Без запрошення до НАТО, але з новими можливостями для України. Гетьман про саміт альянсу

Без запрошення до НАТО, але з новими можливостями для України. Гетьман про саміт альянсу

У Вашингтоні сьогодні, 9 липня розпочинається саміт НАТО, який триватиме три дні. Як і на минулорічному саміті у Вільнюсі про певні, навіть потенційні, дати запрошення України до альянсу не йтиметься. Ключова держава НАТО США і її нинішній лідер Джо Байден продовжує виступати проти запрошення. Хоча Україна завдяки нинішньому саміту розвиватиме тіснішу співпрацю з державами Північноатлантичного блоку, яка надасть нові можливості у протистоянні з державою-агресоркою Росією, констатує в ефірі Українського Радіо військовий аналітик Олексій Гетьман. "Це не можна називати шляхом до членства, але нові можливості нам мають надати", – каже він

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Міноборони України 

"Це не можна називати шляхом до членства, але нові можливості нам мають надати"

Які питання розглядатимуться на саміті НАТО? Зрозуміло, що про членство вже наперед усі експерти говорять, що про не йтиметься, але в чому полягатимуть містки, які прокладаються до майбутнього членства України в альянсі?

Це може бути тісніша співпраця, зокрема окремі додаткові домовленості між Україною і країнами НАТО. Це не можна називати шляхом до членства, але нові можливості нам мають надати. Ми багато чули, що запрошення в НАТО на цьому саміті не буде, хоча запрошення – це не є членство, це просто пропозиція нам приєднатися до цього альянсу. Але ми сподіваємось, що почуємо позитивні рухи в цьому напрямку, які прискорять надання нам запрошення.

Так, з огляду на досвід Швеції і Фінляндії, про ПДЧ (план дій щодо членства — ред.) може і не йтися. А які були б варіанти для нас зараз оптимальними, на вашу думку?

Принаймні обіцянка того, що ми, може, на наступному саміті вже отримаємо це запрошення, чи додаткові домовленості про партнерство поза блоком НАТО.

Кого приєднувати до альянсу вирішує НАТО, а не Путін

Тут, мені здається, важливим є засадниче питання — розширення НАТО на Схід, яке було гаслом Путіна: він проти цього бореться, цього не хоче і цьому протидіє, зокрема за допомогою війни в Україні. Це сьогодні ще має значення? Ці кремлівські застереження в НАТО досі серйозно розглядають?

Вочевидь, це розглядається Путіним. Він постійно каже про те, що його оточують країни НАТО, що проти РФ збираються робити агресивні дії. Ніхто цього робити не збирається, але Путіну треба це казати, щоб підтримати свої пропагандистські рухи. Казати, що Путін буде вирішувати, які країни вступатимуть до Альянсу, це виглядає трошечки дивно. Хіба Путін – організація, яка стоїть вище, яка буде розповідати, що можна чи не можна робити, чи видавати дозволи тощо? Тому це розглядається в НАТО, але з огляду на те, що про це є багато розмов з боку Російської Федерації, тож це треба якимось чином враховувати. Але це не означає, що це має вплинути на рішення країн НАТО, кого приєднувати до цього альянсу, а кого ні.


Олексій Гетьман. Фото: ФБ-сторінка Олексія Гетьмана

Безпекові угоди з партнерами повноправно не замінять членство України в НАТО

Наскільки окремі безпекові угоди, які Україна підписує з різними країнами, лягають в парадигму альтернативного варіанту співпраці з Північноатлантичним альянсом?

Ми підписали безпекові угоди з понад 20 країнами. З кожною країною вони виглядають по-різному. Наприклад, в угоді з Польщею йдеться про те, що, можливо, поляки будуть збивати щонайменше, повітряні цілі, які рухаються в бік Польщі. Це те, що вони мали б робити, і те, про що ми їх просили, щоб вони допомогли нам захистити хоча б частину нашого повітряного простору, тобто над Заходом України. Навряд чи ці безпекові угоди можуть повноправно замінити членство в альянсі, бо там і п'ята стаття, і якщо буде напад на одну з країн альянсу, то інші згідно з цим статутом мають брати участь у бойових діях щодо відсічі агресії. Альтернативи НАТО немає. Всі інші угоди, які ми підписуємо, це додатково. Це не погано, це не порожні дії. В Конституції України прописано, що ми маємо рухатись до Європейського Союзу, до членства в альянсі, і будь-які кроки в тому напрямку, які ми робимо, навіть ці безпекові угоди, мають виглядати позитивно. Але вони не замінюють НАТО.

Обговорімо детальніше ініціативу, що Польща збирається збивати повітряні цілі, які йдуть в їхню сторону. Такий крок має бути узгоджений членами альянсу?

Це не обов'язково. Країна має право самостійно вирішувати, навіть якщо вона член альянсу. Не обов’язково її війська — це війська НАТО. Наприклад, це можуть бути війська, наприклад, Франції, "Іноземний легіон". І вони можуть проводити бойові дії згідно з їхніми законами поза межами Франції.

Тобто Туреччина, збиваючи російський літак свого часу, ні з ким не консультувалася, бо він безпосередньо увійшов в її повітряний простір?

Для того, щоб здійснювати бойові дії під прапором НАТО, це має бути погоджено між всіма країнами-членами альянсу. І це зовсім інше. А якщо літак порушує повітряний простір, наприклад, як це було з Туреччиною, то вона не має погоджувати. Вона має його нищити.

За очільництва Рютте позиція НАТО щодо підтримки України суттєво не зміниться

Що ви можете сказати про роки перебування на посаді генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга? І наскільки його наступникові Марку Рютте вдасться ці турбулентні часи витримати, зокрема, розвивати подальші відносини з країнами, як всередині альянсу, і робити це в контексті російсько-української війни?

Для Рютте буде важка робота, тому що він буде очільником НАТО, коли одна із країн, яка прагне стає членом альянсу, перебуває в стадії війни. Я впевнений, що після Столтенберга навряд чи суттєво зміниться позиція НАТО щодо підтримки нашої країни. За ці 10 років було багато чого зроблено, ми бачили дружні, позитивні дії Єнса Столтенберга щодо України. Я не думаю, що буде якась принципова зміна, якісь будуть новітні підходи. Нова людина буде робити певні організаційні рухи в середині блоку. І для нашої співпраці з блоком НАТО було б добре, щоб там в середині не було суттєвих змін, хіба що на краще.


Марк Рютте та Єнс Столтенберг. Фото: www.nato.int

КОНТЕКСТ

75-й Саміт НАТО відбудеться у Вашингтоні, округ Колумбія, з 9 по 11 липня. На захід також запрошені міністри закордонних справ 35 країн-партнерів, які не входять до НАТО. Серед відомих учасників — міністри закордонних справ Ізраїлю, Єгипту, Йорданії, Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів. Також на Саміті буде присутня й Україна.

Президент України Володимир Зеленський від цього саміту НАТО очікує рішення щодо надання Україні систем Patriot та ухвалення нових двосторонніх безпекових угод. А також — "потужних кроків" від США. Глава української держави додав, що Україна хотіла б запрошення на вступ до Альянсу. Однак, знає, що не отримає його на цьому саміті. За словами Зеленського, під час заходу Україна підпише "сильну" безпекову угоду. Документ уже готовий до підписання. Також має відбутися засідання Ради Україна – НАТО.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що головною темою саміту НАТО стануть постачання зброї для України та тренування українських військових. Він очікує, що глави держав та урядів погодяться на значний пакет допомоги для України.

У проєкті комюніке саміту НАТО у Вашингтоні шлях України до Альянсу визначений як "незворотній". Про це CNN повідомили напередодні три поінформовані джерела. Київ наполягав на згадці про незворотність євроатлантичного курсу України у рішенні саміту. Неназваний американський посадовець сказав, що Білий дім підтримує використання цього слова в остаточному комюніке, якщо в документі також буде підтверджено продовження реформ в Україні.