Машиністки, рятувальниці, слюсарки: "чоловічі" професії в Україні потребують жіночих рук

Машиністки, рятувальниці, слюсарки: "чоловічі" професії в Україні потребують жіночих рук

У Київський метрополітен йдуть працювати жінки. Наразі одна жінка вчиться на машиністку й наприкінці року вже вийде на лінію. Найближчим часом на підприємстві оголосять новий набір на курси машиністів, на які чекають і жінок. Загалом у підземці зараз 15% вакантних посад, і це не лише машиністи метро, а й слюсарі, токарі, електрики. За словами в.о. начальника комунального підприємства Віктора Вигівського, фахівців у столичному метро бракує через специфіку підприємства, вимушену міграцію та мобілізацію. Тож аби задовольнити потребу в кадрах, підземка потребує жіночих рук. Така ситуація зараз у багатьох галузях. Про зміни на українському ринку праці та жінок у "чоловічих" професіях, ведучі шоу РанокПро на Радіо Промінь Дмитро Захарченко й Леся Антипенко розпитали HR-експертку Наталію Слинько.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: getty images

"Всюди, де чоловіки працювали, як кажуть, залізяками, тепер будуть працювати й жінки" 

Я насправді здивована, що в нас досі немає машиністок у київському метро! Це пов’язано з певними умовами чи це відголосок радянщини?

Ви сказали, що жінки навчаються на машиністок метро і я одразу згадала, що моя рідна бабуся працювала в шахті в забої. Думаю, що різні часи приносять зовсім різні виклики. Якщо ми мали можливість достатньо тяжку роботу довірити чоловікам, то це, мабуть, було на краще. Це не тому, що ми не хотіли бачити там жінку. Це тому, що ми мали можливість дати їй робити іншу роботу. 

Станом на сьогодні жінки опановують ці професії не тільки тому, що дуже хочуть стати на "чоловічу" роботу. Вона дійсно є навіть за законодавством. Є постанови, за якими жінка не може, наприклад, піднімати більше десяти кілограм за раз, а якщо вона робить це всю зміну, то не більше семи кілограм за раз. У чоловіків зовсім інші специфічні умови роботи. Тому що як люди — ми різні. Ми можемо мати рівні права, але ми різні. Тому я думаю, що більшість професій, які раніше вважались "чоловічими", стають "жіночими" саме тому, що в нас не вистачає просто людей, які могли б це виконувати. І це пов’язано з процесами, які зараз відбуваються в країні:  і з воєнними діями, і з мобілізацією, і, на жаль, з ухилянням від цієї мобілізації. Тому що більшість роботодавців намагаються працевлаштувати чоловіків офіційно, і це впливає на те, чи хочуть чоловіки робити таку роботу й працевлаштовуватись офіційно. 

А в яких галузях найбільше бракує чоловічих рук? 

Їх бракує майже всюди, де треба керувати технікою. Це й агросектор, і "далекобій", і просто водії, і все, що пов’язано з технічними спеціальностями, виробничими лініями. Всюди, де чоловіки працювали, як кажуть, залізяками, тепер будуть працювати й жінки, в тому числі. 

"Доведеться конкурувати на ринку за жінок, які вміють це робити, а тому платити заробітні плати, схожі з чоловічими" 

Я так розумію, роботодавці сьогодні готові проводити навчання. А чи готові вони давати таку ж саму заробітну плату жінкам, як раніше платили чоловікам? 

Вони будуть вимушені це робити, бо працювати буде просто нікому. Станом на сьогодні є роботодавці, які вже запустили навчання й воно здебільшого безкоштовне для жінок, які хочуть засвоїти цю професію, або з зовсім мінімальними умовами оплати, але з необхідністю відпрацювати потім деякий час. І якщо під час цього відпрацювання за договором може бути якась інша заробітна плата, то після закінчення договору доведеться конкурувати на ринку за жінок, які вміють це робити. Тому доведеться платити заробітні плати, схожі з чоловічими. 

Нещодавно з дружиною ми проаналізували, скільки заробляють голлівудські актори й акторки і не знайшло в Топ-10 жодної акторки, тому що там всі місця займали чоловіки. Для мене це було абсолютним відкриттям, що досі в 2024 році жінки заробляють менше. А є інформація про український ринок праці?

Наскільки я пам’ятаю, був розрив близько 17%, якщо говорити про "середню температуру" в країні. Але вона дуже відрізняється, залежно від рівня посад. Якщо на рядових посадах розрив менший, то на керівних посадах, відкрийте будь-який топ-10, топ-50, СЕО компаній, фінансових директорів компаній і т.д, ви побачите жінок більш-менш рівномірно  серед фінансових директорів. Більше жінок, скоріш за все, ви побачите серед HR-директорів і не побачите жодної жінки або одну-двох у Топ-СЕО компаній, генеральних директорів. 

Це наразі така ситуація і вона теж буде змінюватись, чи ні? 

Тут багато факторів і я не впевнена, що вона дуже сильно зміниться. На посадах рядового типу, скоріш за все, воно більше вирівняється. Тому що або ти платиш конкурентну заробітну плату, або в тебе ніхто не працює. Якщо говорити про посади більш топ-рівня, то тут більше впливають характер людини  досягати результатів. Чоловіки в цьому більш успішні. 

Нас зараз слухають багато жінок, що можна їм порадити в цьому контексті? Щоб вони перенавчались? Мені було б приємно, якби більше жінок ставало в тому ж топ-менеджменті великих компаній або на своїх підприємствах. 

Найважливіша порада — це навчитись свої результати привласнювати собі. Набути досвід — це не просто шанс щось зробити, це ще й зусилля, які жінка вкладає в цей розвиток. Здебільшого жінка не цінує ці зусилля, тому що дуже часто на фоні проходить домашня робота, яка ніким не цінується, яка наче робиться просто так. Так само воно сприймається й потім переноситься на робочу атмосферу. І дуже часто жінка просто не розуміє, скільки зусиль вона вкладає для того, щоб отримати ці результати. Так от треба навчитись набути ці результати саме для себе і досягати тоді інших висот у своїй кар’єрі.