Ілюстративне фото: Суспільне Івано-Франківськ
Усе, що стосується оборонного блоку – в пріоритеті
Кабмін збільшив держзамовлення на підготовку фахівців у сфері оборони, здоров’я, будівництва і транспорту. Які професії насамперед потрібні нині Україні для Перемоги?
Це звучить, ніби як просте запитання. Але насправді воно достатньо важке. Тому що, якщо подивитися на те, який був прогноз 5 років тому і на нинішній прогноз, то очевидним стає, що ми живемо в різних країнах. Сьогодні ми справді говоримо про Перемогу у війні і післявоєнну відбудову. Це означає, що у нас збільшується замовлення на воєнні спеціальності. Нам потрібні фахівці нового типу, які будуть обороняти і відвойовувати нашу територію. Все, що стосується оборонного блоку, є в пріоритеті. Крім того, у нас, так чи інакше, є нові професії, які з'явилися нещодавно. Наприклад, реабілітологи, протезисти. Надзвичайно потрібні будуть психологи. Оскільки, подобається це комусь чи ні, але наше населення поранене, і нам потрібно виходити з цих ран. І з фізичних, і з психологічних.
Абсолютно очевидно, що нам потрібно відбудовувати країну і фізично. Отже, все, що стосується будівництва, архітектури, транспорту, інфраструктурних професій – це все зараз в пріоритеті. І вони будуть в пріоритеті й надалі. В переліку будівельних та інфраструктурних професій є потреба насамперед не у фахівцях з вищою освітою, а з професійно-технічною. Йдеться про людей, які можуть фахово працювати руками. Це не означає, що мізки не потрібні в цих професіях. Але зараз вся політика уряду щодо освіти переорієнтовується на те, що нам набагато більше потрібно людей з фаховою професійно-технічною освітою. Нам потрібно виводити наших громадян на ці роботи. Можливо, вони пізніше захочуть повернутися у вищу освіту, але на сьогоднішній день очевидним є те, що нам потрібно відбудовувати країну, в тому числі й руками.
Ринок праці також дуже сильно змінюється
Який запит нині від ринку праці?
Ринок праці також дуже сильно змінюється. І це нині не лише українська тенденція, а й загальносвітова. Люди, яким 20-22 роки, будуть змінювати свою професію сутнісно впродовж життя мінімум п'ять разів. І це абсолютно нормальне явище. Якщо, приміром, людина після школи піде і попрацює, після цього повернеться у вищу освіту, здобуде бакалаврат, маючи уже 25-28 років – це абсолютно нормально. Пізніше обере ще одну паузу, повернеться в магістратуру в 30-35 років. Освіта впродовж життя – це той елемент розвитку не тільки українського суспільства. Хоча саме наше суспільство змінюється динамічніше, ніж Європа, в силу різних обставин. По-перше, в силу нашої економіки, яка змінюється набагато швидше, по-друге, компаній, які більш активні та інноваційні. Відіграє роль, звісно, і факт повномасштабного вторгнення. Наше суспільство змінюється швидко. І тут важливо розуміти, що вища і професійно-технічна освіта – це дуже часто короткострокові форми підготовки до якогось життєвого етапу. Так уже не буде, як 30 років тому. Коли людина здобувала вищу освіту і все життя працювала за цією спеціальністю. Так не буде.
Зміна професії – нормальна частина нашого життя
Хоча і в ті часи були підвищення кваліфікації в різних професіях, щонайменше, лікарі його проходили і педагоги.
Так. Лікарі й педагоги і надалі будуть підвищувати кваліфікацію, тому що це ті професії, де потрібно бути на вістрі постійно. Але зміна професії – це так само нормальна частина нашого життя сьогодні.
Читайте також: Цього року в Україні 91-на тисяча чоловіків 25+ претендують на аспірантуру — Міносвіти
