Про участь в тристоронній контактній групі
ТКГ це – структура державного рівня, яка аналізує, ситуацію в цілому в країні, пропонує механізми вирішення головного питання – як досягти миру. Інших питань там не існує. Але, ця група не має повноважень виконавчої влади. Ми – аналізуємо, пропонуємо, передаємо свої пропозиції, відстоюємо їх, доносимо через засоби масової інформації свої пропозиції до людей. Так, учора, я цілу годину спілкувався на телеканалі "Дім", який розташований на окупованій території. Ми маємо доносити до людей, що там багато людей буде проти, що вони будуть образливо висловлюватись проти нас, якісь свої пропозиції… Але, ми маємо показувати, що ми діємо ініціативно, рішуче і сміливо, тому що ми відстоюємо свою землю і мир, якого хоче український народ. Це така місія. Коли я зважував усі пропозиції з питання мого призначення, то мені аргументували, що їм треба досвід. Я у цьому році – 64 роки при владі. Я був у трьох окупаціях, я займав найвищі посади – у владі Радянського Союзу, член Ради СРСР і член Державної Ради, яка приймала важливіші питання в державі. Я також був головою Верховної Ради, президентом України. Це було перше, що мені сказали, і тут я не міг відмовити. По-друге, мені сказали, що солдат, який сьогодні йде в окопи, туди – на Донбас, він не питає, хоче він чи не хоче, може він, чи не може. Він йде захищати свою Батьківщину, свою землю. Я згадав, як брав на руки молоду Україну, як підписав Біловезькі Угоди, які поставили крапку над Радянським Союзом, і підписав усі основні документи, які торкаються утворення Української Незалежної Держави.
Про склад української делегації
На мою думку, там достатньо людей. Я спілкуюся з ними вже вдруге, ці люди – професійні, знають свою справу. Тому зараз кардинально змінювати склад комісії – немає такої потреби. Треба тільки посилити два основних питання – рішучість та сміливість. А також – ініціатива – пошуки тих проблем, які стосуються життя людини, поки люди не почнуть працювати і знати, що ця робота приносить їм користь, не почнуть діяти зв’язки економічні, не прийдуть інвестиції, не прийде загальна атмосфера роботи і участі усіх громадян, ми не зможемо діяти рішуче. А у вільній економічній зоні це можна робити сміливо, тому що вона передбачає для усіх можливості, і пільги, і контроль , і обов’язки.
Про плани та пропозиції вільної економічної зони і створення фонду відновлення Донбасу
Ми не будемо боятись зустрічатись з будь-ким. Говорити те, що потрібно для України. Але, документів, які б зашкодили Україні, ми ніколи підписувати не будемо. Червоними лініями є такі, що торкаються суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, ми ніколи, ні з ким, обговорювати не будемо. Ми збиралися лише українською делегацією. Засідання буде 18 серпня, в режимі відео-конференції. І поки що, ми не маємо відповіді іншої сторони з приводу моєї пропозиції – вільна економічна зона і створення фонду відновлення Донбасу. Я багато зустрічався з різними людьми. Наприклад, з Оксаною Білозір, і в неї є багато цікавих пропозицій, скажімо так, по лінії гуманітарній, по лінії культурної сфери, по лінії лікарів, інших громадських організацій, щоби почати "склеювати" не просто землю, а людей. Тому що поки люди поділяються на тих, що живуть там, і тих, що живуть тут, говорити про якісь результати – дуже складно…
Зараз йде реформа місцевого самоуправління в цілому в Україні. Місцеві вибори, які відбудуться 25 жовтня, мають за мету обрати людей, які продовжать цю роботу вже в меншій кількості районів. І ми бачимо вже ці кроки. Але, ці кроки на великій частині України, відрізняються від ситуації на Донбасі. Є система адміністративного управління і удосконалення, і у окремих районах, вона буде відрізнятися більшими правами, більшими можливостями в економічній сфері, в гуманітарній сфері. Більше права і свобод людей, щоби ніхто не говорив, що їх щось заставляють робити силою. І ось тут і полягає ідея поєднання вільної економічної зони і особливого управління на місцевому рівні.
Про вибори на окупованих територіях
Коли стріляють, то вибори проводити не можна. І хто поїде спостерігачем, коли там не просто бойовики, а й так звані "добровольці", які приїхали і з Бразилії і з Киргизії. Чого вони туди приїхали ? Заробити гроші. Вони стріляють не захищаючи землю, а просто заробляючи гроші, вони – заробітчани-найманці. Які там можуть бути вибори. Коли там сидить озброєна людина, яка нікому не підпорядкована? Хто може гарантувати, що вона не використає зброю? Мені приносять знайомі літературу і інші друковані видання з тих територій. Порівняно з режимом Сталіна, це – дрібничка. Там є такі речі, як комсомол і все що тільки не було. І на цьому там вчать дітей. І до цього ще треба додати щоденну інформативну пропаганду російських засобів масової інформації, то важко уявити які там настрої… І одна з моїх основних ідей – говорити з усіма, говорити не те, що вони бажають чути, але, нічого не підписувати. Діють не слова, не телеканали, діють – підписані документи. Так, Порошенко підписав умови, що спочатку вибори, а потім – кордони і безпека, і ми зараз нічого не можемо вдіяти, бо нам кажуть – ось документ. Пам’ятаю дискусію з Парубієм. Він каже, от Україна прийняла відповідні документи, але на моє питання, чи можуть ці українські документи відмінити Мінські домовленості – мовчить. Ви можете прийняти будь-що, але, відмінити міжнародні документи своїми рішеннями – ні. Тоді треба сказати, що ми виходимо з Мінських перемовин і діємо за своїми Законами. Тоді як вирішувати питання на Донбасі? Тоді, Росія скаже – Україна вийшла, і ми діємо так, як вважаємо за потрібне. Чи є у нас сили реальні, військовим способом звільнити Донбас від різних "волонтерів", "добровольців", російської участі? – Мовчать.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ НА ЦЮ ТЕМУ У Кравчука ідеалізоване уявлення про переговорний процес, але без "зради" — учасник ТКГ Гармаш
У нас є спеціальна група у форматі Мінських перемовин, які займаються питаннями обміну. Ми часто не маємо повну та своєчасну інформацію з неконтрольованих територій, про тих, хто це за люди, яких ми можемо обмінювати. Вони кажуть, що не мають нашої інформації. І ці питання вже обговорювались неодноразова у наших делегаціях. 18 серпня буде відео-конференція, де це питання буде поставлено в повному обсязі. І тоді ми будемо знати навіть кількість людей, які з нашого боку можуть бути обмінені.
Про переговорників
Я слідкую за словами кожного російського політика. На відміну від багатьох, Козак абсолютно конкретна людина, він хоче щоби були результати. Я не буду говорити за нього, але те, що я бачу, активність людей, залучених до цієї роботи, і в Росії це помітили, і він це помітив, і думаю цей його лист, це ідея того, що далі так не треба, давайте почнемо працювати. І я вірю в те, що він не відмовиться. І ні ми, ні Росія, ні ОБСЄ, не зупиняться, а покажуть, що це – реальні слова, реальні дії, реальні кроки. Козак – людина практики, і мене завжди тішило, якщо людина щось робить. Якщо людина в житті не збудувала ні курника, ні собачої будки і мене вчить як треба діяти, то я завжди говорив – я не знаю цих людей, в мене немає часу навіть з ними спілкуватись, в мене інші завдання. Вони хочуть говорити, то нехай говорять. Але для мене є тільки два питання: я ніколи не підписав жодного документа, який зашкодив би Україні, по-друге – ніхто не може навести хоча б одного прикладу участі Кравчука в корупції. Я 64 роки в політиці. Можуть бути і плюси, і мінуси. Скажіть, є такі люди, які ніколи не помилялись? Я помилявся – так, я робив маленькі долі, але в основних питаннях державності, я не робив жодних кроків проти державності.
Про зміну місця переговорів через події в Білорусі
Я думаю, це питання білоруський народ вирішить без нас. Ми не можемо втручатися в їх внутрішні справи. Білорусь участі в тристоронній групі не бере. Якщо раптом не буде такої можливості проводити там зустрічі, то ми тоді і будемо шукати інше місце. Спочатку були не Мінські Угоди. Спочатку була Женева. Можна взяти зовсім нейтральну державу, таж Швеція. Можемо їх попросити. Це – можливо. Але, поки що, я сподіваюся, що все владнається.
Про протести в Білорусі та позицію України у цій ситуації
Я був і лишаюся людиною, яка дотримується міжнародного права. Поки я був сам по собі, не мав жодної посади, я давав оцінки і Путіну, і Лукашенку. Зараз я посадова особа, і будь-які мої слова можуть бути розцінені, як втручання у внутрішні справи країни. Тому коментувати я не можу і не буду. Україна має діяти за принципом міжнародного права – не втручатись. Якщо буде потрібна допомога, то вона буде через звернення, і Україна повинна її надати. Поки що, такого звернення не має. Україна має прийняти будь – якого президента, будь-яку раду, які створені в іншій державі. Україна в цьому участі не приймала і поважає будь-який вибір, поважає народ.
Про мову і Донбас
Не думаю, що мова поверне Донбас. Сьогодні в Донбасі ніхто не заборонив української мови, і не забороняє. Якщо це питання виникне в Донбасі, то згідно Європейських Законів, посилаючись на загальноєвропейські закони, ми можемо піднімати питання не державності російської мови, а питання застосування. Бо Конституція передбачає, що держава буде все робити для того, щоб національні меншини, перш за все російська, мали право розвивати і застосовувати свою мову. І там ніде не написано про другу державну мову. І , виходячи з Конституції і європейських документів, в цих регіонах можна зробити кроки про більш широке застосування російської мови, і це не буде порушенням українського Закону.