Не варто робити трагедії зі зростання в Україні боргів за "комуналку" — Сергієнко

Не варто робити трагедії зі зростання в Україні боргів за "комуналку" — Сергієнко

В умовах повномасштабної війни очікувано, що розмір заборгованості за комунальні послуги зростатиме, тож не варто робити з цього трагедії, зазначив в ефірі Українського Радіо директор аналітично-дослідницького центру Інститут міста Олександр Сергієнко, коментуючи дані OpenDataBot, згідно з якими з початку повномасштабного вторгнення борги українців за комунальні послуги зросли на 37%. Він пояснив, що в підсумку за рік рівень платежів за комуналку завжди сягав 94-96%, оскільки для українців нехарактерно залазити в борги. Крім того, українське законодавство передбачає дієві механізми стягнення заборгованостей. 

У звʼязку з цим, як додав Сергієнко, якщо до боржників будуть застосовуватися наявні дисциплінарні заходи, а ситуація в країні залишатиметься більш-менш прогнозованою та спокійною, то можна вийти на довоєнний рівень заборгованості – 82 млрд гривень.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: УНІАН

"Зрозуміло, що в ситуації війни борги будуть зростати"

Пане Олександре, збільшення заборгованості за комунальні послуги — це прогнозований результат?

Насамперед пояснімо, що таке дані OpenDataBot. Цей ресурс моніторить судові справи, які відкриті за позовами комунальних організацій проти боржників. Це не реальна статистика, яку збирала Державна служба статистики. OpenDataBot — це наче віддзеркалення у воді, коли хвильки йдуть, тож це дуже приблизні дані. Відтак третина, про яку пише OpenDataBot, дуже умовна. 

Щодо очікувань зростання боргів, то зрозуміло, що в ситуації війни борги будуть зростати. Люди поїхали, зірвалися з місць, хтось пішов на фронт, хтось виїхав за кордон, тож очевидно, що платіжна дисципліна впаде. Чи робити з цього трагедію? Я б не робив, бо все ж таки люди намагаються платити. Досвід попередніх років показує, що українці завжди дуже справно сплачували за комуналку. Рівень платежів за підсумками року завжди становив десь 94-96%. Останніми роками історично так склалося, що заборгованість в опалювальний сезон зростала, а потім влітку поступово погашалася. Платіжки були дуже великі, дієвих санкцій не було і тому люди платили частину, а потім продовжували влітку платити за опалення, погашаючи свою заборгованість. 

"Механізми стягнення заборгованості є"

До речі, за даними OpenDataBot, найбільше користувачі заборгували за опалення. 

Так, по Києву є досить точні дані, які оприлюднило Київтеплокомуненерго. Виявляється, що за минулий опалювальний сезон 10% споживачів взагалі не заплатили ні копійки. Ця ситуація уже ненормальна. Можливо, люди десь за кордоном думають, що платити не треба, але є  цивілізовані способи, як з цим боротися. Зокрема, комунальна організація подає до суду докази — платіжні квитанції, відсутність платежів, і суддя видає за спрощеною процедурою без виклику сторін так званий "судовий наказ", тобто рішення стягнути заборгованість. Далі повідомляється боржник, а якщо він не сплачує, то справа передається у виконавчу службу, а в неї є свої методи, як доволі швидко і ефективно примусити боржника сплатити, навіть якщо він за кордоном. Боржнику перекривають карткові рахунки, можуть накласти арешт на квартиру, машину. Тож механізми стягнення заборгованості є.

Скажіть, будь ласка, на інтенсивність сплати споживачів за комунальні послуги впливає те, що ці споживачі, наприклад, живуть  у звичайному будинку і їх обслуговує керуюча компанія або ОСББ?

Можливо, це й впливає на дисципліну в платежах, хоча я з багатьма ОСББ мав справу, і в них теж є свої боржники та проблеми. Людські обставини можуть бути однакові скрізь. Проте коли створено співтовариство власників багатоквартирного будинку, то ефективність управління зростає, тому що начальник ЖЕКу — ваш сусід. Він живе у вашому будинку, ви завжди можете звернутися до нього зі своїми комунальними проблемами, а він завжди може вас смикнути, сказавши, що у вас заборгованість. Тут звʼязок виконавця послуг та споживача більш тісний і це більш ефективно.

Українці не люблять залазити в борги

Пане Олександре, а ми могли би зараз спробувати змалювати соціальний портрет людей, які мають борги за комунальні послуги? Є думка, що мораторієм на відключення комунальних послуг за борги користувалися не лише люди з невеликими доходами, але й досить заможні люди. Вони мають будинки з великою площею, відповідно, високою вартістю комунальних послуг. Вони певний час не сплачували, і саме за рахунок них великі суми боргів і накопичувалися.

Це пояснюється насправді дуже просто: люди замість того, щоб вкладати гроші в банки, вкладають їх квартири. При чому люди настільки заможні, що вони навіть і не здають ці помешкання. Вони стоять порожніми, і люди можуть елементарно забувати за них платити. Можуть рік не платити, а потім приїхати і заплатити за минулий рік і ще за рік вперед. Проте це екзотичні випадки. 

Якщо ви не встигли заплатити до певного числа, то ви потрапляєте в розряд боржників. З іншого боку, може бути так, що ви за місяць не заплатили, наступний місяць погасили, а ваш сусід в той місяць заплатив, а в цей не заплатив. Тож це динамічна заборгованість, вона постійно коливається. Проте загалом, як я казав, населення України сплачувало дуже акуратно. Це пояснюється, з одного боку, тим, що ніхто не хоче наступного місяця вдвічі більше платити, а з іншого — українці взагалі не люблять залазити в борги. 

"Умови отримання субсидії доволі складні"

А яка реальна ситуація зараз із наданням субсидії? Наскільки її легко отримати  українцям, у яких є підстави для неї?

Колись постанова, яка передбачає підстави, які виключають можливість отримання субсидії, була на трьох сторінках, потім на шести, а зараз — орієнтовно на двадцяти. Там перераховуються всі можливі винятки, тож умови отримання субсидії доволі складні. Наприклад, за даними Мінцифри, третина населення України не живе за адресою реєстрації. І якщо ви хочете отримати субсидію та потрапляєте в цю третину, то буде доволі складно доводити, що ви не живете за місцем реєстрації або навпаки.

А хіба цього не видно по рівню споживання води? Скільки, наприклад, споживає одна людина, а скільки — дві…

У постанові передбачено, що ви маєте надати докази по людях, які реально проживають в помешканні. Але для цього треба або від сусідів звернення, або майстер ЖЕКу повинен це посвідчити. Але треба розуміти, що коли справа стосується державних коштів, то нецільове використання — це вже переслідування. Тому чиновники люблять прикритися папірцями. Якщо в справі лежить папірець, що ваш син дійсно проживає десь в Києві, а ви в Хмельницькому хочете субсидію отримати, то все, чиновник захищений. Якщо ж ні — будь-яка ревізорська перевірка буде мати до нього в претензії.

Якщо вийти на заборгованість у 82 млн грн, то ми повернемося до довоєнних умов

Наостанок запитаємо щодо ваших прогнозів, чи зростатиме борг українців за комунальні послуги, адже зросли тарифи на електроенергію і не виключено, що будуть ще підвищення. На вашу думку, чи зростатиме заборгованість?

Робити прогнози в наш час — це невдячна справа. Якби ситуація була більш-менш стабільною, хоча б як зараз, і комунальники дійсно вживали б заходи дисциплінарного характеру щодо боротьби з боржниками, то розмір боргів міг би стабілізуватися. У 2021 році загальна заборгованість за всі послуги складала 82 мільярди. Це доволі велика, проте не смертельна сума. Йдеться приблизно про тримісячні нарахування. Цей термін заборгованості в три місяці насправді багато років такий й був. Якби ми вийшли на такий термін заборгованості, то можна було б сказати, що ми повернулися в довоєнні умови.