Мобільний додаток

Від комп'ютерних технологій до критичного мислення: що необхідно для успіху у ХХІ сторіччі

13.08.2019 р., 21:15

Вміння швидко адаптуватись, здатність працювати з великим об’ємом інформації, вміння постійно навчатися — ось лише деякі з інструментів, які дозволять досягти успіху у ХХІ сторіччі. Які ще навички потрібні у сучасному світі, чому серед них чи не найважливішим є критичне мислення та яка ситуація із ним серед українців. Це аналізували в рамках проекту "Еволюція виборця" на Українському радіо доктор філософських наук, голова "Виборчої ради Ю-Ей", президент Українського філософського фонду Євген Бистрицький та філософ, публіцист, директор з аналітики Громадської організації "Інтерньюз Україна" Володимир Єрмоленко.

Які навички потрібні в сучасному світі?

Євген Бистрицький: От ми знаємо державу в смартфоні. Що це значить? Це означає, що наші новообранці, слуги народу, вважають, що можна збирати інформацію або питання, що цікавить населення, через інтернет. Отже принаймні треба мати смартфон, вміти ним користуватися, це технічний навик. А от другий навик — коли ти потрапляєш в соціальні мережі, мусиш швидко читати те, що думають твої друзі, отже це швидка реакція. І нарешті, критичне відсіювання тієї інформації, яка, як ти відчуваєш, більш-менш правдива і необхідна.

Володимир Єрмоленко: Потрібно розуміти і володіти сучасними технологіями, але не треба впадати у залежність від них. Що робить з нами інтернет? Він перетворює інформацію на потік. Це коли сьогоднішня інформація стирає у нашій пам’яті вчорашню інформацію. Якщо 20 років тому люди вмикали о 20-00 новини, для них це було більш-менш структуровано, вони мали можливість класифікувати інформацію, впорядковувати її, то зараз люди втратили цю навичку. Тому потрібно в собі віднаходити цей момент: співставляти сьогоднішні факти із фактами, які сталися рік, десять, п’ятдесят років тому. Це дуже важливо.

Наскільки важливим є критичне мислення у ХХІ столітті?

Володимир Єрмоленко: З одного боку треба бути критичним, а з іншого — скрізь треба мати баланс. Сучасна епоха, це коли люди інколи занадто критичні. Вони йдуть в іншу крайність, нічому не вірять, вважають, що їх завжди обманюють. Українське суспільство інколи хворе з одного боку на легковірність, а з іншого — на критичність. Все одно людина мусить мати принципи, в які вона вірить, віру в певні ідеї і не впадати в такий тотальний скепсис.

Яка ситуація із критичним мисленням в Україні?

Євген Бистрицький: Яка б не була технологізація комунікації, все одно на кінці і гаджета, і того, хто, скажімо, дає інформацію на телебачення чи радіо, сидять люди, які спрямовують цю інформацію і роблять її для чогось. Якщо брати наше суспільство,  то я мушу погодитися, що, по-перше, ніхто нікому не довіряє до кінця, а з іншого боку, на рівні якогось емоційного переживання, загального уявлення, що нам треба міняти владу, значна більшість людей голосує за одну і ту саму партію, всі інші відкидаються, або отримують менше голосів. Ця єдність говорить, що не зважаючи на ось ці різночитання і суперечки на індивідуальному рівні, люди сходяться не стільки на свідомому виборі, скільки на відчутті. Що робить інтернет для сучасної доби — він передає відчуття, загальне уявлення єдності або за, або проти. Це дуже цікавий феномен. 

Які поради ви б дали нашим слухачам в контексті розвитку критичного мислення?

Євген Бистрицький: Що у нас в Україні відбулося? Відсутні підвалини критичного мислення. Я от мало бачу або практично не бачу літературної критики. Інакше кажучи, не розвинута культура конструктивної критики досягнень у мистецтві, у філософії. Ось ця культура взаємокритики, критики в точному її розумінні, не відкидання чи затоптування супротивника, а конструктивної критики у нас немає. Всього цього у нашому суспільстві конче не вистачає, щоб ми розуміли, що конструктивна критика потрібна і для влади, і для самих себе.

Володимир Єрмоленко: Скрізь потрібна середина. Ми вийшли із суспільства Радянського Союзу, де ми усьому вірили, в суспільство, де ми у всьому зневірилися. А істина лежить десь посередині між тотальною вірою і тотальною зневірою. Справді, завдання критики — знайти істину, а не знищити опонента.

Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.

Слухати всі ток-шоу.

Слухайте спецпроект у вівторок та четвер, початок о 18:10.

Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Від комп'ютерних технологій до критичного мислення: що необхідно для успіху у ХХІ сторіччі

Новини по темі