Діяльність фонду "Сила жінки" у Вроцлаві. Фото: Галини Чекановської
У Вроцлаві вже немає ризику великих затоплень, як під час "повені століття"
Ситуація з повінню в Польщі складна. І знаю, що околиці Вроцлава теж зачепила негода. Яка ситуація на сьогодні? Тому що польська влада визнала зони підтоплення зонами стихійного лиха. Як люди зустріли цю негоду? Адже пам’ятаємо, що в 1997 році була так звана "повінь століття". Але кажуть, що нині вже перевищено ці показники.
Так, ми знаємо з історії про ситуацію з 1997 року. І у 2010 році також була велика повінь, яка заливала Вроцлав, але вона була наполовину менша, ніж у 1997 році. Мер міста Вроцлав Яцек Сутрик готував всіх людей — й інформаційно, й емоційно, а також закликав до допомоги, аби зміцнювати вали, які можуть бути перевищенням води від рівня 1997 року. Коли сталася біда неподалік, і ми вже знали, який можливий рівень води надійде до Вроцлава, то все більше і більше людей долучалося до зміцнення валів у Вроцлаві, де, можливо, є підтоплення, і це ті райони, які можуть бути розлиті й затоплені. Тому всі люди, які люблять Вроцлав, і навіть ті, які поза Вроцлавом, просто приїжджали та підтримували, щоб місто не затопило. Щодня рівень води спадав. Ситуація спочатку була критична — передбачалося вдвічі більше води, ніж у 1997 році. Потім, в міру розливання води по селах, коли вона до нас підійшла, то в деяких місцях вона на 20% більша, ніж у 1997 році, а в інших, наприклад, Олаві — є трошки менше, ніж було тоді. Тому Вроцлав забезпечений. І я думаю, що такий ризик, як був у 1997 році, вже минає. Подекуди вода вже починає спадати, і люди повертаються до своїх помешкань.
Дуже шкода людей, які мешкають в селах, які затопило. Вони позбавлені будинків своїх, всього нажитого майна. У Вроцлаві створили пункти допомоги таким людям. Я зі своєю фундацією "Сила жінки" долучаємося до допомоги Gwardia Pomocy Павела Вайди. Він їздив розвідувати ситуацію у навколишні регіони і знав наживо ситуацію, яка там склалася. І також зорганізував допомогу, ми долучаємося. Співпрацюю з парафією Аугсбурзького євангелістського визнання у місті Вроцлаві. Ми теж там мішки із піском насипали й зміцнювали терен костелу. І роздавали воду для людей пенсійного віку.
"Немає такого українця, який би стояв осторонь"
Тобто дуже організувалися люди — і поляки, і українці, які перебувають у Вроцлаві, на околицях, і ваша організація "Сила жінки". Вона ж переважно складається з жінок-біженок?
Так. І я думаю, кожен біженець вийшов допомагати та боронити від повені місто. Знаю дуже багато людей, які вийшли й питали, де потрібна допомога. Консульство України у Вроцлаві також організувало допомогу, аби убезпечувати костьоли. Зокрема генконсул Юрій Токар разом зі Сніжаною Сайченко організували вихід з набиранням пісків і допомагали розкладати на острові Тумський. Фундація Inside допомагають зі збором і коштів, і речей для тих, хто постраждав у повені. Я думаю, що немає такого українця, який би стояв осторонь від цієї ситуації. Поляки нам дуже допомогли, коли у нас почалася біда. Тому ми не маємо права стояти осторонь, коли у них біда. Ми маємо триматися разом, триматися пліч-о-пліч і в радості, і в біді. Може, інколи хтось буде робити різні закиди, провокаторів є багато, але справжні українці, які приїхали до Польщі, ніколи не залишать поляків у біді.
Є багато людських історій, коли громадяни Польщі на початку повномасштабної війни прихистили в себе громадян України, які тікали від російської агресії. А тепер влаштувались в Польщі, вже мають роботу, свої помешкання. І зараз, коли польські громадяни постраждали від цієї великої води, від цих страшних паводків, то українці тепер запрошують до себе поляків, які їм тоді допомогли на початку повномасштабної війни, селять в себе їх, надають всю необхідну допомогу. Тому що зараз дуже багато польських громадян у регіонах, підтоплених водою, залишаються просто без житла. В селах, як ви сказали, повністю будинки затоплені. І тут українці стали на допомогу.
Я думаю, що якщо українці мають можливість і мають своє помешкання, а таких дуже багато осіб, вони із задоволенням надали житло для поляків, які втратили свої набутки. Не повірю, якщо хтось буде стояти осторонь. Я особисто ще поки що не чула таких випадків у Вроцлаві.
Чому регіони Польщі затоплюються? Я була у Вроцлаві, і це одне з найбільших, найстаріших та дуже красивих міст Польщі. Там проходить річка Одра, й іноді Вроцлав називають "Польською Венецією".
Так, через те, що у Вроцлаві близько 180 мостів. Дуже багато водяних каналів, а також проходять річки Одра, Олава і Сленжа. І вони в деяких місцях можуть зустрічатися. І коли дві річки сходяться в одному місці – може бути залив. Тобто коли дві хвилі зустрічаються разом, то вода повертається назад. І вона не має куди розливатися, бо з однієї сторони тече одна вода, з іншої – друга. Вони зустрічаються, і робиться поворотний ефект. Хвиля підіймається, вона розбризкується, і їй немає куди діватися, тому відбувається затоплення. І цього найбільше боялися у Вроцлаві, щоб не було такого ефекту. Затоплені села врятували Вроцлав. Циклон "Борис" наробив дуже багато лиха. Дуже багато людей боялися за свої життя.
Галина Чекановська. Фото з особистого архіву Галини Чекановської
Діяльність організації "Сила жінки"
Як зараз функціонує ваша організація "Сила жінки"? Пам'ятаю, як ви розповідали, що на початку повномасштабної війни Росії проти України ви заробили дуже велику суму коштів. Жінки ліпили вареники, продавали їх, і ці кошти були спрямовані на підтримку Збройних Сил України. Яка ситуація зараз?
Ми розширюємо свою діяльність і співпрацюємо з українськими організаціями, підписуємо меморандуми співпраці. Зокрема, в культурній співпраці організовуємо артистів з Полтави, з Києва, а також концерти і вистави для підтримки військових в Україні чи жителів України. У Польщі розширюємо свою діяльність з маленькими містечками. Зараз дуже багато працюємо з Олешницею, це за 30 кілометрів від Вроцлава. Також там допомагаємо пенсіонерам, і українську культуру промотуємо, показуємо фільми про Україну і війну, зокрема "Гостомель. Історія одного будинку". І показуємо у різних майстер-класах народні звичаї України. Зараз фундація більше працює, щоб інтегрувати українських людей і польських, щоб показати полякам: з Україною немає великої різниці за традицією, культурою і рукоділлям. Також допомагаємо українцям вивчити польську мову, щоб люди могли комунікувати і влаштуватися на роботу.
Хочу запитати щодо допомоги з боку Польщі та польських громадян. Яка допомога є зараз? Як це у Вроцлаві відбувається?
Особисто до мене польська влада абсолютно не змінила ставлення. Навпаки, думаю, що ще більше хоче підтримувати й підтримує мене, бо відчуваю це, коли приходять просто поїсти у світлицю і покуштувати українських вареників. Просять, щоб ми показали свою історію. І ми вже маємо коротенький документальний фільм про історію фундації, як вона починалася. І допомога самих організацій, звичайно, що змінилася, тому що зменшилися фінансові видатки. Кожен зараз дивиться, щоб самому вижити. Зараз дуже складні часи й для малих фірм. Але разом з іншими фундаціями ми змогли передати ще два буси до України медичної допомоги, засобів гігієни, різних харчів.
