість нових випадків з року в рік не знижується", – наголосила Марина Корнілова.
Основною групою ризику в Україні, як розповіла експертка, залишаються люди, які вживають наркотики, але епідемія переходить і на загальне населення: "Адже групи ризику не живуть у вакуумі: вони спілкуються, вступають в контакти. І, відповідно, особи, які ніколи не вживали наркотики, не продавали секс за винагороду, не відносилися до груп чоловіків, які вступають в статеві зносини з іншими чоловіками, контактують з групами ризику та інфікуються. Тому зараз ми говоримо про те, що всі знаходимося в зоні ризику".
"Треба завжди пам’ятати, що ВІЛ-інфекція передається через нестерильні медичні інструменти, незахищені статеві зносини та від матері до дитини. Щоправда, щодо останнього, то Україна наближається до того, що елімінувати цей спосіб передачі хвороби. Залишається ін'єкційний шлях та незахищений секс. Тому шляхи захисту вже десятиліттями залишаються колишніми: використовувати стерильний ін’єкційний інструментарій, якщо ви вживаєте наркотики чи вам потрібні ін’єкції з якихось інших причин, та завжди користуватися презервативом", – підсумувала Марина Корнілова.
Фото: УНН
