Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Усі, крім військових, сплачуватимуть 5% військовий збір
Чому влада збільшила в Україні військовий збір до 5%?
Збільшення військового збору – вимушений крок нашої держави, оскільки ми маємо величезний дефіцит матеріальних ресурсів для підтримання ЗСУ. Тому пошук внутрішніх резервів на часі, а збільшення військового збору – цілком логічний крок. Це підвищення нашої суспільної відповідальності за матеріальне забезпечення ЗСУ. Головне питання полягає в тому, як цей податок буде далі втілюватися в життя. Чи не буде тут спокуси, щоб спрямувати його на інші потреби, ніж військові. Усі, крім військових, сплачуватимуть військовий збір у розмірі 5%. Підвищення військового збору також пов’язане із певними політичними турбулентностями у наших партнерів як у США, так і в Європі. Вартість війни постійно збільшується. І все це частково має взяти на себе український платник податків. Наскільки мені відомо: були ще радикальніші ідеї щодо підвищення військового збору. По суті, ми кажемо про зменшення реальної зарплати, якщо не буде підвищуватися базова заробітна плата. Вона підвищуватиметься лише в певних категорій працівників. Це більше стосується державних службовців і менше – бюджетників.
"Підвищення податків – завжди величезна спокуса піти від офіційного оподаткування"
Звідки ще можна брати гроші на підтримку ЗСУ?
База оподаткування достатньо обмежена. Ми, на жаль, втратили величезну частину нашої економіки за час повномасштабного вторгнення. Ситуація в економіці достатньо складна, тому що перш за все ми маємо виробляти зброю і це нам не дає доданої вартості. Реальний сектор економіки у нас достатньо скорочується. Наразі ми – держава, яка не забезпечує свої потреби внутрішніми ресурсами. За різними оцінками, ми потребуємо від 70% і більше від наших потреб з боку наших партнерів. Підвищення податків – не популярний захід. Більше того, це не стане потім запорукою збільшення реальних доходів у бюджет. Підвищення податків – це завжди величезна спокуса піти від офіційного оподаткування.
5% військовий збір лише частково покриє дефіцит коштів
Хто стежитиме, аби кошти від підвищення військового збору витрачалися за призначенням? І чи врятують нас ці 5%?
Формально цим займається Міністерство фінансів і Податкова адміністрація. А фактично у нас завжди є спокуса витратити певні гроші на якийсь не дуже актуальний проєкт: від озеленення територій до будівництва спортмайданчиків, укладання бруківки та здійснення ямкового ремонту, на який немає гарантії. Чи врятують нас ці 5%? – На жаль, ні. Це буде певна сума, яку ми зберемо протягом найближчих місяців додатково в бюджет. За різними оцінками, це приблизно 50 млрд гривень. Але проблема в бюджеті значно більша, ніж 50 млрд. Тому це лише частково покриє дефіцит коштів для забезпечення обороноздатності нашої держави. Наша величезна проблема з податками – це не те, скільки ми сплачуємо податків у відсотках, а проблема в тому, що люди в нас системно не довіряють державі. Вони не впевнені, що їхні податки підуть на їхні потреби. Так виникає спокуса не сплачувати ці податки взагалі й перейти в тінь.
Середня зарплата не відображає якість життя
Як нараховуються заробітні плати? І чому ми досі послуговуємося терміном "середні"?
Середня зарплатня – це середнє арифметичне між усіма заробітними платнями, які нараховуються. Сьогодні в Києві середня заробітна плата– понад 30 тисяч гривень. Сюди входять і дуже високі зарплати топ-менеджерів, суддів, силовиків тощо, і зарплати вчителя прибиральника тощо. Таким чином ми отримаємо середню зарплатню. На жаль, середня заробітна платня – не дуже ефективний спосіб оцінити якість життя. Якісніший показник – це купівельна спроможність. Тобто що можна собі дозволити на певну суму коштів. Принцип формування заробітних плат закладений відповідно до того, як держава оцінює користь від будь-якої людини, яка обіймає певну посаду. Якщо ви обіймаєте посаду топ-рівня в державній корпорації, це вважається, що ви людина унікальна на своїй посаді, а отже маєте отримувати високу зарплату. Якщо ви простий вчитель, то з погляду держави, вчителів багато і можна отримувати меншу заробітну платню.
Коли буде і чи буде взагалі прив’язка до прожиткового мінімуму?
Вона формально існує, але вона не відображається в рівні наших доходів. Зараз у нас однозначні пріоритети – це військові. Вони отримують достойну зарплату, хоча не всі військові можуть із цим погодитися. Але у держави є інший пріоритет – це державна служба. У чиновників достатньо високі заробітні плати. Держава вважає, що чиновник є ключовою фігурою в забезпеченні загального процесу управління державою. Однак, незважаючи на високі зарплати, ми не отримаємо на цих посадах висококваліфікованих фахівців. Це проблема, оскільки на певні державні посади дуже часто потрапляють люди не тому, що вони мають певний фах чи досвід роботи, а тому що вони ситуативно опинилися поряд із людиною, яка ухвалює остаточне кадрове рішення.
Євген Хлобистов. Фото: legalforum.nlu.edu.ua
Держава добровільно зняла з себе повноваження щодо важелів впливу на судову систему
Чому судді отримують такі високі зарплати?
Це намагання зробити суддю незалежним. Ця ідея була задовго до війни. Судді отримували високу заробітну платню нібито для того, щоб у них не було спокуси брати хабарі. В результаті ми створили суддівський корпус, який нікому не підконтрольний. Держава добровільно зняла з себе повноваження щодо важелів впливу на судову систему.
Кожному працівникові, який отримує зарплату меншу, ніж мінімальна, доплачують кошти до рівня мінімальної
Найнижчий посадовий оклад педагога становить 6080 грн. Чому попри важливість учительської професії ми маємо такі зарплати в освіті?
В системі освіти у нас відбулася зрівнялівка зарплат. Це небезпечний процес, оскільки завжди був стимул підвищувати рівень кваліфікації. Сьогодні ця дистанційна фактично мінімальна. У вищій школі між людиною, яка працює на посаді асистента чи старшого викладача без наукового ступеню і доцентом із науковим ступенем дистанція в грошах не суттєва. Стосовно шкільних вчителів, там така сама сумна ситуація. Шкільний вчитель отримує значно менше, ніж державний службовець. Також катастрофічна ситуація з медичними працівниками. Наше здоров’я безцінне, але зарплати лікарів особливо базової ланки не відповідають рівню відповідальності за здоров’я пацієнта. Щодо суми в 6080 гривень, то там крім цього є доплата. Кожному працівникові, який отримує заробітну платню меншу, ніж мінімальна, доплачують кошти до рівня мінімальної.
Наші держборги перед партнерами складають понад 200 млрд доларів
Від влади лунали заяви про зарплату освітянам на рівні 24 тисяч гривень. Наскільки такі заяви реально втілити в життя?
Її можна збільшити хоч завтра, але інфляція при цьому буде шалена і курс долара не 40, а 120 чи 200 гривень. Таким чином наше збільшення зарплат жодним чином не стосуватиметься наших можливостей щось купувати. Наша купівельна спроможність забезпечена тим, що держава тримає певний баланс між курсом базових валют до гривні, між витратами і надходженнями. Надходження йдуть із двох частин: з боку наших союзників і партнерів у виглядів прямої допомоги чи кредитів і внутрішніх надходжень, які ми збираємо через податки. У цьому балансі і є ця сумна сума в 8 тисяч гривень, на яку майже неможливо прожити. Наші державні борги перед партнерами складають понад 200 млрд доларів. Це шалена сума, яку буде нереально повернути. Найімовірніше, ми будемо відтерміновувати її погашення.
Інфляція зростатиме, а реальна купівельна спроможність зарплат знижуватиметься
У вересні споживчі ціни зросли на 1,5% проти серпневого показника. У річному вимірі рівень інфляції прискорився до 8,4%. Що буде з інфляцією і що ми собі зможемо дозволити на наші зарплати?
На жаль, інфляція зростатиме. Держава, яка воює і постійно втрачає частину своєї економіки і кращих людей, матиме економічні проблеми. Якщо ці проблеми не закриватимуться зовнішніми надходженнями, інфляції не уникнути. У нас є два види інфляції: офіційна і неофіційна. Деякі економісти кажуть, що реальний рівень інфляції на сьогодні близько 12% і вона зростатиме. Натомість реальна купівельна спроможність заробітних плат знижуватиметься.
Після підвищення податків тінізація економіки зростатиме
Наскільки тіньові заробітні плати загрожують українській економіці?
Це загрожує українській економіці. Після підвищення податків тінізація економіки зростатиме. Люди намагатимуться в дуже короткий термін отримати щось, а далі якось воно буде. Поки що спокуса працювати в тіні залишається.
