Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році.
Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції. Нині Масляна - одне з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.
Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали "проводи зими" та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке пробуджувало усе живе довкола, тому й готували млинець - жертовний хліб, схожий на це небесне світило.
Стародавні слов’яни вірили, що разом із круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині й передавалися з покоління в покоління.
Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.
Один із древніх звичаїв Масниці полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.
У стародавні часи це свято не обходилося без розваг - катань на конях, на санчатах. Молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.
Масляничні звичаї своїх предків ми успадкували. Мусимо відроджувати, оберігати, популяризувати традиції та культуру нашого славетного народу - нащадків князів київських і передавати їх своїм дітям. Маємо шанувати наші тисячолітні свята!
Олена Пенія Серрано, Українське радіо
