В ЄС вважають рішення КСУ підставою для призупинення безвізу ─ коментує дипломатка

В ЄС вважають рішення КСУ підставою для призупинення безвізу ─ коментує дипломатка

Конституційний суд ухвалив рішення, яким визначено неконституційною низку положень закону про запобігання корупції. Рішення КСУ означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, скасування незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом, а також скасування недостовірного декларування. Як йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, в Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями КСУ щодо діяльності антикорупційних органів. У зв’язку з цим може розпочатися процедура тимчасового припинення безвізу для України. Більше про це в ефірі Українського радіо розповіла дипломатка, експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська.

0:00 0:00
10
1x

"Це дуже серйозний сигнал. Щодо листа нашого посла при ЄС, Стефанішина сказала, що це було внутрішнє листування. Його витік у публічну площину створив певні незручності для наших урядовців, оскільки їм потрібно було пояснювати всі ці ризики. А щодо змісту і оцінки реальних ризиків, то пан Точицький абсолютно правий, тому що є ряд нормативних документів, в яких чітко сказано, що Україна бере на себе зобов’язання по створенню антикорупційної інфраструктури. І питання публічного доступу до декларацій чиновників було досить серйозним і чи не наріжним у нашому діалозі з західними партнерами стосовно антикорупційної інфраструктури в Україні. Тому цей ризик був передбачуваний і абсолютно зрозумілий для всіх дипломатів", ─ зазначила Юлія Осмоловська.

Дипломатка також зауважила, що "про це сказав не тільки пан Точицький, а й наш посол у Великобританії пан Пристайко так само сказав, що це значно ускладнює можливість для дипломатів і послів пояснювати західним партнерам, яким же чином Україна буде дотримуватися взятих на себе зобов’язань щодо створення ефективної антикорупційної інфраструктури".

Читайте також ─ Титич про рішення КСУ: судова влада в Україні фактично мертва, суспільство має відреагувати на цей "цинічний треш"

Осмоловська пояснила, чи є в Європейського Союзу реальні підстави для перегляду безвізового режиму.

"Якщо ми говоримо про регламентні документи, в яких це зазначено, і чому є ризики для безвізового режиму, то, по-перше, в плані дій з лібералізації візового режиму для України є блок створення ефективної антикорупційної інфраструктури, де є пряме зобов’язання України створити цей публічний доступ до декларацій чиновників. Європейський Союз приймав рішення про надання безвізового режиму якраз за умови ефективного функціонування цих інституцій і наявності публічного доступу до декларацій. Оскільки дії України ставлять під ризик функціонування системи, то це дає можливість європейській стороні розпочати процедуру перегляду і, як наслідок, тимчасового припинення безвізового режиму відповідно до регламенту, який вони прийняли щодо функціонування безвізового режиму для третіх країн. Тому занепокоєння нашого дипломатичного корпусу абсолютно підставні і обґрунтовані", ─ сказала вона.

На цю тему ─ Конституційний Суд заблокував реалізацію результатів місцевих виборів: як вийти з ситуації?

Експертка також наголосила, що ризики для припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом.  

"Меморандум про співпрацю містив ряд положень, які стосуються ефективного функціонування антикорупційної системи як передумова для того, щоб Україна продовжувала отримувати міжнародну допомогу передусім від МВФ. Зараз цей процес поставлений на паузу через ряд питань, які є у МВФ до України, у частині виконання низки зобов’язань. І це створює додатковий важіль напруги і зменшує перспективи конструктивної співпраці і отримання чергових траншів кредитної допомоги, на які Україна розраховувала. Цим пояснюється досить жорстка позиція президента з цього питання", ─ пояснила вона.

За словами Осмоловської, "у цій проблемі є декілька вимірів. По-перше, зовнішньополітичний, а саме ризики для безвізу та отримання чергової допомоги. По-друге, внутрішньополітичний. Такі дії Конституційного Суду фактично зводять нанівець усі заклики і заяви нашого президента про те, що він готовий боротися з корупцією. І за таким рішенням КСУ ми взагалі ніяких кримінальних переслідувань для корупціонерів не маємо. Крім того, є ефект серйозного негативного народного обурення на такі дії влади. І внутрішня реакція суспільства може бути більш руйнівною для політичного реноме президента та його команди. Є питання й до доброчесності суддів і чим було продиктоване таке рішення. Зараз це виглядає так, що це було мотивовано внутрішнім бажанням не звітувати по своїх статках".

На цю тему ─ Заколот суддів чи захист конституційних прав: як КСУ знищує антикорупційну реформу

Нагадаємо, 29 жовтня Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни. Необхідні законопроєкти, які в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій, будуть напрацьовані й подані главою держави до Верховної Ради як невідкладні.

Національне агентство з питань запобігання корупції з 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду. Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення.

Окрім того, НАЗК повідомило, що двоє суддів Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, внесли недостовірну інформацію у власні декларації.

Фото: REUTERS