Ілюстративне фото з відкритих джерел
ЄС інколи нагадує держплан
― Коли ж нам дадуть спокій із квотами і митами?
Ніякої зради і "все пропало" немає. Це абсолютно нормальний цивілізований економічний процес. Вони ніколи не заспокояться. Нам треба розуміти, що ми йдемо в ЄС і будемо жити в іншій економічній реальності, ніж живемо сьогодні. Взагалі, ЄС інколи мені нагадує держплан радянських часів, вони навіть приймають директиви, за якими потім живуть. Як це працює в ЄС? Насправді жоден фермер чи виробник продукції всередині ЄС не виробляє стільки, скільки йому хочеться. Там рахують баланси, тобто є розуміння, скільки яєць та меду споживають протягом року мешканці ЄС, потім доводяться квоти по країнах, і фермери мають право виростити стільки, скільки їм доведено ― для того щоб не зірвати ринок. Таким чином ринок вирівнюють, регулюючи. Наприклад, кажуть: ти на своїй птахофабриці маєш право за цей рік виробити і продати мільйон умовних штук яєць. Якщо ти можеш більше ― ось тобі компенсація або експортуй свою продукцію в інші країни. Отже, це регульований ринок, є елементи плановості. Якщо невидимий ринок не регулювати, це призводить до перевиробництва та подальшої кризи.
Ми повернулися на рівень довоєнного періоду щодо експорту
― Багато яєць, цукру, меду ми експортуємо до країн Європи. Що зараз робитимуть виробники ― скорочуватимуть виробництво?
Ні. Насправді ми вийшли на рівень 2022 року. Другий момент. Європейський ринок, звісно, хороший і преміальний, але він ніколи не був з аграрної точки зору нашим головним ринком. Наші головні ринки ― це Близький та Середній Схід, Північна Африка, зокрема Єгипет як один із найбільших покупців нашої сільськогосподарської продукції. Тому будемо працювати на тих ринках, де працювали до війни, і зараз, завдяки створенню безпеки в Чорному морі, ми повернулися на рівень довоєнного періоду щодо експорту. Працюємо далі.
― За якими ще позиціями, крім яєць і цукру, ми можемо очікувати гострої реакції Євросоюзу?
Не думаю, що це буде. Зараз пішов експорт м’яса птиці, але воно квотоване, тобто ми розуміємо, яку саме кількість можемо експортувати. Отже, найближчим часом різких обмежень не повинно бути.
Причин для різких коливань внутрішніх цін у нас немає
― А який вплив може статися на внутрішні ціни на продукти?
У нас зараз стабілізувався ринок. Коли виросла була ціна на яйця, то це все-таки вплив війни. Неможливість закупити молодняк, щоб за 3-4 місяці курча виросло в курку-несучку. Зараз таких перебоїв немає. Можуть бути незначні коливання ціни на зернові, тому що 70% при відгодівлі ― це комбікорм. Отже, причин для різких коливань внутрішніх цін на продукти у нас немає. Завжди є сезонне падіння цін. Щойно зараз піде урожай картоплі, моментально впаде її ціна.
"Ваш товар має бути кращої якості та меншої ціни. Або ― щось креативне"
― Припустімо, ми ввійшли до Євросоюзу. На Україну одразу поширяться ті квоти, як і на всіх членів ЄС, чи буде якесь спецквотування?
З кожною країною окремо є певний перехідний період та свої моменти. Але це довгий складний процес. Ми поступово будемо отримувати "план до двору". З одного боку, нам скажуть про кількість яєць, що ми можемо виробити, з другого боку, ми як член ЄС будемо претендувати на певні субсидії, фінансову допомогу. Згадаємо польських фермерів, які нібито постраждали від українського експорту. Ця історія закінчилася тим, що Єврокомісія дала їм субсидію та компенсувала втрати. Тобто ми братимемо на себе певні зобов’язання й одночасно зможемо одержати підтримку від ЄС.
.jpg)
Михайло Непран. Фото: facebook/TppNepran
― Що ми можемо унікального пропонувати Європі, де з виробниками не буде конкуренції?
На жаль, нічого. Ми живемо в середньоєвропейському кліматі, а тому не виробляємо якогось унікального продукту, що його не виробляють у ЄС. Але є інший момент. Ми можемо пропонувати цікаві речі ― крафтові, органічні ― де українці активно працюють і можуть конкурувати. "Ваш товар має бути кращої якості та меншої ціни", ― говорили нам чиновники Єврокомісії. Або ― щось креативне.
Часто українські виробники продають свій продукт під розкрученим європейським брендом
― Чому ЄС збирається посилити контроль над нашим медом?
Посилення контролю ― це нормальна практика, коли є якісь сигнали. Кілька років тому була історія з огірками, коли хтось отруївся, і виявилося, що було порушення технологічного процесу при вирощуванні у Німеччині. Щодо перевірки нашого меду, очевидно виникли якісь лабораторні питання. Котрийсь із українських експортерів чогось не дотримався. До речі, Україна посідає третє місце у Європі з експорту меду. Варто сказати, що часто українські виробники продають свій продукт під розкрученим європейським брендом. Наприклад, виробники кабачкової ікри розповідали, що експортують її у великих стокілограмових пластикових мішках, а далі продавець під своєю торговою маркою реалізовує. Адже покупець знає його марку і купує. Для нової марки треба вкласти колосальні гроші, переконати, щоб покупець придбав саме цей продукт, а не той, що він купував останні 10 років.
― Чи варто очікувати квот з боку ЄС щодо якоїсь іншої лінійки української продукції?
З 1 серпня розпочинаються жнива і стартує новий маркетинговий рік. Піде зерно нового врожаю, а збіжжя впливає і на ринок, скажімо, м’яса птиці. Пригадуєте, як у 2022 році подорожчала курятина в Німеччині, почали розбиратися і виявилося, що комбікорми для курятини вироблялися з української кукурудзи, а тоді перше півріччя по суті стояло. Так само хліб у Чехії, Франції, Італії дорожчав, тому що його пекли на українській олії.
