Про вплив коронакризи на українську економіку
Попри розмови у суспільстві про кризу на осінь-зиму, Данило Гетманцев переконаний, що пік падіння у 2020-му році економіка України вже пройшла. "Якщо брати до уваги показники ВВП, і те, що економіка вийшла з карантину, то падіння у нас найбільше було у другому кварталі. Вже у наступних кварталах у нас має бути або менше падіння, або вже помірне зростання. Ми плануємо на наступний рік 4,6, ми бачили з Бюджету і з макропрогнозу Міністерства економіки, зростання ВВП. Я переконаний, що ці цифри є обґрунтованими".
Загалом же Гетманцев каже, що схильний довіряти прогнозам НБУ — це 6% падіння ВВП. "Це дуже велике падіння, з якого ми будемо виходити декілька років. Але воно є меншим, ніж в інших країнах".
Щодо того, чи не спровокує коронакриза збільшення інфляції, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики не схильний до таких прогнозів: "Якщо говорити про макропоказники, ми досить непогано пройшли цю кризу. У нас достатньо низька інфляція, і ми прогнозуємо інфляцію 4,5% до кінця року. Ви знаєте, що у нас зараз найвищий за кілька років золотовалютний резерв НБУ, а це той інструмент, який використовується для стабілізації курсу гривні. Крім цього, ми бачимо, що попри кризу у нас позитивний платіжний баланс, тобто, експорт перевищує імпорт".
Однак, Гетманцев погоджується, що тих пільг, які ввели для бізнесу, недостатньо, для швидкого налагодження економічної ситуації. "Ми розуміємо, що бізнес потерпає, так само за кордоном. Але, з іншого боку ми розуміємо обмеженість бюджету, що весь наш бюджет менше, ніж сума на підтримку громадян та бізнесу, яка була виділена в Польщі, наприклад".
Україна не може допустити дефолт, говорить він. "Інакше, ми можемо побачити Ліван. Маємо пенсійний фонд, який більш ніж на половину дотується з бюджету, а в наступному році ці суми ще зростуть. Ми звільняли підприємців від сплати ЄСВ на три місяці, але обмежені фінансами".
"Ми намагаємося допомогти найбільш незахищеним верствам населення, які протягом останніх 5-ти років, на жаль, були поза увагою держави, — наголошує він, — але, багато залежить від співпраці з МВФ".
Коли Україна може отримати черговий транш з МВФ
"Якщо говорити про те, що відбувається з МВФ зараз, то ми повинні були отримати транш МВФ у вересні. Очевидно, що цього не відбудеться, але є надія на те, що наша переговорна команда досягне результату, і ми отримаємо його в грудні , що нам дуже потрібно, зважаючи на безпрецедентно великий дефіцит бюджету. Ми розраховуємо на ці гроші саме для виконання бюджету", — говорить Данило Гетманцев.
Він зазначає, що Україна виконала показники для отримання чергового траншу.
"Але, у нас заплановані певні рішення на жовтень, на листопад. Наприклад внесення змін до "Закону про банки та банківську діяльність", які переглядають повноваження НБУ, врегульовують вимоги та нормативи до комерційних банків. Другий момент — це вимога МВФ, яка стосується внесення змін до законодавства щодо статусу Вищої Ради Правосуддя, який передбачає створення певного органу, який би робив оцінку щодо ВРП. Орган відсутній в Конституції, а ВРП це конституційний орган", — пояснює народний депутат.
Окрім цього, Гетманцев назвав ще одним зобов’язанням України перед МВФ створення Бюро економічної безпеки, що має з’явитися до кінця року замість податкової міліції, яку повинні ліквідувати.
"Є протидії з різних напрямів, і від силовиків, адже, ніхто не хоче позбавляти себе повноважень щодо розслідувань в економічній сфері, бо це така, скажімо, важлива сфера для того, аби ловити злочинців. Є певна протидія дуже великого бізнесу, який розуміє, що орган, в якому будуть концентруватися повноваження щодо розслідування певних видів злочинів, буде достатньо потужним ,аби притягнути до відповідальності за ухилення від сплати податків", — пояснює він, які є "камені спотикання" під час обговорення цього законопрєкту.
Про Бюджет-2021
У п’ятницю 18 вересня на порядку денному Верховної Ради зазначається представлення проєкту Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік". "Під ялинку" приймати не будемо, але треба істотно попрацювати над цим проєктом бюджету. На жаль, він, скажемо так, не справдив наші очікування", — каже Данило Гетманцев.
Щодо фінансування медицини. Той обсяг, який закладений до бюджету є не достатнім, вважає голова комітету. "Я знаю, що у нас у законі є вимога необхідна — 5% ВВП на медицину. І вона не виконується. З іншого боку, міністр охорони здоров’я, який побачив бюджет вранці перед голосування на Кабінеті міністрів, взагалі вимагає 6%. І тут же мова йде не тільки про COVID, а й про медичну реформу взагалі. Ми з вами не зможемо запровадити будь-яку найідеальнішу систему охорони здоров'я, якщо у нас не буде на це грошей. Якщо у нас немає на це грошей, то ми повинні сказати про це людям. Не писати в презентації державного бюджету, що ми збільшуємо на 57% видатків на медицину, що є неправда. Оскільки, якщо ми порівнюємо фактичні видатки у цьому році з запланованими, то немає такого підвищення взагалі. Підвищення є на 0,1 % від ВВП видатків. З урахуванням зростання ВВП це досить невелика сума. Тому ми не можемо говорити про підвищення заробітних плат медикам, бо цього немає в бюджеті. І ці резерви треба шукати".
Також Данило Гетманцев говорить про подолання бідності. "Якщо говорити про бідність, то прожитковий мінімум збільшується на 2% з урахуванням інфляції, тобто, інфляція в бюджеті 7,3%, а там 9,3% збільшення прожиткового мінімуму, цього недостатньо і, вочевидь, це консервує бідність. А нам необхідні ресурси, аби розв'язувати це питання".
На цьому тлі, збільшення видатків на державні органи Гетманцев вважає необґрунтованим.
Запитань до Бюджету багато, каже голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, і треба з ним істотно працювати.
