"З історичних документів маємо інформацію, що паради проводилися з найдавніших часів, в тому числі у Давньому Єгипті, у Персії, у Римській імперії. В Європі великого поширення військові паради набули у 18 столітті, наприклад, в Франції, Пруссії, Російській імперії. Особливо популярними були в Пруссії, тому що там дуже любили, коли солдати гарним маршем проходять через центральні вулиці і це було надзвичайно популярно. На території України, поки вона знаходилася у складі Російської імперії, могли відбуватися паради російської армії, а також ми пам'ятаємо, що у 1917–21 роках, в роки Української революції, мали місце паради української армії. До прикладу, коли змінилася влада в Україні і втратив владу генерал Скоропадський, прийшла до влади Директорія Української Народної Республіки на чолі з Симоном Петлюрою, Володимиром Винниченком. У Києві відбувся парад, є навіть фотографії, відеохроніки. Можемо зробити висновок, що паради не є суто український явищем", — розповів Олександр Іщук.
За його словами, паради мають давню історичну традицію і проводилися задля демонстрації боєготовності.
"Чому вони проводилися різними державами? Паради сприяють тому, що держава може показати міць своєї армії, її організованість. Це вдумливий захід, продуманий, це не є якесь шоу, це більше захід, щоб показати боєздатність держави, вміння перемогти ворогів і, крім того, підняти бойовий дух людей, які безпосередньо беруть участь в бойових діях, тобто тих людей, які безпосередньо проливали свою кров за державу", — додав він.
Читайте також: У ветеранському Марші Захисників візьмуть участь близько 10 тисяч учасників – організатори
У свою чергу, історик Василь Павлов звертає увагу, що на території України часто проводилися військові паради.
"У квітні 1648 року відбувся спільний парад козацького і татарського війська перед початком визвольної війни Хмельницького. Це є зафіксовано в українських і татарських джерелах. На параді Скоропадського в 1918 році було презентовано новий український однострій. У серпні 1919 року відбувся парад в Кам'янці-Подільському. Це до того, чи може відбуватися парад у країні, яка воює. Якраз серпень 1919 року був надзвичайно складним для двох українських армій, які вже на той момент об'єдналися в єдину", — зауважив історик.
Він також звертає увагу, що за часів радянської влади Хрещатик був місцем проведення парадів.
"Але тут ми маємо чітко розрізняти паради до Другої світової війни і вже після її завершення. Паради до Другої світової війни проводились у Києві виключно на 1 травня і проводилися щорічно. Якраз вони перебували в загальній концепції радянської влади тих часів. Вже після завершення Другої світової війни змінилася парадигма — і військові паради почали проводитись декілька разів на рік: певний час проводився парад на 1 травня, потім поступово до нього додаються парад на 7 листопада, паради, пов'язані з круглими датами завершення Великої Вітчизняної війни. Ця традиція на певний час передалася і була успадкована Україною", — зауважує Василь Павлов.
Історик також навів приклади проведення військових парадів закордоном, зокрема у США. Тому казати, що військовий парад є пережитком "совка", — неправильно, є різні підходи до його проведення, наголошує Василь Павлов.
Більше слухайте в ефірі Радіо Культура!
Фото - www.mil.gov.ua
