Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"В Україні ця ідея перетворилася на "закритий клуб"
Оцінка закону про так званий "Клуб білого бізнесу", згідно з яким вже з 1 серпня зміняться правила оподаткування для деяких підприємців. На ваш погляд, пане Длігач, що це за закон і що означає формулювання "Клуб білого бізнесу"?
Передусім, це ідея, яка ґрунтується на дуже раціональному, правильному і сучасному підході, який називається ризик-менеджмент. Не треба використовувати обмежений державний, бюджетний, людський ресурс, в тому числі ресурс Податкової, щоб перевіряти всіх і вся. У світі немає такого, щоб кожна компанія постійно перебувала під надмірною увагою податкових органів. Перевірки відбуваються доволі рідко, але вони відбуваються точково. Там, де податкові служби бачать найбільшу ймовірність існування порушень. Щоб віднайти такі компанії, в яких ймовірно відбуваються порушення, достатньо будувати аналітичний підхід, аналізувати транзакції, і за рахунок великих даних, досвіду, аналітичних систем можна таким чином знайти найбільш ризиковані з точки зору держави компанії. І вже перевіряти їх. Це суттєво економить державний кошт і дає більшу свободу бізнесу.
Але в Україні ця ідея перетворилася на "закритий клуб", в який потрапляють ті компанії, які радше цікаві самій Податковій. А сконцентрувати, відповідно, всю енергію Податкової, в тому числі перевірки, на тих компаніях, які не знайшли аргументів переконати Податкову, що вони заслуговують бути членами "Клубу білого бізнесу". Якщо простіше, то це так звана дискреція – вибір самим податківцем того, кого він бажає вважати "білим". Але чи справді це будуть білі компанії? Скоріше за все ні. Бо цей закон залишає лазівки для того, щоб в цей список потрапили компанії, які насправді залишаються на схемах.
80% підприємців не підтримують саму по собі ідею
Які це лазівки?
Ці лазівки полягають у критеріях, які запропоновані самим законом. Наприклад, згідно з цим законом, до "Клубу білого бізнесу" може потрапити компанія, яка сплачує високі зарплати, вищі за середні у відповідній галузі, і ще з певним коефіцієнтом. Ми зробили аналіз і виявили, що багато компаній, які де-факто не нехтують контрабандою, встановлюють офіційно високі рівні зарплат. При цьому залишаються компаніями, які мають схеми обходу оподаткування. Так само й інші критерії. Більше того, цим законом надається можливість Податковій самій встановлювати відповідні критерії. Ми провели детальний аналіз бізнесу. По-перше, ми бачимо, що 80% підприємців вже не підтримують саму по собі ідею. Мовляв, а з якого це дива "білим" бізнесом має вважатися лише той, який потрапляє до цього клубу? Якщо у твоїй компанії, наприклад, нижчі зарплати, то чи робить це автоматично твою компанію "не білою"? Так побудована твоя бізнес-модель. Так, ти змушений економити на всьому, але це не робить тебе недоброчесним.
"Встановлені критерії дадуть змогу потрапити в "Клуб білого бізнесу" менш ніж 10% підприємств"
Чи передбачений в законі механізм перевірок? Умовно, щоб через рік чи два можна було зрозуміти, чи продовжує компанія відповідати критеріям "Клубу білого бізнесу"?
У законі написано, що всі ці процедури мають відбиватися автоматично за офіційними даними, які Податкова має. А це середня зарплата, так зване податкове навантаження, скільки податків сплачує компанія відносно власного обороту. Чи немає в неї зафіксованих порушень, чи не перебуває вона в банкрутстві, чи немає боргів із соціального внеску і так далі. Є перелік критеріїв – 6 формальних і 3 критерії, які стосуються податкового навантаження. Плюс критерії, які встановлювати сама Податкова. Тобто долучення до цього клубу і виключення з нього має відбуватися майже автоматично. Але ми знаємо українську практику, що відбувається якраз не так. Що дійсно буде вплив безпосередньо самою Податковою на формування цього списку. Бо, насправді, середні показники – це ж не ті показники, якими кожен бізнес володіє. І перевірити правдивість встановлення цих середніх показників і причину, чому тебе не включили в "Клуб білого бізнесу", буде доволі складно. А головне, за нашими підрахунками, встановлені цим законом критерії дадуть можливість потрапити в цей "Клуб білого бізнесу" менш ніж 10% українських підприємств. Чи це означає, що в нас 90% підприємств є "не білими" або недоброчесними? Звичайно, ні. Взагалі, це не просто хибний крок, а такий крок, який руйнує бізнес-культуру в Україні, яку ми так багато років намагаємось сформувати. Встановлення з боку держави абсолютно необ'єктивного твердження про те, що бізнес, який не потрапив в клуб, є недоброчесним – це знущання і руйнація підприємництва в Україні.
Андрій Длігач. Фото: facebook/dligach
"Залишається покладатися на українські бізнес-асоціації"
Чи може бути ухвалення такого закону підставою для, наприклад, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини звернутися до Конституційного суду і попросити його перевірити цей закон на відповідність Конституції?
Це дуже правильна ідея. Ми її попередньо обговорювали, але тут є кілька нюансів. Перший нюанс полягає втому, що переважна більшість іноземного бізнесу в Україні сподівається потрапити в цей клуб. Відповідно, наші міжнародні партнери навряд чи будуть активно підтримувати ідею перегляду цього законопроекту, бо їхні фактично представники тут, скоріш за все, схвально поставляться до цієї ідеї. Хоча наші дослідження показали, що навіть іноземний бізнес здивований подібним підходом і навряд чи буде активно підтримувати цей законопроєкт. З іншого боку, представництва іноземних компаній, які є лідерами в Європейській Бізнес Асоціації, в Американській торговій палаті, навряд чи будуть активно просувати ідею перегляду цього закону. Відповідно, залишається покладатися на українські бізнес-асоціації, які, на жаль, мають поки менший вплив, ніж європейська і американська в Україні. Проте вже зараз така активна розмова йде, щоб не допустити такої дискреції і не допустити руйнації ставлення до бізнесу в Україні.
Корупційна рента в Україні сягнула майже 0,5 трлн гривень
Чи недоцільніше було б формувати, наприклад, список недоброчесного бізнесу, щоб він складав, умовно, 5-10%, аніж формувати 10% "білого" бізнесу? І чи існує десь у світі таке словосполучення як "білий бізнес", адже воно може двозначно сприйматися?
Тут все сприймається двозначно. А "Клуб недоброчесного бізнесу" – була б гарна ідея. Але лише суд може визнати бізнес недоброчесним. До того моменту, поки немає судового рішення, ані Генеральна прокуратура, ані Податкова, ані Комітет Верховної Ради з податкової, митної і фінансової політики, ніхто не має права називати бізнес недоброчесним. У країні, в якій вкрай важливий економічний розвиток, збільшення підприємництва, активізація підприємницької ініціативи, ставлення до всього бізнесу має бути як до доброчесного, патріотичного і такого, який активно прагне розвивати українську економіку. Коли ж сама держава сприяє тому, щоб до 90% підприємців було ставлення як не до доброчесного, то мова йде виключно про руйнацію економіки. Я особисто так сприймаю цей підхід. Це абсолютна нісенітниця називати таким чином клуб. І не тільки тому, що він погано перекладається англійською (white business), а тому, що вся ідея є хибною. Транспарентний бізнес, чи доброчесний, чи білий, будь-які прикметники до бізнесу недоречні. Вони доречні тільки в тому випадку, коли доведено співробітництво бізнесу з РФ чи з Білорусію, коли доведено, що бізнес ухилявся від сплати податків чи займався контрабандою. Але не конкретне підприємство, конкретна відповідальна особа. І це не має стосуватися в цілому ставлення до бізнесу чи якихось узагальнень. Так, дійсно, у нас тіньовий сектор великий. Але він великий том, що в нас абсолютно недолуга митна і податкова система в країні, у нас зарегульовано багато галузей і бізнес просто не виживає. Більше того, самі податківці створюють такі умови, що "білий" бізнес не може існувати. На "білий" бізнес і спрямована основна атака з боку корумпованих чиновників. Його змушують сплачувати хабарі. Саме "білий" бізнес найбільше постраждав від не впорядкованої мобілізації. І зараз страждає від ідей з боку Уряду і Комітету Верховної Ради щодо підвищення податків. Є багато підприємців, які заявляють, що "ми просто збільшимо наші тіньові обороти у такому випадку". В ситуації, коли немає доступу до фінансового ресурсу, обмаль людського ресурсу в країні, є руйнація логістичних шляхів, проблеми з електрикою, держава має сприяти збереженню бізнесу, а не заганяти його в тінь і корумпувати чиновників. І зрештою хочу сказати, що корупційна рента в Україні вже сягнула майже 0,5 трлн гривень. Тому, звичайно, силовики зараз мають більш потужну силу, ніж навіть об'єднаний бізнес. Вони можуть протиснути будь-який законопроект, корумпувати будь-який рівень державної влади, щоб зберегти свій вплив на економіку. Бізнес, на жаль, цього зробити не може і тому грає за правилами силовиків. Тому зруйнувати цю систему – наша задача.
Лише 2% підприємців планують збільшення рівня сплати податків
Які є шанси у малого бізнесу потрапити до "Клубу білого бізнесу"?
Ми зробили аналіз і бачимо, що в певних сферах (у сфері послуг і навіть у деяких виробничих сферах) теоретично бізнес може потрапити до переліку цього "білого" бізнесу. І коли ми запитували підприємців, а як ви вважаєте, ви проходите по критеріях, то близько 20% вважають, що так. Потім ми робили з ними безпосередньо моделювання по тих критеріях, які в них є. І виявлялося, що переважна більшість з них якраз не потрапляють до цього клубу. Тому ми змоделювали поведінку бізнесу внаслідок запровадження цього клубу. 57% підприємців точно нічого не будуть робити, бо не бачать сенсу у цьому клубі. 31% переконані, що вони не потраплять навіть, якщо б щось робили. І маю сказати, що лише 2% планують збільшення рівня сплати податків. Тому вся ця ідея, яка мала бути спрямована на детінізацію економіки, заздалегідь зрозуміло, що вона буде провальною.
СПІВЗАСНОВНИК ЦЕНТРУ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ АНДРІЙ ДЛІГАЧ ВИСЛОВИВ СВОЮ ОЦІНКУ ТАК ЗВАНОМУ "КЛУБУ БІЛОГО БІЗНЕСУ". ЯКЩО, НАПРИКЛАД, ПРЕДСТАВНИКИ ПОДАТКОВОЇ ЗАБАЖАЮТЬ ПРОКОМЕНТУВАТИ ТВЕРДЖЕННЯ ПАНА ДЛІГАЧА В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО, ВОНИ МАТИМУТЬ ТАКУ МОЖЛИВІСТЬ
