"Відстань між тодішньою та сьогоднішньою Німеччинами велика. Якщо порівнювати статистичні показники, наприклад, ВВП, то зрозуміло, що Німеччина після 3 жовтня 1990 року і Німеччина 3 жовтня 2020 року – це дві різні держави. Економічна потуга Німеччини, звичайно, зросла, не в останню чергу завдяки позиції, яку Німеччина обіймає в ЄС", – розповів Андрій Мартинов.
Проте він зауважив, що в Німеччині досі тривають дискусії, чи східні та західні німці через одне покоління стали єдиною нацією та чим є німецька нація загалом: "Дедалі популярнішим стає концепт багатокультурності, який донедавна відстоювали і християнські демократи. Партія Зелених взагалі каже, що варто вести мову про кольорову Німеччину, багатоетнічну та багатокультурну".
"Те, що розумів під німецькою нацією Гете і розумілося в період двох світових війн відійшло в історію. Німеччина після возз'єднання – це сучасна модерна європейська держава, яка впевнено йде в майбутнє", – підкреслив експерт.
Мартинов наголосив, що німецьке суспільство суттєво ускладнилося: за різними підрахунками соціологів понад 20 % сучасного німецького суспільства – це не етнічні німці: "Тому важливо знайти спільний знаменник, який Хабермас називав конституційною ідентичністю".
"Щодо поділу то починаючи з 1990 року всі ультраправі політичні сили мали соціальну базу насамперед в Східній Німеччині. Альтернатива в 2017 році прийшла в парламент в першу чергу завдяки впевненій перемозі на східнонімецьких землях. Хоча й ліва партія звичайно має на сході Німеччини потужну підтримку. Ці два протилежні політичні табори найбільш активно представлені в східнонімецьких землях. Це є до певної міри наслідком історичної травми, яку німецьке суспільство пережило після 3 жовтня 1990 року. Знадобиться ще не одне покоління, аби вести мову про те, що існує лише одна німецька нація і немає поділу на східних німців і західних", – пояснив доктор історичних наук.
Також експерт розповів, що Німеччина сьогодні готова виконувати роль лідера Європи, проте йдеться не про одноосібне керівництво: "Ще Гельмут Коль наполягав на тому, що німці не перетворюють Європу на колонію Німеччини, а європеїзують Німеччину. І ця Німеччина разом, скажімо, з Францією, що особливо важливо після завершення процедури Брекзіту, здатна виконувати роль першої скрипки в європейському оркестрі".
"Ми можемо побачити на прикладі процесів, що відбуваються в Білорусі після виборів, що Німеччина певну першу роль віддала Франції. Макрон зустрічався з Тихановською, але все ж таки цей німецько-французький тандем спрацював і на саміті 2 жовтня було запроваджено санкції ЄС проти Білорусі. Тобто Німеччина грунтує свою зовнішню політику на ідеї консенсусу, багатосторонності. Про однобічний німецький диктат не йдеться. Йдеться про ідею бути лідером в пошуку спільної позиції", – підсумував Андрій Мартинов.
ФОТО: Артефакт
