Ілюстративне фото: УНІАН
"Потрібна армія технічних працівників"
17 липня цього року Держспецзв'язку зобов'язало мобільних операторів в Україні забезпечити щонайменше 10 годин роботи мережі без світла замість чотирьох. Наскільки це реально зараз?
Як фахівець, який все життя займається питаннями електронних комунікації, я можу констатувати, що це технічно зробити неможливо. Щоб це запровадити, потрібні не тільки колосальні інвестиції, а й армія технічних працівників, які займатимуться цими питаннями. Із урахуванням війни, мобілізації, різних обмежень, я вважаю, що неможливо зробити. Зараз ви бачите, що зв'язок зазвичай зникає практично через 30 хвилин після вимкнення світла.
Які можуть бути санкції, якщо оператори не виконають ці вимоги?
Ще раз хочу наголосити на тому, що ми можемо видавати будь-які розпорядження, запроваджувати будь-які штрафи, санкції, інші якісь юридичні дії, але це неможливо зробити без відповідних умов, які потрібно зробити з боку держави. Деякі умови вже зроблені. Наприклад, прибрали оподаткування ПДВ по генераторах, по акумуляторах. Але залишається дуже важливе питання – питання людей. Брак людей, їх просто не існує. Будь-який оператор, не тільки мобільний, це величезне інфраструктурне рішення – це вежі, дроти, антени, вузли зв'язку. І там скрізь повинні бути люди, фахівці, які будуть їздити і обслуговувати це цілодобово. Бо зв'язок, як і енергетика, це той вид комунікації, який повинен бути цілодобово. Ми знаємо, що вже є приклади, коли, приміром, по 2-3 доби немає живлення, але при цьому фіксований зв'язок, не мобільний, існує. Там є оператори локального рівня, які забезпечують і тримають цей зв'язок. Це невеликі оператори, вони ще поки витримують. А великі оператори ніколи цього не витримують. Ми повинні не 50% бронювати їхніх технічних фахівців, а 100%. Більше того, щоб виконати це розпорядження, вони повинні добирати ще величезну кількість персоналу. Зранку була нарада з операторами, які, практично, всі сказали, що в деяких регіонах якісь локальні фрагменти мереж можливо вдасться якось заживити і забезпечити роботу без передачі даних, тобто без інтернету. Але в цілому мережу – неможливо.
Зв'язок – це екосистема, яка залежить від техніки і людей
Чи можуть якось мобільні оператори висловитися проти, або обґрунтувати, чому вони не можуть виконати ці вимоги?
Зараз не тільки мобільні оператори, а й фіксовані оператори настільки всі перелякані з урахуванням ситуації і стану війни, що вони просто сидять і відмовчуються. Інколи намагаються хоча б через Міністерство цифрової трансформації, через регулятора щось сказати про ці проблеми. Але чиновники чомусь або не чують, або не розуміють, що мобільні оператори, як і енергетичні підприємства – це, в першу чергу, техніка! Це екосистема, яка залежить від техніки. Я досить часто приводжу такий приклад, враховуючи мою роботу у військовому комітеті, що війна – це сили та засоби. Сили – це військовослужбовці, засоби – це зброя. У будь-якого оператора, незалежно від формфактора, це те ж саме. Сили – це люди (техніки, фахівці, інженери, які це обслуговують), а засоби – це базові станції, акумулятори, генератори, вузли зв'язку, дроти тощо. І ці компоненти повинні бути пов'язані, збалансовані, прораховані. Інакше – це популізм.
Акцент потрібно робити на середні та малі підприємства зв'язку
Чи маєте інформацію про те, яка ситуація у регіонах із мобільним зв'язком? Бо ми знаємо, що у Сумах, до прикладу, дуже складна ситуація. У Києві навіть у деяких місцях зв'язок може зникати.
На жаль, ми не можемо прогнозувати, як буде вимикатися електроживлення. До речі, я давно вже казав, що треба поєднати двох регуляторів – НКРЕКП та НКЕК, для того, щоб вони все ж таки виробили якийсь механізм, нанесли мапу, де, наприклад, треба довше тримати роботу веж операторів, а де, можливо, можна і вимикати. Але, на жаль, через те, що немає електроживлення, базові станції не встигають заряджатися. Наприклад, 7 годин не було електроживлення, потім на годину дали, і знову 7 годин немає. Не існує в світі акумуляторів, які можуть зарядитися так швидко. А це сотні тисяч базових станцій по всій країні. Не існує такої кількості людей, які зможуть розвести генератори. Тому я ще раз хочу наголосити – якщо вже не будуть прийняті відповідні зміни щодо бронювання технічного персоналу, то ми можемо, на жаль, втратити зв'язку по всій країні значно більше. Нам потрібно змінити модель. Зараз, на жаль, Міністерство цифрової трансформації намагається акцентуватися на більш крупних операторах. Але навіть в енергетиці вже зрозуміли, що треба сегментувати і ділити енергетику на маленькі генеруючі підприємства. У сфері зв'язку потрібно робити те саме. Акцент потрібно робити на середні й маленькі підприємства, які можуть ще забезпечувати зв'язок на місцях. А вони вже, до речі, можуть підхопити роботу і мобільних операторів у тих регіонах, де вони є.
А який загалом дефіцит кадрів у мобільних операторів станом на зараз?
Я не хочу називати цифри, але виходячи з того, принаймні, що вони казали на круглому столі, вони вже технічно не можуть навіть обслуговувати. Умовно кажучи, якби 100% було електроживлення, то вони вже технічно не можуть обслуговувати відповідні розгалужувальні мережі по всій території України. А з урахуванням того, що треба постійно відновлювати, монтувати нове обладнання, на прифронтових територіях відбувається руйнація, відновлення зв'язку займає тижні.
Олександр Федієнко. Фото: facebook/NationalAcademySSU
Зв'язок без інтернету
Уряд нещодавно ухвалив рішення, що електропостачання не буде вимикатися у прифронтових зонах та у 20-ти кілометровій зоні від кордону. Як це вплине на якість забезпечення мобільним зв'язком у цих регіонах?
Там, де менше споживання, там працюють інші графіки. І дійсно на прифронтових і трошки фронтових територіях з електрикою значно краще, ніж у великих містах, і в тому ж Києві. З урахуванням цього мобільний зв'язок там не вимикається. Але не вмикається інфраструктура, яка в цьому місці. Я думаю, що багато слухачів помічали, що позначка 4G світить в мобільному телефоні, але інтернету там немає. Це каже про те, що в цьому регіоні мобільний зв'язок залишився, але туди ж потрібно доставити канал інтернету. А він йде з якогось центрального вузла, який може бути у Харкові, Києві, Дніпрі чи Львові, де немає на всьому цьому ланцюжку електроживлення. Таким чином відбувається те, що ви ніби і в мережі мобільного зв'язку, але при цьому інтернету немає, бо десь вимкнули електроживлення.
"Вартість послуг операторів, скоріш за все, почне зростати"
Чи вплинуть ці вимоги Держспецзв'язку на вартість послуг?
Зараз, можливо, це і не вплине. Але я впевнений, що з урахуванням тих інвестицій, які повинні задіти всі оператори, вартість послуг, скоріш за все, почне зростати. Тут треба бути реалістом. Коли це відбудеться, я не знаю. Але принаймні ми бачимо, що вартість того ж електроживлення вже зростає. Чому це треба розуміти? Для того, щоб тримати 10 годин потрібно провести технічні роботи, закупити сотні тисяч акумуляторів, батарей, тощо. Це величезне інвестування в інфраструктуру і, звісно, ці гроші бізнес перекладе на споживача.
Чи впливає спека на якість або наявність взагалі зв'язку? І так само, чи холод взимку може на це вплинути?
Кліматичні умови не впливають на якість зв'язку, бо все обладнання знаходиться в шафах, де постійно підтримується відповідна температура. Але якщо буде щільний сніг або щільний дощ, то, дійсно, може бути погіршення якості зв'язку. Бо мобільні телефони працюють за бездротовою технологією і будь-які такі погодні умови впливають на поширення радіохвиль. Тому щільні дощ чи сніг, дійсно, можуть впливати. Щодо спеки. Я не помітив, щоб аномальна спека впливала на радіозв'язок. Я помітив тільки те, що аномальна спека впливає на базові вузли зв'язку, де не витримують кондиціонери, а з урахуванням вимкнення електроживлення – не всі кондиціонери запускалися і зрештою ці вузли зв'язку виходили з ладу. Тому так, можемо сказати, що опосередковано спека таким чином може впливати на деякі технічні майданчики деяких операторів зв'язку.
"Кадри вирішують все"
Окрім дефіциту кадрів, чого ще не вистачає операторам і чи може тут допомогти держава, бодай тією ж технікою?
Я думаю, що операторам вистачає і техніки, і всього, що їм потрібно для ремонту мереж. Їм не вистачає кадрів. Ще раз хочу наголосити, що зараз кадри вирішують все. Якщо ми заберемо зараз хоча б 1% технічного персоналу всіх операторів, то буде складно взагалі прогнозувати, чи залишиться зв'язок у країні.
Без стабільного електроживлення якість зв'язку деградуватиме
Чи маєте якісь поради для абонентів на випадок, якщо якість мобільного зв'язку не покращиться?
Якість мобільного зв'язку не покращиться, і тут треба показати правду, з урахуванням тієї ситуації, яка є. Звісно, якщо стабілізується електроживлення, то якість, принаймні, мобільного зв'язку покращиться. Якщо воно не стабілізується, то якість буде деградувати.
Як покращити ситуацію з точки зору користувача? Це залежить від того, де ви перебуваєте. Якщо ви живете у великих містах, то радив би мати номери 3-х операторів. Вдома – суто фіксований оператор, який завів до вас дріт і який вам буде гарантувати мінімум 7-9 годин роботи. У селах можна застосувати так звані підсилювачі для мобільного зв'язку. Їх багато вже є в продажу, вони не такі дорогі, але принаймні це може якось допомогти зі зв'язком. І звісно, це мати ще одне підключення до фіксованого оптичного оператора, бажано за технологією PON. А якщо це Ethernet-технологія, то вимагати від вашого оператора, щоб він заживив обладнання не менше як на 7-м годин.
ДЕРЖСПЕЦЗВ'ЯЗКУ І МІНІСТЕРСТВО ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ ТЕЖ МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО ТЕХНІЧНОЇ МОЖЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЩОНАЙМЕНШЕ 10 ГОДИН РОБОТИ МЕРЕЖІ БЕЗ СВІТЛА ЗАМІСТЬ ЧОТИРЬОХ. І ЦІ ВІДОМСТВА МАЮТЬ ЗМОГУ ВІДРЕАГУВАТИ НА ТВЕРДЖЕННЯ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА ОЛЕКСАНДРА ФЕДІЄНКА В ДАНОМУ ЕФІРІ
