Ринок праці України відновився — аналітикиня

Ринок праці України відновився — аналітикиня

На українському ринку праці зараз найбільша кількість вакансій від початку великої війни, констатує редакторка аналітичних матеріалів Work.ua Євгенія Кузенкова. За її даними, роботодавці наразі розмістили понад 115 тисяч пропозицій роботи. "Тобто можна говорити, що ринок праці відновився", – відзначила експертка в ефірі Українського Радіо. Водночас Кузенкова зауважила, що робочих рук бракує і закривати всі вакансії дійсно важко. Дещо легше це робити працедавцям, які пропонують можливість віддаленої роботи онлайн. "Вакансії, де є такі умови, отримують в 5 разів більше відгуків", – каже аналітикиня. Проте таких оголошень наразі лише близько 7% від усього ринку праці. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay 

Ринок праці України відновився

Work.ua провів дослідження і з'ясував, що пропозицій на ринку праці зараз майже стільки ж, як було до початку повномасштабної війни. Із чим саме ми заходимо в осінь?

Зараз на ринку праці найбільша кількість вакансій від початку повномасштабного вторгнення – понад 115 тисяч. Така активність роботодавців є сезонним явищем. Тобто зараз почалася підготовка до високого бізнес-сезону, коли компанії активно проводять найм. І зазвичай саме у серпні, вересні та жовтні на ринку праці ми бачимо найбільшу кількість пропозицій роботи. Наприклад, у вересні 2021 року вакансії було 117 тисяч. Тобто можна говорити, що ринок праці відновився. Водночас все ще не вщухає дефіцит кадрів, про який ми говоримо вже приблизно 1,5 роки. Зараз людей не вистачає і закривати вакансії дійсно важко.

Ви говорите про сезонність. Це означає, що через певний період часу ця статистика піде на спад, чи вона залишатиметься такою ж? Від чого ця динаміка буде залежати?

Зазвичай саме восени і компанії активно наймають, і люди активно шукають роботу. Ближче до грудня-січня, коли починається сезон різдвяно-новорічних свят, роботодавці і шукачі трохи збавляють активність. А потім, десь у лютому, також ринок праці потроху оживає.

Київщина – лідер за вакансіями

Які регіональні відмінності ви спостерігаєте? Адже у нас є прифронтові регіони, які мають свою особливість щодо ринку праці, є інші регіони. Де найбільше пропозицій і яке саме наповнення цих вакансій?

Лідером за кількістю вакансій є Київська область. Тут ми бачимо приблизно чверть усіх пропозицій роботи в Україні. Також багато роботи шукачам пропонують у Львівській, Дніпропетровській, Одеській, Харківській, Івано-Франківській областях. Якщо порівнювати ринок праці, яким він є зараз і яким був до повномасштабного вторгнення, то ми бачимо, що на Заході і в Центрі держави вакансій більше, ніж було у лютому 2022 року. Наприклад, у Закарпатській області пропозицій роботи вдвічі більше. Натомість у прифронтових регіонах ситуація дійсно складна, тут ринок праці не відновився. І подекуди ми бачимо, що роботи вдвічі менше, ніж було у лютому 2022-го, як, наприклад, на Харківщині. Найважча ж ситуація за цим показником на Херсонщині, де ми зараз маємо лише 15% вакансій від показників 2022 року.

Яку роботу зараз найбільше шукають і які вакансії найбільше пропонують?

Найбільше вакансій – це сфера обслуговування, робочі спеціальності, роздрібна торгівля. Якщо говорити про конкретні посади, то це продавець-консультант, менеджер з продажу, водій, бухгалтер, касир, кухар, адміністратор, тощо. Тобто, в принципі, це той пул вакансій, який завжди затребуваний, і цих вакансій багато.

Автоматизація – одним зі способів подолання дефіциту кадрів

Останнім часом в рітейлі, наприклад, можемо спостерігати зростання кількості автоматів самообслуговування. Це просто тренд, чи це так ринок вирішує проблему заповнення вакансій і цього нам не уникнути, бо просто немає людей?

Насправді, каси самообслуговування в нас почали з'являтися вже років з 10, мабуть. Тому це точно не відповідь на дефіцит кадрів. Це скоріше про зручність для покупців. Хоча дійсно автоматизація в цьому є одним зі способів подолання дефіциту кадрів. І це цілком нормально, бо технології розвиваються, компанії їх впроваджують у свою роботу.

         Євгенія Кузенкова. Фото: ФБ-сторінка "Євгенія Кузенкова"

Віддалена робота складає близько 7% ринку праці

Які сфери нині не можуть обійтися без фізичної присутності працівника? І наскільки охоче йдуть роботодавці назустріч шукачам роботи в тому, щоб дозволити або гібридно працювати, або взагалі дистанційно?

Віддалена робота складає близько 7% від всього ринку праці. Тобто 7% вакансій, позначені як такі, що на них можна працювати дистанційно. Зазвичай це робота для айтівців, маркетологів, можливо юристів. Умовно, це офісні професії. Тобто ми не можемо собі уявити офіціанта чи кухаря, який працює дистанційно. Натомість копірайтер або юрист цілком можуть працювати віддалено. І ми бачимо, що шукачі зараз дуже хочуть працювати онлайн. І вакансії, де роботодавець пропонує такі умови, отримують в 5 разів більше відгуків. Відповідно, і роботодавці отримують в 5 разів більший вибір кандидатів. І, власне, дистанційна робота – це також є один із способів подолання дефіциту кадрів для роботодавців. Звісно, це певний відголосок пандемії, коли ми зрозуміли, що можна працювати вдома, можна не витрачати час на дорогу, можна краще балансувати особисте життя і роботу, і люди дуже неохоче повертаються до офісів. І навіть гібридний формат, коли кілька днів працюєш в офісі, а кілька днів вдома, сприймається вже не так добре. Звісно, тут і роботодавці можуть очікувати тільки на відгуки від кандидата з того міста, де в них розташований офіс, якщо вони очікують, що щотижня людина буде в нього приходити. Натомість повністю дистанційний формат дозволяє обирати шукача, який перебуває в будь-якому куточку України.

Із 2017 року немає жодних юридичних підстав ділити професії на чоловічі та жіночі

У матеріалах Суспільного, наприклад, ми час від часу намагаємося говорити про гендерні зміни на ринку праці, про жінок водіїв фур, про жінок-трактористок, про жінок-машиністок поїздів метрополітену, тощо. Наскільки тут відбуваються зміни?  

Тут, насправді, багато чого залежить від людського фактору. З одного боку, ми бачимо приклади підприємств, які самостійно ініціюють навчання жінок тим професіям, які стереотипно вважаються чоловічими. Як, наприклад, водійки-далекобійниці або водійки сільськогосподарської техніки. Також такі ініціативи ми бачимо від органів місцевого самоврядування в деяких регіонах. З іншого боку, ми пам'ятаємо відносно нещодавній кейс із Київським метрополітеном, коли про жінок, які прийшли опановувати професію машиністок потягу, зневажливо сказали, що "як це жінка піде на місце машиніста?" І тут чистої води людський фактор. Назагал, ті компанії, в сферах діяльності яких дефіцит кадрів є дуже відчутним, вже усвідомлюють, що так, як раніше, не вийде. І вони починають навіть самостійно ці ініціативи з організації навчань і залучення жінок. Проте є сфери, де дефіцит ще не такий гострий. І, можливо, тут роботодавці дійсно ще не до кінця усвідомили, що ринок змінився, та й світ загалом змінився. Власне, якщо ми говоримо про поділ професій на чоловічі і жіночі, то до 2017 року була законодавча база, яка забороняла жінкам працювати на деяких професіях. Але у 2017 році цей законодавчий акт скасували. І відтоді в нас немає жодних юридичних підстав ділити професії на чоловічі і жіночі. Проте деякі люди все ще живуть цими категоріями.

Зростає кількість вакансій для пенсіонерів

Щодо вікового цензу. Не секрет, що попри те, що ми боремося з ейджизмом і подібними проявами, у нас досить часто люди старшого віку мають більші проблеми з пошуком бажаної роботи. Яка зараз ситуація, чи відбуваються тут якісь зміни?

Тут ми теж бачимо зміни. Наприклад, від місяця до місяця зростає кількість вакансій у розділі для пенсіонерів. І це однозначно позитивний тренд. Роботодавці готові наймати людей старшого віку. Також на ринку є ініціативи від різноманітних громадських організацій, які допомагають людям старшого віку отримати стажування в компаніях, можливо опанувати нові професії. Але водночас, як із жіночими, так і чоловічими професіями, коли стереотипні уявлення все ще не подолані, так і в розрізі віку, на жаль, деякі роботодавці все ще шукають кандидатів молодших 35 або 40 років. І тут також різні причини є. Буває таке, що керівник досить молодий і він боїться, що найнявши старшу людина, вона не буде його сприймати і поважати. Інколи роботодавці думають, що якась професія є "молодою". Наприклад, якусь діджитал-професію люди, умовно, старшого віку все одно не опановують, тож у вакансіях зазначають якийсь віковий бар'єр. Причини тут можуть бути різні. Але, звичайно, це неприпустимо, і це елементарне порушення законодавства.