Чому перший макет пам’ятника Хмельницькому в Києві викликав обурення громадськості — історик

Чому перший макет пам’ятника Хмельницькому в Києві викликав обурення громадськості — історик

Про історію памятника Богдану Хмельницькому в ефірі програми "ДеньПРО" на Радіо Промінь розповів Валерій Лисенко, екскурсовод, києвознавець.

Ведучі:

Марія Сизон, Олександра Франко

Виявляється, спершу пам’ятник Богдану Хмельницькому мали встановити на Бессарабській площі, і вона навіть тривалий час офіційно носила ім’я Богдана Хмельницького, навіть після того, як пам’ятник встановили на його нинішньому місці на Софіївській площі в Києві.

Незважаючи на поширену думку, нібито пам’ятник Богдану Хмельницькому стоїть спиною до Москви на знак того, як Україна ставиться до свого східного сусіда, екскурсовод стверджує, що це не більше ніж легенда.

"Глас народу – глас божий, і це, можливо, якоюсь мірою вже правда. Головне – напрямок не фізичний, а ідейний", — вважає Валерій Лисенко.

Напрям коня, на думку екскурсовода, продиктований швидше міркуваннями естетичними, аніж географічними.

"Річ у тім, що пам’ятник стоїть у дуже складному оточенні: з одного боку Свята Софія, з іншого — Золотоверхий Михайлівський, з третьої — наш адміністративний Пентагон (проект Урядового кварталу часів СРСР, який так і не був реалізований; єдиною зведеною будівлею стало нинішнє МЗС — ред.), з четвертої сторони йдуть прочани — Іванів шлях, Мала Житомирська вулиця. Хоч куди поверни пам’ятник — скрізь хвіст коня буде небажаний".

А основною темою пам’ятника, усупереч сучасним легендам, мало стати єднання України з Московією, розповідає Валерій Лисенко.

"А хто тоді вороги? Коли перший макет було надіслано до Києва, він викликав обурення громадськості і навіть адміністрації, тому що було зображено, як гетьман конем спихає зі скелі, скажімо так, ворогів Москви: поляків, євреїв, єзуїтів, тобто ворожу ідеологію. Адже в цей період точилася боротьба польського народу за національне відродження та державне відродження, тривало ХІХ століття", — пояснює екскурсовод.

Раніше австрійський історик, автор книжки "Нерівні брати: українці та росіяни від середньовіччя до сучасності", розповів про своє бачення стосунків України та Росії.