Ілюстративне фото: ua-energy.org
Головна проблема – рашисти та їхні терористичні атаки
"Справедливий розподіл електроенергії". Чи можливий він у наших реаліях і як його встановити?
Якщо говорити відверто, то насправді є такі споживачі, яких не відключають. Але вони, скоріш за все, заживлені від точок, які також живлять критичну інфраструктуру. Тобто, якщо будинок заживлений від підстанції, яка живить, наприклад, метро у Києві, або інші критичні об'єкти, то потенційно можуть не вимикати такого споживача. Я знаю приклади, коли іноді, шукаючи справедливість, сусіди скаржилися на те, що когось відключають, а когось ні. Але буває ситуація, що автоматикою на такому низькому рівні напруги вимкнути неможливо. Це треба, щоб людина просто фізично прийшла і зробила певну комутацію у цього споживача. Тому тут не можна заздрити. Так сталося, що деякі люди підключені до таких мереж. Але відбувалася й інша ситуація. Для того, щоб увімкнути іноді треба було чекати людину, яка приходила і вмикала споживачів, бо це відбувалося не автоматично. І тут треба розуміти, що в електриків є набагато більше завдань. У будь-якого електрика роботи сьогодні дуже багато і ходити вмикати/вимикати – це абсолютно некоректно. Проте це абсолютно невелика кількість таких споживачів. Наприклад, кажуть, що Хрещатику в Києві начебто не відключають. Але якраз на минулому тижні абсолютно всі магазини виставляли генератори і було дуже добре чутно гул генераторів на Хрещатику. Тому це не зовсім правда, що на Хрещатику чи десь у центрі столиці нікого не відключають. З іншого боку є медичні заклади, водоканали, критична інфраструктура, є об'єкти ДСНС, які мають бути обов'язково заживлені. І якщо там 1 або 2 будинки приєднані до них, бо так історично була побудована мережа, то вони також залишатимуться заживленими. Тому тут головна проблема, чому так сталося – це рашисти та їхні терористичні атаки.
"Це також виклик"
Але як за таких умов, коли у нас дійсно дефіцит електроенергії, зробити ці відключення по всій території України більш-менш рівномірними і справедливими? Наскільки це технічно можливо?
Насправді, це також виклик. Я розумію заяви політиків і я пам'ятаю, наскільки мені було критично важливо говорити про тарифи і можливість їх зменшення, коли я був міністром. Але тут є технічні аспекти, які треба брати до уваги, тому що є певні мережеві обмеження. А рашисти, насправді, це роблять. Якщо говорити про прифронтові регіони і міста, то там вони це роблять кожен день – знищують мережі. І якщо згадати листопад 2022 року, коли вони зробили нам тимчасовий блекаут, то це вони якраз били по об'єктах передачі та розподілу електричної енергії. У нас є вимоги, щоб у мережі обов'язково було резервне обладнання. Щоб у разі аварії можна було перемикатися. Але у нас на сьогодні цей параметр, на жаль, не виконується, тому що рашисти просто знищують наше обладнання. Іноді ми працюємо без резервів. Тому будь-яка аварія, будь-яке обмеження в системі, означає обмеження і споживачів. У нас на сьогодні є місця, які "підлатані", але не в тому стані, щоб працювати добре. Відповідно вимоги щодо забезпечення якості електричної енергії не можуть виконуватися через обстріли рашистів і те, що просто не встигли відновити мережі.
Якщо говорити про нашу генерацію, то у нас також є певні балансові обмеження в системі. Це коли є можливість передавати на більшу територію, але це означає, що треба більше трансформаторної потужності і буде більше втрат у мережах. Тому що, наприклад, теплоелектроцентраль будувалася біля металургійного заводу для того, щоб виробництво було ближче до споживача. ТЕСи, які знищують зараз рашисти, будувалися у вузлових точках біля великих споживачів. Трипільська ТЕС, наприклад, біля Київського вузла. Зараз ця оптимальність у нас втрачена. Тому не всі регіони будуть енергопрофіцитними та енергодефіцитними. У нас практично вся система сьогодні стала енергодефіцитною, але деякі регіони все ж таки мають кращі можливості генерування електроенергії і забезпечення своїх споживачів. Тому так, ми всі хочемо цієї справедливості, але є технічна природа обмежень, усунути яку можна лише, якщо ми замінимо обладнання. А тут у нас два виклики. По-перше, ми маємо захистити від обстрілів те, що ми відновлюємо, а по-друге – це час і гроші.
Тобто, об'єктивно, що Харківщина буде частіше без електроенергії і довше, ніж, приміром, умовно, Вінниччина або Житомирщина?
Саме так. Більше того, у Харкова є об'єктивна реальність – там знищена локальна генерація. І якщо там буде влучання рашистів по об'єктах передачі електричної енергії, то там будуть просто 100% обмеження, тому що на сьогодні Харків отримує електроенергію із загальної мережі без локальних точок генерації.
Олексій Оржель. Фото: kmu.gov.ua
У грудні обмеження можуть бути 8-12 годин
Якщо припустити, що більше уражень не буде і поступово, де це можливо, триватиме відновлення, то наскільки тривалими можуть бути відключення? На що розраховувати?
Я б сказав, що у липні – це буде десь 6 годин. Тому що у нас буде пік споживання, плюс будуть виходити атомні блоки на планові ремонти. Потім критичним буде, якщо не станеться більше обстрілів, наскільки ми встигнемо відновити нашу генерацію до піку споживання у грудні. Тому що, якщо дивитися на моделювання системи сьогодні, то у нас досить високий дефіцит у грудні. Тобто, якщо брати поточну ситуацію і якщо ми нічого не відновимо, то, дійсно, обмеження можуть бути досить великі – 8-12 годин. Якщо ж ми зможемо організуватися і щось відновити, то обмеження будуть менші. А якщо всі українці зможуть навчитися вмикати прилади і рівномірно розподілити їх використання протягом доби, то обмеження будуть ще менші. Тому можливо зменшити термін цих графіків.
Рішення про адресні монетизовані субсидії полікувало б ринок електроенергії
Щодо вартості електроенергії для населення. Станом на сьогодні – 4 гривні 32 копійки за кіловат. Чи потенційно можливо, що найближчим часом і ця сума буде підвищена?
Я б виходив із того, що на ринку має бути ціна ринкова. А люди, і у нас все більше тих людей, які потребують допомоги, мають отримувати субсидію. І треба робити все можливе, щоб усе якісно працювало. Бо без того, що субсидію люди не отримують, не можна піднімати тарифи на електроенергію. А якщо споживач може платити, то він повинен платити. І тут є інша сторона медалі. На це можна подивитися і так, що якраз розуміючи, скільки коштує електроенергія, люди почнуть встановлювати собі сонячні панелі, акумулятори, і тому подібне. Але тут треба дуже мудро підходити до цього рішення і таке просте підняття тарифів, давайте відверто, завтра не зменшить графіки відключень. Енергетикам треба заробити гроші, знайти обладнання, треба його встановити і захистити, а це час. А ефект від того, що я плачу більше, а обмежень стає також більше, не вкладається в голові простого споживача. І дуже важко буде політикам пояснити, як таке стається. Тому я думаю, що вони навіть обмежені в можливості підняття тарифів. Хоча, якщо зробити один раз цей кроки і зробити ефективні адресні монетизовані субсидії, коли люди від економії отримують потім на свій рахунок гроші, які вони можуть використати, наприклад, на LED-лампочку і споживати ще менше, то це було б набагато довготривале рішення, яке б полікувало нам ринок електроенергії.
