"Моя робота на радіо почалася з другого курсу інституту. Надія Марківна Новацька, яка викладала у нас сценічну мову, привела мене на радіо, і перша програма, яку я записала це "Казка про царя Салтана" Пушкіна. Я дуже хвилювалася, але мені дуже це все сподобалося, і покотилося. На радіо я "виговорилася", тому що програм було багато, були високопрофесійні режисери, які слідкували за логікою, за наголосами. Це була 11:00 до 20:00 прекрасна школа, і я не знаю, як без радіо я взагалі могла б жити. Радіо для мене — це все. Я, власне, з телебачення і прийшла на радіо. При чому ніхто мені не пропонував з телебачення йти. Навпаки — мої програми йшли, мені пропонували інші програми, а я повернулася саме туди, звідки вийшла. Я люблю радіо, люблю цей мікрофон, люблю ці затишні студії, людей, які тут працюють", — зазначила Тамара Стратієнко.
Диктор і ведуча Українського Радіо розповіла, як отримала звання народної артистки України.
"Я пам’ятаю, коли я одержала звання народної артистки України, я ледве не впала на коліна. Я була така щаслива. А потім я думала: "Це ж треба все виправдати". Як ми працювали над собою, як ми виважували кожне слово. Взагалі я одержала звання молодою. І я щаслива, що держава так поцінувала, бо не просто було одержати звання", — сказала вона.
Стратієнко також зауважила, як готувалась до ефірів.
"Мене інколи питають: "У вас були колись такі моменти, коли ви були неготові до ефіру чи щось у вас там не вийшло? Чи щось не так сказали?". Я не пам’ятаю таких моментів. Я настільки відповідально ставилася до кожного ефіру, я настільки вибудовувала кожне інтерв’ю, на одну відповідь я продумувала 5-7 варіантів відповіді, і я була готова до будь-якої відповіді. І за це величезна подяка моїм вчителям, моїм батькам, які виховали мене так", — розповіла Стратієнко.
Тамара Стратієнко, фото Світлани Короненко, facebook.com