НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда

НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда

Нацбанк України вирішив знизити облікову ставку з 13,5% до 13% і очікує, що до кінця нинішнього року інфляція зросте приблизно до 8%. Це констатує в ефірі Українського Радіо старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда. Наразі річна інфляція в Україні 3%, тобто менше, ніж у багатьох державах, які не переживають війну. Тому НБУ продовжує зменшувати облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима, резюмує Ланда. При цьому тенденцію до зниження  матимуть і ставки по кредитах, ставки по депозитах та ставки по облігаціях внутрішньої державної позиції. Водночас експерт зауважує на важливості стратегії кредитування НБУ, яка передбачає доступність кредитування та зниження кредитних ризиків.

0:00 0:00
10
1x

Нацбанк України. Ілюстративне фото: commons.wikimedia.org

НБУ знижує облікову ставку, але очікує, що до кінця року інфляція зросте приблизно до 8% 

Управління Нацбанку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 13,5% до 13% з 14 червня 2024 року. Що передувало такому рішенню і що змінюється?

Керування обліковою ставкою — це інструмент монетарної політики НБУ. Монетарна політика — це політика, яка спрямована на досягнення та забезпечення цінової стабільності, яка має під собою не обов'язково сталість цін, але їх помірне і прогнозоване зростання. І якщо інфляція низька, стабільна, то доходи і заощадження українців захищені від знецінення. Підприємці можуть здійснювати довгострокові інвестиції. Тож облікова ставка — це ставка, за якою доступне фінансування для комерційних банків. Вона показує, наскільки це доступно, наскільки можна підживлювати економіку кредитами. Які є ризики знизити її до мінімальних значень? Це ризик прискорення інфляції. Але зараз ми бачимо, що інфляція навіть нижча, ніж в прогнозах Національного банку. За останніми даними, інфляція лише 3%, тобто менше, ніж в багатьох країнах, які не переживають війну. Тому Національний банк продовжує зменшувати облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима. Це може спричиняти певне зростання інфляції. І сам Нацбанк очікує, що інфляція зросте приблизно до 8% до кінця року. При цьому ставка буде поступово знижуватись. Але Нацбанк застерігає, що якщо раптом інфляція вийде з-під контролю, то для того, щоб вона складалася з однієї цифри, політика щодо облікової ставки може бути переглянута. Але наразі йде курс на поступове її зниження. На щастя, Національний банк України — це один з тих органів, які мають прогнозованість, які не тільки дають прогнозовані рішення, але й дають наперед, як вони будуть діяти в разі такої чи іншої ситуації. 

Після того, як ставка була 25%, вона поступово знижується. Але були і гірші часи, коли в буремні 90-ті вона сягала і 300%. Проте тоді її вплив був достатньо обмеженим. Ще років 20 тому ставка не мала такого великого значення на економіку України, і коли Національний банк питали, чому вони змінюють ставку, якщо вона не має реального значення, вони казали, що хочуть дати психологічний сигнал учасникам ринку. Зараз відомо, що під ці ставки можна взяти кредити, і ми розуміємо, що якщо ставка йде вниз, то, відповідно, в цей же бік підуть такі базові показники, з якими ми можемо стикатися, а саме ставки по кредитах, ставки по депозитах або ставки по облігаціях внутрішньої державної позиції.


Володимир Ланда. Фото: facebook.com/volodymyr.landa

Що передбачає стратегія кредитування НБУ?

В Національному банку також затвердили стратегію з розвитку кредитування. Різних програм чимало.  Передбачається, що вона фокусуватиметься за двома напрямками: активізація кредитування пріоритетних напрямів в умовах воєнного стану і розвиток законодавчої бази для подальшого стимулювання ринкового кредитування. Чим ця стратегія особлива?

Кредитування дещо послаблюється. І є декілька версій, чому це сталося. Одна з них очевидна — облікова ставка сильно перевищує рівень інфляції, і в таких умовах невигідно брати кредити і невигідно інвестувати в економіку. Є інша гіпотеза про те, що внаслідок російської агресії економіка України просіла, і та кількість обігових коштів на підприємствах, якої подекуди не вистачало, її стало більше вистачати для менших обсягів економіки, і зменшилася потреба в кредитуванні. Або ж, знов-таки, внаслідок російської агресії стало важче кредитуватися, тому що важко забезпечити під кредит належну заставу. Наприклад, підприємство, яке добре функціонує, хоче взяти кредит, і банк каже цьому підприємству:  "У вас все добре, але у вас все майно і вся діяльність, наприклад, у місті Харків. Це надмірний ризик, ми не можемо його приймати". І тому важко кредитуватися навіть підприємствами, які мають добрий фінансовий стан. У стратегії НБУ перелічено декілька цілей, і одразу під кожну ціль перелічені засоби, якими ця ціль може бути досягнута. Зокрема, першим пунктом йде кредитування перемоги, тобто мається на увазі, що оборонні підприємства мають бути фінансово підтримані, і вони повинні мати змогу інвестувати в сучасні технології та здійснювати діяльність з оновлення основних засобів. 

Далі — доступність кредитування. Підприємства мають мати можливість залучити фінанси, при тому, що програма "5-7-9", яка була достатньо сильним важелем підтримки бізнесу на початку повномасштабного вторгнення, зараз певним чином обмежується. Є менше можливостей бізнесу взяти кредит за пільговими ставками, проте є інша сторона медалі — кредити за реальними, непільговими ставками потроху стають більш доступними, і зараз в середньому ставка непільгового кредитування для різних категорій підприємств складає 16-18% і має тенденцію до зменшення.

Наступна складова стратегія НБУ – це зниження кредитних ризиків. Йдеться про підприємства, які не можуть забезпечити заставу. Держава має розробити, запропонувати якісь механізми, щоб банки мали компенсацію цих ризиків. Можна сказати від держави, але, звичайно, було б краще, якщо б можна було домовитися, аби міжнародні партнери забезпечили компенсування ставки в ризикованому кредитуванні. Я думаю, що це складне питання, але теоретично можемо на таке розраховувати. Чому це добре? Тому що, умовно, якщо в нас є ризикована застава, і ми через це підвищуємо кредитну ставку, наприклад, вона стане не 10%, а 20%, то умовний наш міжнародний партнер може надати на ці цілі 1 мільйон доларів і фактично завдяки цьому мільйону доларів підприємство отримає кредит на 10 мільйонів доларів. Це дуже ефективний механізм, тому що він має такий мультиплікативний ефект.

Депозити та ОВДП "поповзуть" вниз 

Як зниження облікової ставки вплине на депозити і облігації внутрішньої державної позики?

Я думаю, що і депозити, і ОВДП будуть абсолютно рухатися в одному напрямку зі ставкою і схожим темпом. Ми бачимо, що ставки за депозитами також скорочуються. Досі більшість українців, фізичних осіб, які мають кошти для інвестування і пасивного доходу, все ж таки чомусь обирають переважно депозити, а не облігації внутрішньої державної позики, що достатньо дивно. Тому що сьогодні достатньо просто можна придбати ОВДП в мобільному телефоні. При цьому ставка майже завжди буде вища, ніж за депозитами. І дохід за ОВДП не обкладається податком на прибуток і воєнним збором. Тобто фактично 19,5% податкового навантаження — це додатковий дохід.

Останні новини
Прибутки від нелегального бізнесу сягають 45 млрд гривень. БЕБ має повернути їх до бюджету – Тетяна Шевчук
Прибутки від нелегального бізнесу сягають 45 млрд гривень. БЕБ має повернути їх до бюджету – Тетяна Шевчук
Після війни українці за кордоном зможуть користуватися роумінгом 4 місяці
Після війни українці за кордоном зможуть користуватися роумінгом 4 місяці
Промінь рекомендує: SWOIIA з треком "Пташка"
Промінь рекомендує: SWOIIA з треком "Пташка"
"Бути повноцінним учасником Транскаспійського маршруту", ― Вовк про відновлення поромного сполучення з Грузією
"Бути повноцінним учасником Транскаспійського маршруту", ― Вовк про відновлення поромного сполучення з Грузією
Якби ми повернули ЗАЕС і запустили 2-3 реактори в роботу, це повернуло б стабільність енергосистемі – Харченко
Якби ми повернули ЗАЕС і запустили 2-3 реактори в роботу, це повернуло б стабільність енергосистемі – Харченко
Новини по темі
"Купує та обслуговує все сам": Продан про приватний бізнес в Україні
Кожен третій українець живе за межею бідності — Світовий банк
Держборг України перевищив 90 відсотків ВВП, але це не крах — Руслан Чорний
"Сподіватимемося, що економіка буде почута" — Дерев'янко про бронювання військовозобов'язаних
Витрати супермаркетів на електрику сягають 20-30% від загальних — експерт