Олімпійські чемпіонки Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко. Фото: apnews.com
"Маємо 12 нагород, 22-ге місце в медальному заліку. Результат стриманий"
Які ми маємо перемоги і здобутки?
На даний момент відомо, що українські спортсмени завоювали 12 нагород: 3 золоті, 5 срібних та 4 бронзові медалі. І сьогодні у нас був досить вагомий шанс на бронзову медаль у вільній боротьбі. Муразі Мчедлідзе з Дніпра пройшов бронзовий фінал Олімпіади і переміг південноафриканця Ніколаса Де Ланже з рахунком 5:3. А в сутичці за бронзу Мчедлідзе боровся проти представника Азербайджану (у поєдинку за третє місце українець зазнав поразки від Магомедхана Маговедова — 0:10 — ред.). Батько Муразі також відомий борець вільного стилю, але він виступав за збірну Грузії у Сіднеї 2000 року. Загалом, після 16 днів ми маємо 12 нагород, 22-ге місце в медальному заліку. Результат стриманий. Були певні побоювання, але за прогнозами це мало бути 10-13 нагород. Плюс-мінус так і вийшло ― 12 медалей. Усі фаворити, на кого ми розраховували, свої медалі здобули. Котрісь не здобули. Але це спорт ― хтось виграє, хтось програє. Не треба галасувати, мовляв, ми послали 142 спортсмени, а маємо лише 12 нагород, що ж робити, куди держава витратила кошти! У нас є претенденти на медалі, але залізобетонних ― немає. Тому що залізобетонний претендент і володар медалей ― це, наприклад, жіноча збірна США з баскетболу. Вони завжди виграють золоту медаль, у якому б стані не були. Переможна серія у них триває з 1996 року, з Атланти. І сьогодні збірна США, скоріш за все, знову здобуде нагороди. Візьмемо збірну команду Польщі, у них поїхало 280 спортсменів, а у нас 142. У них потужна команда, немає війни, є спонсори і є гроші, але поляки зараз посідають 40-е місце і мають 1 золоту, 3 срібні, 5 бронзових медалей. У них 9 нагород, у нас 12. Тому не треба говорити про наш провал. У нас все нормально, стримано, все гаразд. Я завжди говорив, що потрапити на Олімпіаду ― це вже подвиг. Щоб виграти будь-яку медаль ― треба щоб на небі зійшлися певні зірки. Приклад. Михайло Романчук, український пловець вільного стилю на довгій дистанції. Він був одним із фаворитів запливу на 1500 метрів і міг виграти цю медаль, вона була майже гарантована. Михайло був і у фізичній, і в ментальній формі, але що відбувається? У день запливу Михайло прокидається вранці, а в нього температура 38,7. Він вимагає від лікарів "зробіть що-небудь, збивайте температуру, я маю виступати". Але лікарі категорично заперечують, бо організм інфікований, а це марафонська дистанція, серце може не витримати. І вся трирічна підготовка на цей заплив пішла шкереберть. Тобто зірки розійшлись, а не зійшлись.
"Серед спортсменів-росіян на Паралімпіаді можуть бути так звані герої СВО"
Чи можна очікувати, що росіяни з’являться на наступних Олімпійських іграх?
Мій колега Віталій Волочай написав такий пост про росіян: "На десятий день Олімпіади приходить розуміння, чому ці Ігри такі чудові для людини, яка повністю в них пірнає. Вони чудові, бо тут немає русні. Немає спортсменів, майже немає журналістів, немає великоімперців... І всім все одно на їх відсутність. І це дуже добре, тому що вся ця русня має бути ізольована надовго. Вся наша проведена робота дала добрий результат ― це гарні Олімпійські ігри. Коли Росії просто не існує ― це дуже чудово. Але, на жаль, її немає лише в Парижі, а вона є поруч з Україною". Чи буде Росія повертатися? Боюся, що це відбудеться найближчим часом, у найближчі кілька тижнів ― на Паралімпійських іграх. Вже голова Паралімпійського комітету Росії Рожков заявив, що в Паралімпіаді братимуть участь російські спортсмени під нейтральним статусом, але у великій кількості: 48 легкоатлетів, 35 плавців, 5 спортсменів з настільного тенісу, по 2 у тріатлоні та тхеквондо. Склад у них сильний ― 46 призерів або чемпіонів Паралімпійських ігор та близько 50 заслужених майстрів спорту. Ця подія транслюватиметься у них на федеральних каналах. Чесно кажучи, коли розпочнеться підготовка до Паралімпіади, це буде страшний вибух у нашому суспільстві, постане питання ― їхати чи не їхати українським спортсменам. Тому що ми розуміємо, що серед усіх цих спортсменів-росіян можуть бути так звані герої СВО. Росія може реально їх туди протиснути. Звісно, хотілося б, щоб це було як на Паралімпіаді у березні 2022 року, коли танки стояли на околицях Чернігова, Києва, Харкова, Сум та інших міст, а змагання відбувалися в Китаї, і світова спільнота сказала: "Ми не хочемо змагатися з росіянами. Якщо вони там будуть, ми бойкотуємо усі разом". І організатори не допустили росіян, щоб не зіпсувати свято. Хотілося б, щоб зараз було так само, але до Паралімпіади залишається менше місяця. Президент Національного Паралімпійського комітету Валерій Сушкевич обіцяв, що все зробить для того, аби росіян-учасників СВО там не було. Росіяни можуть в останній момент відмовитися від участі, але офіційна заявка від них уже готова. Треба дочекатися розвитку подій.
"За український спорт мені лячно"
Перед початком Олімпіади ти говорив, що це можуть бути останні Ігри, де Україна матиме певні здобутки та гідний результат. Зараз думка змінилася?
Навіть на цих Олімпійських іграх у нас мала бути невелика команда ― до 110 людей. Додалися футболісти у складі 18 людей, і в останній момент з’явилася купа вільних місць, відбувся перерозподіл квот, коли росіяни-борці вільного греко-римського стилю повідмовлялися їхати на Олімпіаду ― їхні місця віддали декільком федераціям. Якщо б росіяни виступали, то жодного українського борця-вільника не було на Олімпіаді. Що буде далі з українським спортом через чотири роки? Нас стає менше, менше людей займаються видами спорту, маємо катастрофу зі спортивними базами, особливо з тими, які розташовані у прифронтовій зоні. Займатися спортом стає все дорожче і дорожче для батьків, тому що оплата за спортивні секції дуже піднімається. Дехто зі спортсменів завершує спортивну кар’єру, наприклад, Ольга Харлан. Це вже п’ята Олімпіада для неї, вона зробила все, що могла, витягнула самотужки команду на золотий п’єдестал. Боксер Олександр Хижняк переходить у професіонали. Тобто мінус дві потенційні золоті медалі. Залишається Ярослава Магучіх, Сергій Куліш, Ілля Ковтун, Парвіз Насібов. Але завершив кар’єру Жан Беленюк, а боксер Новіков, який мав би замінити у ваговій категорії Беленюка, прийняв болгарське громадянство і приніс Болгарії золоту медаль. Це суперспортсмен і принаймні на двох наступних Олімпіадах брав би для нас медалі. У нас провали у плаванні. Не рахуємо Михайла Романчука, бо це реально трагедія з його хворобою. На жаль, немає у нас сильних плавців. У легкій атлетиці, окрім стрибунок у висоту і Михайла Кохана, який дуже добре проявив себе на цій Олімпіаді ― 3-тє місце і на минулій, у Токіо, де посів 4-те місце. Думаю, на наступній він зможе боротися за золото. А збірна з легкої атлетики на цій Олімпіаді була дуже малочисельна ― у Токіо було 44 людини, зараз 25, а в Лос-Анджелесі буде ще менше, гадаю. Тому, чесно кажучи, за український спорт мені лячно.
Європа попрощалася з Літніми олімпійськими іграми на 12 років. Тому що наступні у 2028 році відбудуться в Лос-Анджелесі, а в 2032-му в Брісбені, Австралія. Тому закриття Олімпіади сьогодні ― це прощання і страждання. Режисер зазначає, що постановкою хотів показати всю крихкість олімпійського руху. У церемонії закриття зазвичай є кілька обов’язкових елементів: парад спортсменів з прапорами, нагородження переможця марафону, подяка волонтерам, промова президента МОК, проголошення закриття, гасіння олімпійського вогню, передача прапора меру Лос-Анджелеса і виступи зіркових музикантів.
