Фото з інстаграм-сторінки admit.renko
"У мене пройшло дитинство в Подільському районі, юність — в Оболонському районі, а вже зрілість — у Солом’янському. Тільки я навпаки почав зі зрілості (спочатку написав пісню про вулицю Фучика), а далі почав згадувати юність і Оболонський район"
Андрію, привіт!
Бажаю здоров’я!
Давай розпочнемо з музичної географії, якщо її можна так назвати. Звідки в тебе ця любов до київських вулиць і районів? Це якось пов’язано з тим, де ти жив?
Я б сказав, що це напряму пов’язано, оскільки я народився і в мене пройшло дитинство в Подільському районі, юність — в Оболонському районі, а вже зрілість — у Солом’янському. Тільки я навпаки почав зі зрілості (спочатку написав пісню про вулицю Фучика), далі почав згадувати юність і Оболонський район, але не факт, що я щось про Поділ напишу, бо то повністю дитячі спогади. Звичайно, це напряму пов’язано з географією, де я проживав, зростав і формувався, це все спогади. Але тут також важливо й те, що приспів пісні "оболонський біт" я написав, ще коли жив на Оболоні, але довго нічого не міг придумати з куплетами. Більше, ніж 10 років пройшло насправді з моменту, як я придумав приспів, і нарешті цей гештальт свій дописав і пісня "оболонський біт" вже готова в тому вигляді, в якому вона вийшла в складі мініальбому.
А є в тебе якесь особливе місце на Оболоні?
Так, у пісні згадані такі два місця. Перше — це гаражі на "Північній" і за ними закинутий парк, де вже, по суті, й міста немає. Там іде кінцева зупинка 24-го тролейбуса й після неї, якщо піти в сторону набережної, гарненько викладена доріжка закінчується і починається дикий лісостеп. Ось це місце я обожнюю. Я завжди на велосипеді туди їздив, гуляв там із друзями. І "Африка" [пляж — ред.] так само. Тому улюблені місця там згадані.
Чи можна чекати, що на старості років ти напишеш і про Поділ?
Насправді я дуже сильно прикипів до Солом’янського району, тому після демобілізації поки в планах немає йому зраджувати.
"На початку служби в мене навіть не було бажання слухати музику, я вже мовчу про написання. Але потім із появою побратимів, у яких були гітари, це відчуття почало повертатись, і саме головне — почали з’являтись нові ідеї. Я зрозумів, що треба старатись їх реалізовувати"
Тоді давай поговоримо про службу, бо це серйозний виклик — бути військовослужбовцем і залишатись при цьому митцем. Що ти скажеш про свій ресурсний стан?
На початку служби в мене навіть не було бажання особливого слухати музику, я вже мовчу про написання. Але потім із появою побратимів, у яких були гітари, це відчуття почало повертатись, і саме головне — почали з’являтись нові ідеї. Я зрозумів, що оскільки в мене з’явились ідеї, значить треба старатись їх реалізовувати. І тут мені на першому етапі допоміг мій побратим Сашко Ремез. У нього крім гітари був ще й диктофон, не телефонний, а професійний диктофон. І ось на нього була записана повністю моя гітарна й вокальна партія до пісні "Альбедо", а також гітарна партія до пісні "Завтра?". З цього поштовху все почалось. Потім, вже коли в мене були відрядження або відпустка, я бував у Києві, то я обов’язково так само планував походи в студію і в форматі "встигнути все" записував і вокал, і гітару, і все, що встигав, до всіх пісень. І коли вже поступово я накопичив матеріал, також давав завдання сопілкарю Дмитру записувати партії. В телефоні голосовими записував, яка має бути мелодія. Окремо ноти писав текстовими повідомленнями. Дмитро записував, надсилав мені. Потім я всі ці файли надсилав Тарасу Підкуймусі (Тері Фао), який уже робив фінальне зведення, аранжування й мастерінг. І всі редагування так само в онлайн-режимі вносили. Цього разу я вирішив іти таким шляхом. Якщо в мене з’являлась ідея — одразу її дотискати й реалізовувати, бо якби я чекав можливості першої репетиції, або коли зможу більше часу приділити студійній роботі, то до цих пір не було б жодного синглу з мініальбому.
"У мене творчість відіграє роль морально-психологічного забезпечення. Реліз мініальбому мені до сих пір приносить багато радості, спокою, і переживань, і переосмислень. Я багато у свої пісні вклав. Якби цього не було, то й релізу не було б"
Це звучить, як сильна "запара", але ви це зробили! Я хотів дізнатись: ти в цьому процесі віднаходиш якусь радість і це для тебе тихий пристанок, враховуючи, що ти служиш і в тебе є свої завдання?
Якби я цього не знаходив, то я б цим не займався, звичайно! У мене творчість відіграє роль морально-психологічного забезпечення, тому я, мабуть, активізувався. Звичайно, що реліз мініальбому мені до сих пір приносить багато радості, спокою, і переживань, і переосмислень. Я багато у свої пісні вклав. Якби цього не було, то й релізу не було б.
Слухати пісню "оболонський біт" від adm:t, як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.
